Ладижинський коледж потрапив у «пілот» МХП з дуальної освіти
Студенти матимуть змогу пройти оплачувану практику і працевлаштуватись на Вінницьку птахофабрику
Про конкуренцію між роботодавцями за кваліфіковані кадри, підготовку студентів та їх адаптацію до нового робочого місця в інтерв’ю для радіо «Лада» (101,6 фм) розповіла керівник відділу професійного навчання ПрАТ МХП Олена Азєєва. Розмова відбулася у програмі «Люди і бізнес» – спільного проекту, який радіокомпанія реалізує разом з Л’Новинами.
– Що таке «дуальна освіта» та до чого тут МХП?– Дуальна система навчання – це коли в підготовці молодого фахівця беруть участь дві сторони: роботодавець і навчальний заклад. Коледж або університет, без різниці. Тобто це сфера представників, які формують молодого фахівця під замовлення роботодавця.
– Тобто простіше кажучи, вам потрібні робочі руки.
– Нам потрібні не просто робочі руки, а висококваліфіковані фахівці. На сьогодні ми розуміємо, що це вже не просто потреба. Настав час, коли роботодавцю потрібно вставати і йти до навчальних закладів та пропонувати вносити зміни в програми, плани й загалом освітній процес. Тому що, МХП – це роботодавець високотехнологічний з найсучаснішим обладнанням, якого в майстернях навчального закладу, на жаль, немає. І ми не можемо просто поставити муляж цього обладнання. Це не доцільно. Тому і було прийнято рішення йти до навчального закладу. Важливо, що ми готові навчати не лише студентів, але й викладачів. Адже хочемо, щоб вони також побачили, дізналися, взяли документацію і вчили по ній своїх студентів. Так склалося, що навчальні заклади через коронавірус і як наслідок, дистанційну форму навчання не можуть повноцінно працювати. А достукатися до рівня самосвідомості, внутрішньої мотивації та дисципліни підлітка складно.
– Чому базою для дуальної освіти був обраний саме Ладижинський коледж?
– Перш за все тому, що тут знаходяться «Вінницька птахофабрика», біогазовий комплекс, «Зернопродукт МХП» і Центр логістики. На цих об'єктах в середньому працює понад 7 з половиною тисяч персоналу. Ось як ви думаєте, для цих потужностей потрібен високотехнологічний персонал? Так!
– За якими спеціальностями студенти Ладижинського фахового коледжу зможуть пройти практику, а згодом й отримати офіційну роботу на ваших підприємствах?
– Ви знаєте, на сьогодні дефіцит кваліфікованого інженерно-технічного персоналу – це не тільки проблема роботодавця МХП. Це, в цілому, відкрите питання для багатьох роботодавців.
Тому першими ми беремо в пілотний проєкт техніків-електриків і техніків-механіків. За три місяці тестування проєкту, ми розраховуємо зрозуміти, як концептуально до нього підійти. Тому що насправді система сьогодні не обмежує ні навчальні заклади, ні роботодавця. У колабораціях також можливі варіанти: коли студент вчиться місяць, а 2 – знаходиться у роботодавця, або тиждень перебуває у роботодавця, а – 2 вчиться. Тому нам важливо зрозуміти в якому режимі, темпі, з якою концепцією ми готові зайти в цей формат. Все це з урахуванням освітнього стандарту, який зобов'язує вивчати певні предмети для отримання диплома державного зразка, наших ресурсів, в тому числі й людських, тому що потрібно буде закріплювати наставника за кожним студентом. І ось зрозумівши та напрацювавши деякі кейси, ми зможемо увійти в напрям «агро», займатися агрономами й тими спеціалізаціями і посадами, які потрібні в цьому напрямку.
– Зрозуміло, що наставники мають бути зацікавлені у тому, щоб виховати та підготувати для себе надійних помічників. А чи будуть зацікавлені у цьому самі студенти при проходженні практики?
– Коли ми приймали рішення про впровадження дуальної системи навчання, звичайно ж ми думали і про ті мотиви, які супроводжують нинішнє покоління. Його називають новим поколінням. Але насправді ми, дорослі люди, повинні спочатку розібратися: а що ж їх мотивує, в тому числі і в залежності від регіону, та що ми можемо запропонувати, щоб потім отримати результат. Цю програму ми розробляли і розглядали разом з директорами комплексів «Вінницької птахофабрики» – Волковим Русланом та Зеленським Олександром. Разом прийшли до рішення, що обов'язково пропонуємо студентам офіційне працевлаштування та соціальний пакет, який гарантує не тільки трудове законодавство України, а й окремі бенефіти від МХП.
Звичайно ж, молоді спеціалісти будуть працевлаштовані офіційно на робітничу професію, яку їм уже привласнив їх навчальний заклад. Тобто хлопці, перебуваючи в коледжі, освоюють не тільки спеціалізацію механіка або електрика – вони отримують додатково робочу професію. І, ми, з урахуванням чинного законодавства, вже можемо прийняти їх на робочу професію, щоб вони будували свою кар'єру, паралельно освоювали ту спеціалізацію, яку вони вивчають в коледжі теоретично, тільки вже з практичним ухилом. Ну і звичайно ж, були в курсі інновацій та опановували нове обладнання, яке оновлюється в МХП щороку.
– Тобто студенти під час проходження практики вже можуть бути працевлаштовані та отримувати заробітну плату?
– Звичайно, вони будуть отримувати свою заробітну плату. В порівнянні з рівнем стипендії на місяць, це більше, ніж в 3 рази. Тому я пишаюся тим роботодавцем, з яким працюю, що попри кризу він приділяє величезну увагу підтримці молодого покоління в регіонах.
–Пані Олено, випускник коледжу, який навчався за системою дуальної освіти, буде зобов'язаний по закінченню коледжу працювати на ваших підприємствах? Чи він матиме змогу продовжити здобуття освіти в університеті?
– Ми, як роботодавець, будемо робити все, що залежить від нас, щоб діти, а це саме діти для нас, захотіли залишитися і продовжили з нами співпрацю. Продовжити співпрацю це: перший варіант – бути працевлаштованим і продовжувати як наш співробітник. Другий: бути працевлаштованим, вступити на заочне відділення в університет (в нашій галузі) і продовжувати там навчатися, застосовуючи отримані знання на практиці. І третій варіант – вступити на денне відділення навчального закладу та продовжити з нами співпрацю з дуальної системи навчання, тільки вже на рівні університету. У нас наразі укладено договір про співпрацю з дуальної системи навчання з Вінницьким національним аграрним університетом в тому числі укладено договір про співпрацю з дуальної системи навчання.
– Як будете стимулювати молоді кадри, аби вони по закінченню навчання не тікали, наприклад, за кордон?
– Ми будемо розглядати різні варіанти утримання наших фахівців і з точки зору матеріальної мотивації, і з точки зору нематеріальної мотивації. Мені б хотілося виховувати нове покоління так, щоб вони були не тільки патріотами свого міста, а й своєї країни. І це не тільки питання роботодавця. Це також має вирішуватися на рівні нашої влади.
– Пані Олено, чи тільки в Ладижині реалізується такий проєкт з дуальної освіти, і на якому етапі його вже впроваджено?
– Звичайно, ми реалізуємо цей проект не тільки в Ладижині. Паралельно запускаємо його і на «Старинській птахофабриці», де вирощується батьківське поголів’я. Там на дуальне навчання запрошуємо ветеринарів і зоотехніків. З часом, напрацювання тієї птахофабрики будуть передані на «Вінницьку птахофабрику». Ми йдемо невеликими кроками до великих масштабів. Нам важливо розуміти, з якими труднощами та кейсами ми зіткнемося в їх реалізації, щоб мінімізувати їх виникнення на інших фабриках.
Що стосується Ладижина, то ми уклали договір про співпрацю між Вінницьким національним аграрним університетом та Ладижинським коледжем. Після чого ми обговорили індивідуальні плани навчання. До речі, 30-31 березня відбулася зустріч студентів безпосередньо з роботодавцями в стінах «Вінницької птахофабрики». Керівники 2-х структурних підрозділів комплексів вирощування та переробки – привітали хлопців із новим етапом їхнього життя, технічні фахівці розповіли їм про нюанси роботи на фабриці в цілому, а мої колеги з управління персоналом інформували про різні соціальні пільги для працівників ВПФ та про ті заходи, які проходять для розвитку в рамках МХП. Також наші гості побачили високотехнологічне обладнання, про яке чимало говорять і про яке вони тільки чули протягом 4 років.
І ви знаєте, у мене навіть немає сумніву після того, як я побачила палкі очі дітей, які запитували: а можна підписати з вами договір і розірвати його з іншим підприємством. Я вважаю, що це чесна конкуренція між роботодавцями і кожен з нас має право показати свої плюси та пріоритети перед іншими. А діти мають право вибирати, де і з ким їм співпрацювати.
Про конкуренцію між роботодавцями за кваліфіковані кадри, підготовку студентів та їх адаптацію до нового робочого місця в інтерв’ю для радіо «Лада» (101,6 фм) розповіла керівник відділу професійного навчання ПрАТ МХП Олена Азєєва. Розмова відбулася у програмі «Люди і бізнес» – спільного проекту, який радіокомпанія реалізує разом з Л’Новинами.
– Що таке «дуальна освіта» та до чого тут МХП?– Дуальна система навчання – це коли в підготовці молодого фахівця беруть участь дві сторони: роботодавець і навчальний заклад. Коледж або університет, без різниці. Тобто це сфера представників, які формують молодого фахівця під замовлення роботодавця.
– Тобто простіше кажучи, вам потрібні робочі руки.
– Нам потрібні не просто робочі руки, а висококваліфіковані фахівці. На сьогодні ми розуміємо, що це вже не просто потреба. Настав час, коли роботодавцю потрібно вставати і йти до навчальних закладів та пропонувати вносити зміни в програми, плани й загалом освітній процес. Тому що, МХП – це роботодавець високотехнологічний з найсучаснішим обладнанням, якого в майстернях навчального закладу, на жаль, немає. І ми не можемо просто поставити муляж цього обладнання. Це не доцільно. Тому і було прийнято рішення йти до навчального закладу. Важливо, що ми готові навчати не лише студентів, але й викладачів. Адже хочемо, щоб вони також побачили, дізналися, взяли документацію і вчили по ній своїх студентів. Так склалося, що навчальні заклади через коронавірус і як наслідок, дистанційну форму навчання не можуть повноцінно працювати. А достукатися до рівня самосвідомості, внутрішньої мотивації та дисципліни підлітка складно.
"Закон нам не забороняє працевлаштовувати молодих фахівців на стажування як практикантів і займатися прокачуванням їх знань, вмінь та навичок. Ось тут ми й не втратимо цього фахівця. Звичайно, якщо студенти вчитимуться на дистанційному навчанні 3 роки, мені, чесно кажучи, страшно подумати, особливо за лікарів, які прийдуть після дистанційної форми навчання"
– Чому базою для дуальної освіти був обраний саме Ладижинський коледж?
– Перш за все тому, що тут знаходяться «Вінницька птахофабрика», біогазовий комплекс, «Зернопродукт МХП» і Центр логістики. На цих об'єктах в середньому працює понад 7 з половиною тисяч персоналу. Ось як ви думаєте, для цих потужностей потрібен високотехнологічний персонал? Так!
– За якими спеціальностями студенти Ладижинського фахового коледжу зможуть пройти практику, а згодом й отримати офіційну роботу на ваших підприємствах?
– Ви знаєте, на сьогодні дефіцит кваліфікованого інженерно-технічного персоналу – це не тільки проблема роботодавця МХП. Це, в цілому, відкрите питання для багатьох роботодавців.
"Ми скоро будемо змагатися один з одним, хто зайде до навчального закладу і запропонує кращу програму. Нині, нестача кваліфікованого персоналу для покриття ключових посад робітничих професій – дуже важливе для нас питання і в короткостроковій, і довгостроковій перспективах"
Тому першими ми беремо в пілотний проєкт техніків-електриків і техніків-механіків. За три місяці тестування проєкту, ми розраховуємо зрозуміти, як концептуально до нього підійти. Тому що насправді система сьогодні не обмежує ні навчальні заклади, ні роботодавця. У колабораціях також можливі варіанти: коли студент вчиться місяць, а 2 – знаходиться у роботодавця, або тиждень перебуває у роботодавця, а – 2 вчиться. Тому нам важливо зрозуміти в якому режимі, темпі, з якою концепцією ми готові зайти в цей формат. Все це з урахуванням освітнього стандарту, який зобов'язує вивчати певні предмети для отримання диплома державного зразка, наших ресурсів, в тому числі й людських, тому що потрібно буде закріплювати наставника за кожним студентом. І ось зрозумівши та напрацювавши деякі кейси, ми зможемо увійти в напрям «агро», займатися агрономами й тими спеціалізаціями і посадами, які потрібні в цьому напрямку.
"Дуальна система навчання для МХП – це не тільки підготовка з точки зору професійних знань, умінь і навичок. Це ще насамперед і професійний розвиток, занурення в професійне середовище, адаптація в колективі"
Як приклад скажу: приходить студент на двотижневу практику, як його сприймає колектив? Прийшов та пішов. Хіба можна серйозно сприймати колегу, якщо ти знаєш, що він прийшов на 2 тижні? Водночас, як будуть сприймати практиканта, коли розуміють, що він прийшов на, скажімо, пів року? Звичайно ж, до нього будуть ставитися не просто як до студента, якому потрібно поставити печатку в щоденнику практики, а як до члена своєї команди, якого ти зобов'язаний навчити кваліфіковано виконувати роботу. Тому що це твій посадовий обов'язок, твоя місія, визнання. Нещодавно на зустрічі зі студентами я говорила: «Згадайте фільм «Легенда №17» і подивіться, який там наставник». Завдяки таким якостям наставника як наполегливість у вихованні особистості, як раз і запалюються зірки. Тому для нас дуальна система навчання це ще й процес наставництва, адаптації і запалювання ось таких зірок, як показано у фільмі.– Зрозуміло, що наставники мають бути зацікавлені у тому, щоб виховати та підготувати для себе надійних помічників. А чи будуть зацікавлені у цьому самі студенти при проходженні практики?
– Коли ми приймали рішення про впровадження дуальної системи навчання, звичайно ж ми думали і про ті мотиви, які супроводжують нинішнє покоління. Його називають новим поколінням. Але насправді ми, дорослі люди, повинні спочатку розібратися: а що ж їх мотивує, в тому числі і в залежності від регіону, та що ми можемо запропонувати, щоб потім отримати результат. Цю програму ми розробляли і розглядали разом з директорами комплексів «Вінницької птахофабрики» – Волковим Русланом та Зеленським Олександром. Разом прийшли до рішення, що обов'язково пропонуємо студентам офіційне працевлаштування та соціальний пакет, який гарантує не тільки трудове законодавство України, а й окремі бенефіти від МХП.
Звичайно ж, молоді спеціалісти будуть працевлаштовані офіційно на робітничу професію, яку їм уже привласнив їх навчальний заклад. Тобто хлопці, перебуваючи в коледжі, освоюють не тільки спеціалізацію механіка або електрика – вони отримують додатково робочу професію. І, ми, з урахуванням чинного законодавства, вже можемо прийняти їх на робочу професію, щоб вони будували свою кар'єру, паралельно освоювали ту спеціалізацію, яку вони вивчають в коледжі теоретично, тільки вже з практичним ухилом. Ну і звичайно ж, були в курсі інновацій та опановували нове обладнання, яке оновлюється в МХП щороку.
– Тобто студенти під час проходження практики вже можуть бути працевлаштовані та отримувати заробітну плату?
– Звичайно, вони будуть отримувати свою заробітну плату. В порівнянні з рівнем стипендії на місяць, це більше, ніж в 3 рази. Тому я пишаюся тим роботодавцем, з яким працюю, що попри кризу він приділяє величезну увагу підтримці молодого покоління в регіонах.
–Пані Олено, випускник коледжу, який навчався за системою дуальної освіти, буде зобов'язаний по закінченню коледжу працювати на ваших підприємствах? Чи він матиме змогу продовжити здобуття освіти в університеті?
– Ми, як роботодавець, будемо робити все, що залежить від нас, щоб діти, а це саме діти для нас, захотіли залишитися і продовжили з нами співпрацю. Продовжити співпрацю це: перший варіант – бути працевлаштованим і продовжувати як наш співробітник. Другий: бути працевлаштованим, вступити на заочне відділення в університет (в нашій галузі) і продовжувати там навчатися, застосовуючи отримані знання на практиці. І третій варіант – вступити на денне відділення навчального закладу та продовжити з нами співпрацю з дуальної системи навчання, тільки вже на рівні університету. У нас наразі укладено договір про співпрацю з дуальної системи навчання з Вінницьким національним аграрним університетом в тому числі укладено договір про співпрацю з дуальної системи навчання.
– Як будете стимулювати молоді кадри, аби вони по закінченню навчання не тікали, наприклад, за кордон?
– Ми будемо розглядати різні варіанти утримання наших фахівців і з точки зору матеріальної мотивації, і з точки зору нематеріальної мотивації. Мені б хотілося виховувати нове покоління так, щоб вони були не тільки патріотами свого міста, а й своєї країни. І це не тільки питання роботодавця. Це також має вирішуватися на рівні нашої влади.
– Пані Олено, чи тільки в Ладижині реалізується такий проєкт з дуальної освіти, і на якому етапі його вже впроваджено?
– Звичайно, ми реалізуємо цей проект не тільки в Ладижині. Паралельно запускаємо його і на «Старинській птахофабриці», де вирощується батьківське поголів’я. Там на дуальне навчання запрошуємо ветеринарів і зоотехніків. З часом, напрацювання тієї птахофабрики будуть передані на «Вінницьку птахофабрику». Ми йдемо невеликими кроками до великих масштабів. Нам важливо розуміти, з якими труднощами та кейсами ми зіткнемося в їх реалізації, щоб мінімізувати їх виникнення на інших фабриках.
Що стосується Ладижина, то ми уклали договір про співпрацю між Вінницьким національним аграрним університетом та Ладижинським коледжем. Після чого ми обговорили індивідуальні плани навчання. До речі, 30-31 березня відбулася зустріч студентів безпосередньо з роботодавцями в стінах «Вінницької птахофабрики». Керівники 2-х структурних підрозділів комплексів вирощування та переробки – привітали хлопців із новим етапом їхнього життя, технічні фахівці розповіли їм про нюанси роботи на фабриці в цілому, а мої колеги з управління персоналом інформували про різні соціальні пільги для працівників ВПФ та про ті заходи, які проходять для розвитку в рамках МХП. Також наші гості побачили високотехнологічне обладнання, про яке чимало говорять і про яке вони тільки чули протягом 4 років.
І ви знаєте, у мене навіть немає сумніву після того, як я побачила палкі очі дітей, які запитували: а можна підписати з вами договір і розірвати його з іншим підприємством. Я вважаю, що це чесна конкуренція між роботодавцями і кожен з нас має право показати свої плюси та пріоритети перед іншими. А діти мають право вибирати, де і з ким їм співпрацювати.
Спілкувалася Тетяна Поліщук
Повернутись