Джутова класика: інтер’єрні вироби ладижанки створюють затишок в оселях італійців
Трендовий стиль «Еко», який так вподобали європейці, поступово дістається й України. Мішковина та джутова мотузка – давно стали основними аксесуарами для оформлення модного пакування подарунка. А в руках талановитої ладижанки Наталії Мормуль ці підручні засоби стали оживати у вигляді квітів та найрізноманітніших предметів інтер’єру. Чому саме цей вид мистецтва припав до душі пані Наталії, і що саме вона виробляє з натуральних матеріалів, Л’Новини поцікавилися у самої рукодільниці.
– Пані Наталіє, коли все почалося?
– Все почалося років 2 тому. Колись я малювала, захоплювалася макраме, а 2 роки тому чомусь вирішила спробувати працювати з джутом і мішковиною.
– Джут та мішковина – більш класичні і не кольорові матеріали. Що в них такого особливого, що захопило Вас?
– Це живий і дуже специфічний матеріал. Так, він не такий яскравий. Але я експериментую, і кілька виробів у мене вже є у кольорі. Їх можна побачити у моїй групі «Ручная робота из джута» у фейсбук.
– Макети майбутніх виробів шукаєте в інтернеті, чи самі вигадуєте щось особливе?
– Раніше, коли тільки навчалась, брала ідеї з інтернету, а зараз вже сама фантазую. Кожного разу щось вигадую. От нещодавно мене знайомий попросив щось для його дружини зробити в подарунок, щоб поставити на комп’ютерний стіл. Я вигадала собі таку цукерню у вигляді дівчинки з капелюшком – така напівкуля з шляпкою на ніжці. Подарунок практичний, тому і сподобався.
– Якими якостями потрібно володіти, аби опанувати мистецтво роботи з джутом?
– Потрібно мати бажання, хист до цього і велике терпіння. Але мені це дуже подобається. Буває, що попрацюємо цілий день на дачі, звісно стомлені всі, а я ще ввечері сідаю за роботу. Я не можу без неї, адже отримую від цього величезне задоволення. Чоловік каже: «Сядь, відпочинь». Я А я не можу. Іноді буває й так, що так захопишся і хочеш закінчити, що можна просидіти і до самого ранку. Але коли бачиш готову роботу – то невимовне відчуття.
– Чи маєте постійних замовників?
– Так, маю замовлення з Італії, Харкова, Львова, Запоріжжя, Чернівців, Вінниці, та ще багатьох міст України.
– Що найчастіше замовляють?
– Кожного разу по-різному. І кошики з квітами і скриньки. Кому що потрібно. До речі, мої роботи можна побачити в магазині «Забаганка» в ТРЦ «Європейський» в Ладижині.
– Чи виставляли Ви десь свої роботи?
– Так, позаминулого року мене запрошували до участі у ярмарку на День міста. Але минулого року виставитись завадив карантин – тоді всі заходи скасували.
– Що найскладніше у вашій роботі?
– Найскладніше чути такі вислови: «Та що тут такого, я й сама таке накручу». Дуже прикро таке чути. Так можуть сказати лише люди, які ніколи не пробували це робити. Це справді важка робота, яка потребує величезного терпіння та охайності. Але тішить те, що більшості мої вироби подобаються. Мені багато хто каже, що мої вироби теплі. І я щиро вдячна всім, хто мене підтримує. Мої роботи і справді теплі, адже зроблені з натуральних матеріалів власними руками і з душею.
– Зрозуміло, що зараз під час карантину мало хто наважиться на майстер-класи, але не хотіли б спробувати поділитися своїм умінням, скажімо, на якомусь тім-білдінгу. Адже компанії, котрі зацікавлені у зміцненні колективу, охоче запрошують до себе на заходи митців.
– Про майстер-класи я ще навіть не думала. Можливо трохи згодом спробую. До речі, на виставці до мене підходили представники зі «Спадщини», і сказали, як тільки в них з’явиться вакансія, мене обов’язково запросять туди викладати. Тому що в Ладижині, та й в околицях мало хто працює з джутом.
Загалом, за 2 роки роботи з такими вибагливими матеріалами, як джут та мішковина, ладижанка Наталія Мормуль створила понад 1500 інтер’єрних робіт. Багато з них нині прикрашають оселі українців та італійців. Вдома у майстрині теж є на що подивитися. Але зупинятися пані Наталія не збирається. Каже, що навіть весняно-польові роботи не вплинуть на бажання створювати красу й надалі. Головне – мати бажання та підтримку. А матеріали для творчості можна замовити у достатній кількості через мережу інтернет. Благо, в Україні вже почали виробляти джут та мішковину гарної якості.
– Пані Наталіє, коли все почалося?
– Все почалося років 2 тому. Колись я малювала, захоплювалася макраме, а 2 роки тому чомусь вирішила спробувати працювати з джутом і мішковиною.
– Джут та мішковина – більш класичні і не кольорові матеріали. Що в них такого особливого, що захопило Вас?
– Це живий і дуже специфічний матеріал. Так, він не такий яскравий. Але я експериментую, і кілька виробів у мене вже є у кольорі. Їх можна побачити у моїй групі «Ручная робота из джута» у фейсбук.
– Макети майбутніх виробів шукаєте в інтернеті, чи самі вигадуєте щось особливе?
– Раніше, коли тільки навчалась, брала ідеї з інтернету, а зараз вже сама фантазую. Кожного разу щось вигадую. От нещодавно мене знайомий попросив щось для його дружини зробити в подарунок, щоб поставити на комп’ютерний стіл. Я вигадала собі таку цукерню у вигляді дівчинки з капелюшком – така напівкуля з шляпкою на ніжці. Подарунок практичний, тому і сподобався.
– Якими якостями потрібно володіти, аби опанувати мистецтво роботи з джутом?
– Потрібно мати бажання, хист до цього і велике терпіння. Але мені це дуже подобається. Буває, що попрацюємо цілий день на дачі, звісно стомлені всі, а я ще ввечері сідаю за роботу. Я не можу без неї, адже отримую від цього величезне задоволення. Чоловік каже: «Сядь, відпочинь». Я А я не можу. Іноді буває й так, що так захопишся і хочеш закінчити, що можна просидіти і до самого ранку. Але коли бачиш готову роботу – то невимовне відчуття.
– Чи маєте постійних замовників?
– Так, маю замовлення з Італії, Харкова, Львова, Запоріжжя, Чернівців, Вінниці, та ще багатьох міст України.
– Що найчастіше замовляють?
– Кожного разу по-різному. І кошики з квітами і скриньки. Кому що потрібно. До речі, мої роботи можна побачити в магазині «Забаганка» в ТРЦ «Європейський» в Ладижині.
– Чи виставляли Ви десь свої роботи?
– Так, позаминулого року мене запрошували до участі у ярмарку на День міста. Але минулого року виставитись завадив карантин – тоді всі заходи скасували.
– Що найскладніше у вашій роботі?
– Найскладніше чути такі вислови: «Та що тут такого, я й сама таке накручу». Дуже прикро таке чути. Так можуть сказати лише люди, які ніколи не пробували це робити. Це справді важка робота, яка потребує величезного терпіння та охайності. Але тішить те, що більшості мої вироби подобаються. Мені багато хто каже, що мої вироби теплі. І я щиро вдячна всім, хто мене підтримує. Мої роботи і справді теплі, адже зроблені з натуральних матеріалів власними руками і з душею.
– Зрозуміло, що зараз під час карантину мало хто наважиться на майстер-класи, але не хотіли б спробувати поділитися своїм умінням, скажімо, на якомусь тім-білдінгу. Адже компанії, котрі зацікавлені у зміцненні колективу, охоче запрошують до себе на заходи митців.
– Про майстер-класи я ще навіть не думала. Можливо трохи згодом спробую. До речі, на виставці до мене підходили представники зі «Спадщини», і сказали, як тільки в них з’явиться вакансія, мене обов’язково запросять туди викладати. Тому що в Ладижині, та й в околицях мало хто працює з джутом.
Загалом, за 2 роки роботи з такими вибагливими матеріалами, як джут та мішковина, ладижанка Наталія Мормуль створила понад 1500 інтер’єрних робіт. Багато з них нині прикрашають оселі українців та італійців. Вдома у майстрині теж є на що подивитися. Але зупинятися пані Наталія не збирається. Каже, що навіть весняно-польові роботи не вплинуть на бажання створювати красу й надалі. Головне – мати бажання та підтримку. А матеріали для творчості можна замовити у достатній кількості через мережу інтернет. Благо, в Україні вже почали виробляти джут та мішковину гарної якості.
Спілкувалась Тетяна Поліщук
Повернутись