Ладижин постачатиме в армію снайперів?

Депутати Ладижинської міської ради більшістю голосів затвердили безстрокову п’ятисторонню Угоду про співпрацю щодо підготовки допризовників, які будуть у подальшому проходити військову службу в лавах ЗСУ. Рішення № 66 п’ятої сесії восьмого скликання підтримали 22 депутати. Три обранці висловились проти такої угоди. 

Активно підтримував затвердження зазначеної угоди особисто міський голова В.Коломєйцев, котрий зазначив, що тир будується виключно з благими намірами.

«Якщо хтось з вас думає, що міський голова будучи там чемпіоном України та призером, робить тир для себе, то ви помиляєтесь… Ми повинні думати про збройні сили України, які і сьогодні функціонують і будуть функціонувати через 50 років чи через 100, бо Україна навіки. І ми дивимось на молодь: і випити бажають багато, і наркотики та інші є проблеми. Юнаки тягнуться до зброї. Закон дозволяє з 14 років брати участь у змаганнях з кульової стрільби. Ця стрільба непроста – до 1 км, до 1,5 км ми можемо юнаків, яким 16-17 років навчити влучати в ціль. Коли громадянин добре володіє зброєю та може влучно стріляти, це дуже добре, бо війна буває різною, коли воюють не на фронті, а у кожному будинку з кожної квартири.  Що в цьому поганого?», – зазначив мер.

Одним із трьох, хто висловився проти такої угоди, був депутат Ладижинської міської ради Іван Котик. Після виступу мера він запитав, чому питаннями  підготовки допризовної молоді займається відділ спорту, а не військово-обліковий відділ Ладижинської міської ради. На що міський голова Коломєйцев зазначив, що відділ спорту займається підготовкою допризовників, тому що це спорт. 

Також депутат поцікавився, про які суми з міського бюджету йде мова у плані забезпечення діяльності тиру? З цього приводу Коломєйцев зазначив наступне:

«Щодо сум... Без відповідної зброї  тренувати не можливо. Коштує зброя з розмитненням багато, без розмитнення – менше. Бо найкраща  сучасна зброя виготовляється на території США чи Англії.  Але у нас є фірма «Зброяр», і ми з Павлом Дмитровичем (Анущенком, – ред.) знаємо добре Серьожу (Горбаня, – ред.) – власника цієї фірми. І ми до нього звернемося і скажемо: Серьожа, ну чого ти американців пускаєш сюди? Давай ми почнемо з твоїх виробів. Зроби нам подешевше – за 3 тис. доларів таку гвинтівку, щоб вона могла показувати найкращий результат. І тоді ми заощадимо кошти. Але, як будували тир, так і будемо старатися звертатися до наших спонсорів (серед нас є сьогодні представники МХП, працівники ДТЕК), але інші якісь джерела потрібно шукати. Без вашого рішення жодної копійки на закупівлю боєприпасів, комплектуючих або зброї направлено бути не може».

На зауваження депутата Андрія СКАКОДУБА, що депутати із затвердженням цієї угоди беруть на себе фінансові зобов’язання щодо її виконання, водночас ніхто так і не назвав конкретних сум, необхідних як для будівництва тиру і його утримання, так і купівлі зброї та боєприпасів. На це очільник міста запитав чи вистачить Сергію Стояну коштів, виділених на 2021 рік, а це 6 млн.грн. На що Сергій Стоян повідомив, що цих коштів вистачить.

На цій же сесії депутати проголосували про внесення змін до Положення про відділ з питань фізичної культури і спорту. Але і після внесення нових змін у положення Відділ з питань фізичної культури і спорту так і не отримав прав самостійно приймати рішення щодо створення нових спортивних об’єктів без відповідного рішення ради. 

Отже, рішення про створення тиру Ладижинська міська рада так і не прийняла, але взяла на себе зобов’язання перед військовими комісарами і командирами військових частин збудувати такий тир у майбутньому. 

Тир для Ладижина може стати непосильним тягарем

Ще один депутат, який висловився проти п'ятисторонньої угоди – Микола Римар – під час засідання сесії хотів озвучити свою позицію, але йому не дали такої можливості. «Ладижин Новини» вирішили це виправити та звернулися до депутата з проханням пояснити свою позицію.
– Пане Миколо, чому ви не підтримали угоду про тир?

– Тому що в мене багато запитань з цього приводу, на які мені на депутатській комісії не змогли відповісти. Це, скажемо так, додало мені впевненості, що потрібно більш детально розібратися. Ви ж знаєте цю притчу, як індійські правителі карали винуватців – не в’язницею і не батогами, вони дарували їм слона. В Індії це священна тварина, але вона дуже велика, її ніхто не міг прогодувати. Поступово винуватець та його сім’я втрачали свої статки і ставали жебраками. Так от я не хочу, щоб цей тир став для нас отаким слоном. 
  
– На вашу думку, в яку суму може обійтися міському бюджету утримання такого задоволення?

– Стрільба – один з найдорожчих видів спорту. Для підготовки одного стрільця потрібно мінімум тисячу пострілів.  І по тих заявках щодо дальності стрільби і його розмірів я розумію яка кількість людей це все буде обслуговувати. Якщо вони планують готувати 50-100 осіб я не проти, але хто за це все буде платити. Припустимо, вони готуватимуть стрільців на відстань 300-1000 метрів.  На такі відстані вже йдуть специфічні боєприпаси. Тобто це як мінімум   калібру 7.62. А він не дешевий – 30-60 грн за один патрон, в залежності від виробника. Якщо вони хочуть готувати групу 100 осіб, то це на рік від 3 до 6 млн грн. Це тільки боєприпаси. Плюс логістика, плюс метеостанції. 
Щодня нам кажуть, що є якийсь таємничий спонсор з яким чомусь немає навіть елементарної угоди, але чомусь бюджет відділу з питань фізкультури і спорту буде збільшуватись. Там велика програма для патріотичного виховання молоді 5-6 млн, (а це річний бюджет на утримання «Спадщини»). Дуже багато невідомого. 

Моє власне відношення до тиру одне – якщо цей тир буде приносити дохід, а не тягнути на себе, якщо він буде заробляти на себе змаганнями чи різними заходами, ну байдуже що, але він повинен заробляти на себе, а не лягти тягарем, бо в нас і так багато проблем. Якщо він не стане елітним клубом, і в нього зможе прийти кожний містянин, придбати якийсь абонентський квиток, так, це добре. Але він не повинен бути тягарем. 

А якщо це буде закритий клуб, або еліта, а ми будемо платити за це бюджетними коштами, я, як депутат, як керівник регіонального відділення, член правління партії «Сила і честь» буду підключати усі свої ресурси, щоб боротися з цим явищем. 

Тир не має бути створений внаслідок скорочень на утримання медицини, освіти чи тієї ж самої «Спадщини». Моя дитина там займається із задоволенням і днями прийшла зі сльозами на очах і каже: «Папа, не закривай «Спадщину»... 

–  Наскільки така підготовка допоможе юнакам, котрі готуються до служби у збройних силах?

– Це може бути відчутною підготовкою, за умови, що вони не посадять юнаків на дорогущі гвинтівки. А потім як вони будуть перенавчатися? Тобто, якщо готувати їх, то готувати на штатну зброю, а це СВД зі старим добрим прицілом ПСО-1. А якщо вони зараз наберуть «Беретт» з нормальною оптикою, це все одно, що б ви вчилися їхати на «мерседесі», а потім вам дають «Жигуля» – брухт, де ви не знаєте, як переключати коробку передач взагалі.

– На вашу думку, молоді люди, які пройдуть таку підготовку у цьому тирі, приречені у війську стати снайперами?

– Так. Згадаймо історію, хто під час 90-х ставав кілерами? Спортсмени-біатлоністи. Тому що вони навчені. А тут ще викладаємо тактику ведення бою. 

– На вашу думку оця тристороння угода якимось чином впливає на прискорення будівництва тиру, можливо вона є інструментом для тиску на голову РДА?

–  Ні, точно не є інструментом впливу. Я думаю, що  при таких боєприпасах та зброї, яка буде використовуватися, потрібно мати якусь частину договорів чи дозволів. Вони хочуть все це забезпечити за рахунок військових. Можливо в них є спрощений механізм. І міська рада таким чином уходить від відповідальності та великих навантажень щодо цих договорів та дозволів. Але хто буде платити за гвинтівки та боєприпаси, плюс інструктор? А ще потрібно сам тир збудувати. А якщо будуть там проходити якісь змагання, то там потрібна ще й ціла інфраструктура – якісь цивільні будівлі, можливо готельний комплекс. Тобто, все йде до того, і я схиляюся до цієї думки, що це буде для еліти, але за примхи цієї еліти платити будемо ми...