Найстаршій волонтерці з села Лукашівки - 93 роки
Волонтерський фронт – невід’ємна складова Українського опору. З перших днів війни українці надають допомогу військовим і ця робота не спиняється ні на день. Така ж робота проводиться і в Ладижині Вінницької області.
Гуманітарну допомогу від мешканців Ладижинської територіальної громади збирають волонтери з благодійного фонду «Козацько-Українського майбутнього», скорочено БФ "КУМ". В селі Лукашівка, що на Вінничині, допомогу збирають щоденно.
Найстаршій волонтерці з села Лукашівки Ірині Тодосіївні - 93 роки. Жінка пам’ятає Другу світову війну та впевнена, що і в теперішній війні Україна переможе. Відтак теж підтримує ЗСУ, готуючи смаколики.
Спочатку все збирають на склади в Ладижині, куди надходить допомога і з інших джерел. Щось надають місцеві мешканці, частину вантажу передають інші волонтерські організації, в тому числі і з інших країн. Зазвичай в зону бойових дій везуть їжу, медикаменти, речі. Вантаж призначений як для захисників на передньому краї, так і для потреб тилу, зокрема шпиталів.
Також волонтери передають і амуніцію для українських захисників. Нерідко придбану на замовлення для окремих підрозділів або ж навіть конкретних бійців. Також на фронт доправляються і автівки, на які майже постійно триває збір коштів.
Поїздка на передову триває кілька днів. Вантаж завжди доправляється до адресатів. Збір речей на потреби Збройних сил України волонтери не припиняють ні на день. А поїздки намагаються організовувати щотижня.
Більше у відеосюжеті:
Даний відеосюжет було підготовлено за підтримки громадської організації "Національна асоціація медіа" (м.Київ), автор - журналіст Павло Палагута, вимушений переселенець з міста Слов’янськ Донецької області, який нині живе і працює у місті Ладижин.
Гуманітарну допомогу від мешканців Ладижинської територіальної громади збирають волонтери з благодійного фонду «Козацько-Українського майбутнього», скорочено БФ "КУМ". В селі Лукашівка, що на Вінничині, допомогу збирають щоденно.
Найстаршій волонтерці з села Лукашівки Ірині Тодосіївні - 93 роки. Жінка пам’ятає Другу світову війну та впевнена, що і в теперішній війні Україна переможе. Відтак теж підтримує ЗСУ, готуючи смаколики.
Спочатку все збирають на склади в Ладижині, куди надходить допомога і з інших джерел. Щось надають місцеві мешканці, частину вантажу передають інші волонтерські організації, в тому числі і з інших країн. Зазвичай в зону бойових дій везуть їжу, медикаменти, речі. Вантаж призначений як для захисників на передньому краї, так і для потреб тилу, зокрема шпиталів.
Також волонтери передають і амуніцію для українських захисників. Нерідко придбану на замовлення для окремих підрозділів або ж навіть конкретних бійців. Також на фронт доправляються і автівки, на які майже постійно триває збір коштів.
Поїздка на передову триває кілька днів. Вантаж завжди доправляється до адресатів. Збір речей на потреби Збройних сил України волонтери не припиняють ні на день. А поїздки намагаються організовувати щотижня.
Більше у відеосюжеті:
Даний відеосюжет було підготовлено за підтримки громадської організації "Національна асоціація медіа" (м.Київ), автор - журналіст Павло Палагута, вимушений переселенець з міста Слов’янськ Донецької області, який нині живе і працює у місті Ладижин.
Повернутись