Сльози на очах, вигуки «браво» та шквал овацій: ладижинці побачили осучаснене трактування п’єси «Безталанна»
Ладижинці побачили новаторське й осучаснене трактування п’єси «Безталанна» Карпенка-Карого, яку до міста привіз Вінницький обласний музично-драматичний театр ім. М.К. Садовського. Показ вистави «Я б тобі небо прихилив» відбувся на великій сцені ладижинського палацу культури «Прометей» 29 травня.
Півтори години драми, (в двох діях, але без антракту), режисерки Оксани Бандури пролетіли на одному диханні. Зал настільки пройнявся подіями на сцені, що повну тишу (глядацької частини) періодично переривали вибухи сміху, аплодисменти, і, (куди ж без них), дзвінки мобільних телефонів.
Жвава реакція глядачів цілком зрозуміла, адже у драмі йдеться про знайомі для багатьох відчуття. Якщо казати мовою новин, то це: кохання; плітки; пиха; бажання вчинити на зло, яке потім обертається проти тебе самого; спокуса, а ще – стосунки свекруха-невістка, побутові сварки та насилля у сім’ї, яке закінчилося трагедією.
Організатори хвилювалися, щоб на виставу прийшло достатньо глядачів. І дарма. Вже о 17:40 у залі на 500 місць – аншлаг, хоча початок був запланований на вісімнадцяту, і це в будній день. Таку завзятість можна б пояснити тим, що вхід був вільний. Але й за квитками на це дійство вишикувалася би черга. Бо виставу ладижинці справді чекали – слава про неї докотилася до міста набагато раніше.
Звісно, неперевершена гра акторів та колоритність персонажів зробили свою справу. Одна свекруха чого тільки варта (постер зі списком акторів розмістили нижче). Виставу також вдало осучаснили пісні гурту "Океан Ельзи" та граціозна пластика акторів – мовою танцю теж можна багато чого сказати.
Ну а фінальний акорд зачепив взагалі усіх. Аплодували, як годиться, стоячи. Звісно ж були і квіти, і слова вдячності. Дякував акторам і народний депутат України Микола Кучер/Mykola Kucher, коштом якого власне й організували виставу в Ладижині:
«Це надзвичайно талановитий та сучасний колектив, який змусив нас сьогодні відчути багато емоцій. Найчастіше ми забуваємо якісь слова та вчинки, але ми ніколи не забуваємо емоції, які нам довелося при цьому відчути. Спасибі вам за емоції», - сказав Микола Кучер.
Півтори години драми, (в двох діях, але без антракту), режисерки Оксани Бандури пролетіли на одному диханні. Зал настільки пройнявся подіями на сцені, що повну тишу (глядацької частини) періодично переривали вибухи сміху, аплодисменти, і, (куди ж без них), дзвінки мобільних телефонів.
Жвава реакція глядачів цілком зрозуміла, адже у драмі йдеться про знайомі для багатьох відчуття. Якщо казати мовою новин, то це: кохання; плітки; пиха; бажання вчинити на зло, яке потім обертається проти тебе самого; спокуса, а ще – стосунки свекруха-невістка, побутові сварки та насилля у сім’ї, яке закінчилося трагедією.
Організатори хвилювалися, щоб на виставу прийшло достатньо глядачів. І дарма. Вже о 17:40 у залі на 500 місць – аншлаг, хоча початок був запланований на вісімнадцяту, і це в будній день. Таку завзятість можна б пояснити тим, що вхід був вільний. Але й за квитками на це дійство вишикувалася би черга. Бо виставу ладижинці справді чекали – слава про неї докотилася до міста набагато раніше.
Звісно, неперевершена гра акторів та колоритність персонажів зробили свою справу. Одна свекруха чого тільки варта (постер зі списком акторів розмістили нижче). Виставу також вдало осучаснили пісні гурту "Океан Ельзи" та граціозна пластика акторів – мовою танцю теж можна багато чого сказати.
Ну а фінальний акорд зачепив взагалі усіх. Аплодували, як годиться, стоячи. Звісно ж були і квіти, і слова вдячності. Дякував акторам і народний депутат України Микола Кучер/Mykola Kucher, коштом якого власне й організували виставу в Ладижині:
«Це надзвичайно талановитий та сучасний колектив, який змусив нас сьогодні відчути багато емоцій. Найчастіше ми забуваємо якісь слова та вчинки, але ми ніколи не забуваємо емоції, які нам довелося при цьому відчути. Спасибі вам за емоції», - сказав Микола Кучер.
Повернутись