L`News > ІНТЕРВ’Ю > Обов’язок тероборони – не допустити ворога на нашу землю, – Віктор Довгаль

Обов’язок тероборони – не допустити ворога на нашу землю, – Віктор Довгаль

На Вінниччині триває процес комплектування підрозділів Територіальної оборони – батальйонів ТрО. В області у складі вінницької бригади ТрО таких діятиме сім. Один із них – Батальйон ТрО Гайсинського району, дислокуватиметься у Ладижині. Про місце дислокації батальйону та про те, чого бракує тероборонівцям для повноцінного розгортання діяльності Л’Новини дізнавалися у командира Гайсинського батальйону територіальної оборони, учасника АТО/ООС старшого лейтенанта Віктора Довгаля.

– Пане Вікторе, де саме в Ладижині дислокуватиметься батальйон ТрО Гайсинського району?
– По-перше, хочу зазначити, що місця дислокації підрозділів ТрО обиралися згідно з вимогами Закону України «Про національний спротив», а також тим завданням, які поставленні вищим керівництвом. Найкращий варіант – це фонди колишніх військових частин, але таких варіантів, на жаль не було. Тому прийняли пропозицію керівництва Ладижина стосовно комплексу приміщень колишнього будинку перестарілих міста Ладижин. Договір оренди укладений на 5 років, можливий розгляд варіанту про передачу на баланс Міністерства оборони. 

– Ваш батальйон наразі повністю укомплектований?
– На сьогодні батальйон укомплектований на 70%. Наразі триває підбір кандидатів на службу за контрактом на постійній основі. Також активізуємо роботу з набору на контрактну службу в резерві. Наразі посади солдат та сержантів укомплектовані повністю, потрібні офіцери не обов’язково кадрові, половина офіцерів, тих що є вже – випускники військових кафедр. Адже, як передбачає Закон України «Про основи національного спротиву», задачі ТрО полягають не лише у діях військового характеру, тому їх цивільний досвід та знання також згодяться. Крім того, при призові місце роботи та середня зарплатня зберігається. Діяльність ТрО тісно пов’язана з цивільним захистом населення, скажімо, з подоланням наслідків стихійного лиха. Ми маємо також захищати об’єкти критичної інфраструктури. Тому наша діяльність тісно пов’язана і з роботою ДСНС, медиків, Нацгвардії, СБУ та контррозвідки. Представники цих відомств мають входити у постійно діючій штаб територіальної оборони району. Більше про напрямки діяльності штабів ТрО можна зізнатися з Постанови КМУ № 1442 від 29.12.2021 «Про затвердження Типового положення про штаб зони (району) територіальної оборони». 

– Чому жителі регіону не поспішають укладати контракт? Проблема в системі?
– Проблема у сприйнятті ситуації. І тут дійсно дивує ставлення населення. Бо дехто думає, що, якщо щось почнеться, то вони візьмуть в руки в кого що є – вила, кийки, ще там щось, і будуть партизанити. Партизани це звісно добре, але вони діють на вже окупованій території. А щоб не допустити загарбників на свою територію, більш ефективними є укомплектовані та підготовленні батальйони ТрО. І люди повинні розуміти, що батальйони ТрО – це не тимчасово, а на довго! 

У 90-х ми скоротили свою обороноздатність до мінімуму і тепер мусимо відновлювати втрачене та вдосконалюватись. Тому що цей сусід буде нашим сусідом завжди й імперськи звички не залишить. Так було сотні років тому, так і нині. Ми, на жаль, не маємо економічної змоги вибудувати на кордоні роз’єднувальний мур, як між Ізраїлем та Палестиною. Ми маємо бути готові швидко мобілізувати свої сили до захисту Держави, ми маємо самі стати цим муром, і у нас у цьому сенсі відбувається позитивна динаміка. 

– Пане Вікторе, на вашу думку, чому в людей таке ставлення? Можливо дехто сподівається на те, що нас ця чаша мине?
– Навіть якщо нас це мине і, уявімо, ворог з сусіднього Придністров’я, чи з моря, атакує частину Одеської області, то до нас може хлинути потік біженців. Це теж великі ризики. Адже їх (біженців) потрібно буде десь розмістити, нагодувати. І ми повинні розуміти, що в усьому цьому потоці будуть не лише соціально свідомі люди, а й кримінальні елементи, а можуть бути ще й диверсанти, котрі приховано діятимуть на нашій території, допомагаючи ворогу, дестабілізуючи обстановку у різний спосіб, навіть через соціальні мережі, через інформаційні вкиди. Тому зараз дуже важливо навчити людей інформаційної гігієни. Потрібно думати, про що ви пишете у соціальних мережах, не сіяти паніку та не грати на руку ворогу. А ще потрібно відповідально споживати інформацію, тому що через соцмережі якраз і проводять безліч інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) – це спецоперації, котрі проводяться в інформаційному полі на потрібній території, у тому числі це промивка мізків та формування громадської думки у потрібному руслі. 

– Коли почнуться повномасштабні навчання особового складу батальйону ТрО Гайсинського району?   
– Для того, щоб розпочати повномасштабні навчання, необхідна навчальна база – це стенди, макети, полігони та багато іншого. На пальцях усе не покажеш і не розкажеш. Зараз батальйони ТрО лише формуються. Гадаю, що за 1-2 місяці ми вже зможемо провести повноцінні навчання з різних військових дисциплін. І проводитимемо їх не лише для військових, а й для цивільного населення – для тих, кому це цікаво. Тому що є в нас у місті, скажімо, чимало мисливців. Українське законодавство дозволяє використовувати мисливську зброю у разі вторгнення. Але люди повинні розуміти, що мисливські набої заподіюють менше шкоди, аніж бойові набої. І не факт, що ви, якщо зі 100 метрів зробите постріл з дробовика в бік противника, одягненого у сучасне екіпірування, ви заподієте йому шкоду. І чи встигнете ви після цього втекти від нього, адже у бойової зброї дальність ураження набагато більша – до 1000 м.  Має бути вироблена тактика застосування таких груп, а також відпрацьовані питання взаємодії з іншими групами та підрозділами. Тому вже за кілька місяців ми будемо щільно працювати з населенням у напрямку підвищення обороноздатності. 

– Ви говорили про 1-2 місяці підготовки бази до навчань. Це пов’язано зі станом будівлі, в якій розміщуватиметься ваш батальйон?
– І з цим також. На сьогодні нам потрібно здійснити ремонт покрівлі будівель та модернізації системи опалення. Це той мінімум, котрий необхідно зробити, щоб зайти в приміщення та почати роботу. А ще необхідно облаштування кімнати зберігання зброї, режимних приміщень, систем зв’язку, оповіщення та сигналізації, охоронних систем та відеоспостереження – величезний обсяг робіт, що потребує значних капіталовкладень – близько 7-8 млн грн. Але ці кошти не тільки громади міста – це кошти всіх громад Гайсинського району. Відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» фінансування системи ТрО здійснюється з різних бюджетів – як з Міністерства Оборони, так і з місцевих. Навіть від благодійників, якщо це не суперечить нормам законодавства. Станом на сьогодні тринадцять з чотирнадцяти громад прийняли рішення про виділення коштів. 25 лютого процес прийняття рішень має бути закінчений – гроші перераховані. Це все потрібно тільки на створення умов для функціонування батальйону. А якщо доведеться розгортати штаб у воєнний час, тоді коштів знадобиться значно більше і не тільки коштів, а різних ресурсів, як людських та і матеріальних.

– Куди можна звертатися тим, хто виявить бажання нести службу у батальйоні ТрО Гайсинського району?
– У відділах Гайсинського РТЦК (колишні військкомати) ситуацію знають. До того ж 16 лютого 2022 року ухвалили рішення про організацію рекрутингових центрів. Такий діятиме і при Гайсинській РДА. В Ладижині ми співпрацюватимемо у цьому напрямку з військово-обліковим столом міськради. Головне – бажання. Ще раз наголошую, батальйон ТрО – це не партизани. Ми призначені для того, аби не допустити ворога на свою територію. І ми – не тимчасове формування, а діятимемо на постійній основі. Давайте разом боронити нашу землю від посягань ворога.

Спілкувалася Тетяна Поліщук



Повернутись