Як перевірити якість питної води у криниці, і що робити, якщо вона не відповідає нормам
Літня спека та рясні зливи негативно впливають на якість питної води у криницях та підземних водах. Санітарні лікарі області вкотре нагадують, що перевіряти її якість варто кілька разів на рік, аби уникнути проблем зі здоров’ям.
Замовити таке дослідження не складно. Усі необхідні заходи в Ладижині, наприклад, виконують спеціалісти Тростянецького міжрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України». Як пояснила Л’Новинам лікар із загальної гігієни Олена Терещук, фахівцями відділу проводяться дослідження води питної на санітарно-хімічне та бактеріологічне дослідження з індивідуальних криниць, каптажів та артезіанських свердловин на платних підставах. Але вартість такої послуги – не висока і затверджена Кабміном.
«Вартість послуг не нами придумана для того існує прейскурант, затверджений Кабінетом Міністрів, в якому враховано вартість поживних середовищ та хімічних реактивів, використання лабораторного посуду і обладнання для проведення санітарно-гігієнічних та мікробіологічних досліджень, затрачений робочий час для відбору, доставки та дослідження зразків води», – пояснила Олена Терещук.
Як розповіла санітарний лікар, у випадку виявлення відхилень за бактеріологічними показниками у досліджених зразках води, спеціалісти ВСП найбільш дієво можуть вплинути на мікробіологічний склад, провести консультативну роботу і бути присутніми при проведенні дезінфекції криниці або артсвердловини, розрахувати кількість препарату для дезінфекції, який буде придбаний коштом власника. Кількість препарату потрібна невелика, а коштує він недорого.
Більш детальну консультацію щодо перевірки якості води у криницях та свердловинах можна отримати за телефонами: 067 778 83 98 та 097 636 96 01.
У Держпродспоживслужбі області пояснюють, як діяти власникам криниць, якщо дослідження питної води не відповідають нормативним вимогам.
З профілактичною метою розпочинають з дезінфекції підводної частини криниці об’ємним способом. Для цього визначають об’єм води в колодязі і розраховують необхідну кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту за формулою P = (E • C • 100)/H, де: P – кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту (г); E – об’єм води в колодязі (куб.м); C – задана концентрація активного хлору у воді колодязя (100 – 150 г/куб.м), достатня для дезінфекції стінок зрубу та гравійного фільтра на дні; 100 – постійний числовий коефіцієнт; H – вміст активного хлору в хлорному вапні чи в кальції гіпохлориту (%).
Якщо вода у колодязі холодна (+4–+6℃), кількість хлоровмісного препарату для дезінфекції колодязя об’ємним способом збільшують вдвічі.
Розрахункову кількість дезінфекційного засобу розчиняють у невеликій кількості води, налитої у відро, до отримання рівномірної суміші, освітлюють відстоюванням і виливають цей розчин у колодязь. Воду у колодязі добре перемішують протягом 15–20 хв жердинами чи частим опусканням та підійманням відра на тросі. Потім колодязь закривають кришкою і залишають на 1,5–2 години.
Після попередньої дезінфекції, із колодязя повністю відкачують воду насосом чи відрами. Перед тим, як людина спускається у колодязь, перевіряють, чи не накопичився там СО2, для чого у відрі на дно колодязя опускають запалену свічку. Якщо вона гасне, то працювати можна тільки в ізолювальному засобі індивідуального захисту органів дихання.
Потім проводять чистку дна від мулу, бруду, сміття та випадкових предметів. Стінки колодязя чистять механічним способом від забруднень та обростання і, у разі необхідності, ремонтують. Вибраний з колодязя бруд та мул поміщають у яму на відстані не менше 20 м від колодязя на глибину 0,5 м, заливають 10 % розчином хлорного вапна чи 5 % розчином гіпохлориту кальцію та закопують.
Для остаточної дезінфекції поверхню стінок колодязя зрошують з гідропульта 5 % розчином хлорного вапна чи 3 % розчином кальцію гіпохлориту з розрахунку 0,5 куб. дм на 1 кв. м площі стінок колодязя. Потім чекають доки колодязь наповниться водою до звичайного рівня, після чого дезінфікують підводну його частину об’ємним способом із розрахунку 100–150 мг активного хлору на 1 л води в колодязі протягом 6–8 год. Після закінчення цього часу беруть пробу води із колодязя та перевіряють її на вміст залишкового хлору або перевіряють пробу на запах. Якщо запах хлору відсутній - додають 1/4 чи 1/3 частину від початкової кількості препарату і залишають ще на 3–4 год.
Після цього відбирають пробу води і направляють її до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби для проведення лабораторних досліджень (не менше трьох досліджень через кожні 24 години).
Дезінфекцію колодязя з профілактичною метою починають з визначення об’єму води в колодязі. Потім повністю відкачують воду, чистять та ремонтують колодязь, дезінфікують поверхню стінок колодязя методом зрошення, наповнюють водою, дезінфікують підводну частину об’ємним способом.
Замовити таке дослідження не складно. Усі необхідні заходи в Ладижині, наприклад, виконують спеціалісти Тростянецького міжрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України». Як пояснила Л’Новинам лікар із загальної гігієни Олена Терещук, фахівцями відділу проводяться дослідження води питної на санітарно-хімічне та бактеріологічне дослідження з індивідуальних криниць, каптажів та артезіанських свердловин на платних підставах. Але вартість такої послуги – не висока і затверджена Кабміном.
«Вартість послуг не нами придумана для того існує прейскурант, затверджений Кабінетом Міністрів, в якому враховано вартість поживних середовищ та хімічних реактивів, використання лабораторного посуду і обладнання для проведення санітарно-гігієнічних та мікробіологічних досліджень, затрачений робочий час для відбору, доставки та дослідження зразків води», – пояснила Олена Терещук.
Як розповіла санітарний лікар, у випадку виявлення відхилень за бактеріологічними показниками у досліджених зразках води, спеціалісти ВСП найбільш дієво можуть вплинути на мікробіологічний склад, провести консультативну роботу і бути присутніми при проведенні дезінфекції криниці або артсвердловини, розрахувати кількість препарату для дезінфекції, який буде придбаний коштом власника. Кількість препарату потрібна невелика, а коштує він недорого.
Більш детальну консультацію щодо перевірки якості води у криницях та свердловинах можна отримати за телефонами: 067 778 83 98 та 097 636 96 01.
У Держпродспоживслужбі області пояснюють, як діяти власникам криниць, якщо дослідження питної води не відповідають нормативним вимогам.
З профілактичною метою розпочинають з дезінфекції підводної частини криниці об’ємним способом. Для цього визначають об’єм води в колодязі і розраховують необхідну кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту за формулою P = (E • C • 100)/H, де: P – кількість хлорного вапна чи кальцію гіпохлориту (г); E – об’єм води в колодязі (куб.м); C – задана концентрація активного хлору у воді колодязя (100 – 150 г/куб.м), достатня для дезінфекції стінок зрубу та гравійного фільтра на дні; 100 – постійний числовий коефіцієнт; H – вміст активного хлору в хлорному вапні чи в кальції гіпохлориту (%).
Якщо вода у колодязі холодна (+4–+6℃), кількість хлоровмісного препарату для дезінфекції колодязя об’ємним способом збільшують вдвічі.
Розрахункову кількість дезінфекційного засобу розчиняють у невеликій кількості води, налитої у відро, до отримання рівномірної суміші, освітлюють відстоюванням і виливають цей розчин у колодязь. Воду у колодязі добре перемішують протягом 15–20 хв жердинами чи частим опусканням та підійманням відра на тросі. Потім колодязь закривають кришкою і залишають на 1,5–2 години.
Після попередньої дезінфекції, із колодязя повністю відкачують воду насосом чи відрами. Перед тим, як людина спускається у колодязь, перевіряють, чи не накопичився там СО2, для чого у відрі на дно колодязя опускають запалену свічку. Якщо вона гасне, то працювати можна тільки в ізолювальному засобі індивідуального захисту органів дихання.
Потім проводять чистку дна від мулу, бруду, сміття та випадкових предметів. Стінки колодязя чистять механічним способом від забруднень та обростання і, у разі необхідності, ремонтують. Вибраний з колодязя бруд та мул поміщають у яму на відстані не менше 20 м від колодязя на глибину 0,5 м, заливають 10 % розчином хлорного вапна чи 5 % розчином гіпохлориту кальцію та закопують.
Для остаточної дезінфекції поверхню стінок колодязя зрошують з гідропульта 5 % розчином хлорного вапна чи 3 % розчином кальцію гіпохлориту з розрахунку 0,5 куб. дм на 1 кв. м площі стінок колодязя. Потім чекають доки колодязь наповниться водою до звичайного рівня, після чого дезінфікують підводну його частину об’ємним способом із розрахунку 100–150 мг активного хлору на 1 л води в колодязі протягом 6–8 год. Після закінчення цього часу беруть пробу води із колодязя та перевіряють її на вміст залишкового хлору або перевіряють пробу на запах. Якщо запах хлору відсутній - додають 1/4 чи 1/3 частину від початкової кількості препарату і залишають ще на 3–4 год.
Після цього відбирають пробу води і направляють її до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби для проведення лабораторних досліджень (не менше трьох досліджень через кожні 24 години).
Дезінфекцію колодязя з профілактичною метою починають з визначення об’єму води в колодязі. Потім повністю відкачують воду, чистять та ремонтують колодязь, дезінфікують поверхню стінок колодязя методом зрошення, наповнюють водою, дезінфікують підводну частину об’ємним способом.
Повернутись