7 чудес Ладижина: Західні ворота
Проєкт «7 чудес Ладижина» в місті стартував на початку 2022 року. Його започаткували літературно-мистецьке об’єднання «Стожари», історичний клуб «Гіпаніс», Ладижинська громадська рада та Народний центр екологічного контролю.
На першій нараді робочої групи йшлося про об’єкт, котрий має усі шанси потрапити до переліку 7 чудес Ладижина – Західні ворота, які частково збереглися на території житлового сектора міста.
Зі слів місцевого жителя Петра Кривича, у 1500-1600 роки Ладижин був географічно розташований на стику трьох річок – Південного Бугу, або Гіпаніса, як його ще називали в старовину, Сільниці та Собу. Саме тут наші предки збудували фортецю. Тобто перше поселення на території сучасного Ладижина було військовим.
«Тоді Ладижин мав щось подібне до скіфських валів під Немировом, тільки там були земляні вали без води, а в Ладижині перед земляним валом був викопаний вручну захисний рів, котрий з’єднував річку Сільниця і річку Південний Буг. І був він завширшки 12-15 метрів. Це була така загорода від нападів. Вал досі зберігся у непоганому стані по вул. Поштовій, Наконечного та Богдана Хмельницького, глибина – 8-10 метрів від верхівки валу. Далі за валом був дубовий частокіл – такі дубові затесані палі 4-6 метрів заввишки. І це була така оборона цього міста», – зазначив Петро Кривич.
Зі слів місцевого активіста Андрія Скакодуба, «Західні ворота» в Ладижині – це потенційний туристичний об’єкт, котрий може принести громаді кошти від розвитку туристичної інфраструктури.
Згодом громаді Ладижина планують презентувати й інші об’єкти, які можуть претендувати на звання «7 чудес України».
Засновники проєкту вивчатимуть різноманітні рукотворні та створені природою об’єкти в околицях Ладижина, аби створити туристичну матрицю регіону. Також вивчатиметься питання щодо їх благоустрою чи відновлення.
Автори проєкту «7 чудес Ладижина» запрошують усіх жителів громади до процесу формування нового історичного обличчя та бренду Ладижина.
«Бажано при цьому надавати фото, відео матеріали та обґрунтування того, чому цей об’єкт претендує на участь у проєкті. Інформацію просимо залишати на сторінці історичного клубу «Гіпаніс», – зазначив Андрій Скакодуб.
На першій нараді робочої групи йшлося про об’єкт, котрий має усі шанси потрапити до переліку 7 чудес Ладижина – Західні ворота, які частково збереглися на території житлового сектора міста.
Зі слів місцевого жителя Петра Кривича, у 1500-1600 роки Ладижин був географічно розташований на стику трьох річок – Південного Бугу, або Гіпаніса, як його ще називали в старовину, Сільниці та Собу. Саме тут наші предки збудували фортецю. Тобто перше поселення на території сучасного Ладижина було військовим. 
«Тоді Ладижин мав щось подібне до скіфських валів під Немировом, тільки там були земляні вали без води, а в Ладижині перед земляним валом був викопаний вручну захисний рів, котрий з’єднував річку Сільниця і річку Південний Буг. І був він завширшки 12-15 метрів. Це була така загорода від нападів. Вал досі зберігся у непоганому стані по вул. Поштовій, Наконечного та Богдана Хмельницького, глибина – 8-10 метрів від верхівки валу. Далі за валом був дубовий частокіл – такі дубові затесані палі 4-6 метрів заввишки. І це була така оборона цього міста», – зазначив Петро Кривич.Зі слів місцевого активіста Андрія Скакодуба, «Західні ворота» в Ладижині – це потенційний туристичний об’єкт, котрий може принести громаді кошти від розвитку туристичної інфраструктури.
Згодом громаді Ладижина планують презентувати й інші об’єкти, які можуть претендувати на звання «7 чудес України». Засновники проєкту вивчатимуть різноманітні рукотворні та створені природою об’єкти в околицях Ладижина, аби створити туристичну матрицю регіону. Також вивчатиметься питання щодо їх благоустрою чи відновлення.
Автори проєкту «7 чудес Ладижина» запрошують усіх жителів громади до процесу формування нового історичного обличчя та бренду Ладижина.
«Бажано при цьому надавати фото, відео матеріали та обґрунтування того, чому цей об’єкт претендує на участь у проєкті. Інформацію просимо залишати на сторінці історичного клубу «Гіпаніс», – зазначив Андрій Скакодуб.
Повернутись