Без маневрових потужностей ТЕС альтернативні електростанції в Україні неефективні
Жодного попереднього року підготовка до Дня енергетика в Ладижині не проходила в такому пригніченому стані. Річ у тім, що найбільше в області промислове підприємство – Ладижинська ТЕС вже місяць в простої, а чутки навколо його подальшої долі, попри оптимістичну позицію міської влади, не зовсім райдужні.
Чи зможе регіон компенсувати потужності Ладижинської теплової електростанції за рахунок відновлювальних джерел електроенергії (ВДЕ), дізнавалися у людини, яка вже понад 5 років займається будівництвом сонячних електростанцій – керівника ТОВ «Жива альтернатива» Олександра Бондара.
– Пане Олександре, найперше, що турбує в нинішній ситуації, чи реально сьогодні Україні компенсувати потужності ТЕС?
– Поки що ні. Поясню чому. Хоча в нашому регіоні, як і по всій Україні, за останні 5 років почали активно відновлювати малі ГЕС, встановлювати мікро-ГЕС і сонячні електростанції (СЕС), їх потужностей недостатньо, адже ВДЕ – непостійні. І, наприклад, чим більше встановлюють СЕС, тим більше маневрових потужностей потрібно. Вітрова генерація більш стабільна, а от сонячна – має добові піки. Тобто, вдень електроенергії СЕС може бути надлишок. А вночі хтось це має компенсувати. Хто? Тільки ТЕС, тому що тільки вони можуть маневрувати (збільшувати та зменшувати потужність роботи енергоблоків). Атомні блоки цього не зроблять. Без ТЕС СЕС в Україні поки що не будуть працювати, тому що вироблену електроенергію необхідно буде акумулювати. А акумуляторні станції занадто дорогі.. Ну є Новодністровська ГЕС, яка може маневрувати, але вона працює, поки є вода. І її потужностей все одно не достатньо Навіть Німеччина, яка сьогодні має колосальну кількість сонячної енергії, (у першому півріччі 2019 року в Німеччині частка електроенергії гідро-, сонце-, вітроенергетики та з біомаси перевищила сумарну генерацію ТЕС та АЕС. – прим. ред.), вони свої ТЕС ще не закрили, а перевели на газ і поки що балансують.
Тобто відмовитися від ТЕС для держави – занадто дорого. Цього собі не можуть дозволити ні Німеччина ні інші країни Європи. Просто оце, що в нас є, його потрібно зберегти, ставити фільтра і робити якусь гібридну енергетику, щоб вона доповнювала одна одну. А нинішні економічні чи політичні протистояння зовсім недоцільні.
Настане момент, коли в нас встановлять багато сонячних електростанцій і може бути перекіс. Не те, щоб це було погано, але держава їх не регулює. Наведу приклад: всього по Україні близько 12 тис. СЕС приватних домогосподарств з середньою потужністю 22 кВт. Це забагато. Вони повинні мати потужність 5-7 кВт і бути розсіяні по всій площі України рівномірно, щоб ця електроенергія не транспортувалась за 1000 км з одного регіону в другий. Скажімо, Херсонська область перенасичена СЕС, але там немає промисловості. Тобто звідти електроенергія потрапляє в промислові регіони. Крім цього вона ще й втрачається по дорозі.
– Тобто, в СЕС приватного господарства стоїть лічильник, який показує, скільки було відправлено електроенергії в мережу. І власнику нараховують за фактично відпущену енергію. А скільки там загубилося по дорозі – це вже інше питання.
– Так, за тих 500-1000 км електроенергія втрачається в дротах, скрутках, трансформаторах. Тому треба, щоб сонячна енергетика розвивалася більш рівномірно. І бажано скоригувати законодавство так, щоб людям було вигідно ставити СЕС приватних господарств меншої потужності – 3-7 кВт. А в нас воно прийняло форму заробляння грошей. Але сонячні електростанції теж дуже потрібні. Наприклад, коли в денні години пік необхідно потрібно розвантажити мережі. От до нас звернулася одна вінницька компанія. В них є 50 кВт, а потрібно 100. І пік споживання якраз в сонячні дні, тому що всі користуються кондиціонерами. В них технічні умови не розраховані на таку кількість споживання. Тобто їм потрібно було докупляти потужності. А це дорожче, ніж встановити свою станцію. І вони планують збудувати власну СЕС, таким чином розвантаживши пікові години та отримавши власну електроенергію.
– Чи складно керувати такою електростанцією?
– СЕС практично не потребує обслуговування. Раз на рік можна передивитися обладнання та підтягнути контакти, помити панелі. А так 10-20 років вона буде працювати.
– І Бажано, щоб збереглися маневрові потужності.
– Так. Чим більше ми купуємо з-за кордону, тим більше ми вбиваємо своє. Яка ж тоді тут енергонезалежність? Нам потрібно було реформувати ТЕС, підтримувати фільтра, реконструювати енергоблоки. А ми йдемо дуже простим шляхом. Для чого ж реконструювати, давайте купимо в Росії. Тільки яка ж це енергонезалежність? Замість того, щоб купувати електроенергію за кордоном, краще б держава збудувала новий енергоблок. Тоді було б видно, що держава думає на перспективу, і хоче мати дивіденди в майбутньому. Чим воно нам відгукнеться? Якщо сьогодні ми загубимо свою теплоенергетичну галузь, а завтра почнуться бойові дії, і нам рубильник відключать… що ми будемо робити?
– Олександре, що скажете про біогаз? Такі установки в Україні лише починають вводити в експлуатацію. Наскільки вони є самоокупними?
– Біогазові установки за кордоном стоять на всіх очисних спорудах. Тому що це готовий енергетичний ресурс. І в нашому місті теж можна було б поставити такий міні-комплекс на очисних спорудах і не втрачати цю енергію. Біогазові установки це ще й ефективний спосіб перероблення відходів у цінні органічні добрива. Менше попадає шкідливих відходів в ґрунтові води й річки.
– А як щодо вітрових електростанцій? Знаю, що в Ладижині ви єдиний власник вітряка, хоч і аматорського. Поділитесь досвідом?
– В нас на Вінниччині вітри невеликі в середньому 4 м/с. Для нормальної роботи вітряка це замало. В нашій місцевості вони використовуються переважно на автономних об’єктах. Часто їх також ставлять біля СЕС, щоб компенсувати виробництво електроенергії вночі, чи під час снігу та дощу. Але вони дорожчі в обслуговуванні, адже там є рухомі елементи, які потребують регулярного огляду та витрат.
– Який бачите вихід, щоб досягнути балансу між вартістю спожитої та виробленої електроенергії?
– Сьогодні електроенергія в Україні занадто дешева. Якщо в нас для населення встановлять тариф на електроенергію на рівні 3 грн, ми побачимо колосальний стрибок в приватному секторі – люди почнуть встановлювати міні-електростанції, щоб задовольнити власні потреби. Наприклад, в Німеччині тариф на споживання 30 євроцентів, а на виробництво – 9 євроцентів. Тобто їм вигідніше виробляти електроенергію для себе, ніж її продавати. В нас поки що навпаки – вигідніше продавати свою електроенергію. Коли в нас тариф піднімуть, відпадуть ці всі «зелені тарифи». Людям буде вигідніше споживати власну електроенергію без різних там компенсацій. Але на сьогодні тільки зелений тариф на відновлювальні джерела енергії є потужним стимулом розвитку цієї галузі.
– Олександре, 22 грудня для власників/працівників СЕС, мікро-ГЕС, вітрових електростанцій та біогазових установок – це свято?
– Звичайно що так! Це мікрогенерація, і вони такі ж енергетики, як і працівники Ладижинської ТЕС. Ба більше, вони є інвесторами, адже за власний кошт будували свої потужності. Вони ризикнули своїми збереженнями, не витратили їх на розваги чи відпочинок, а вклали їх у міні-електростанції, розраховуючи на прибуток. Якщо зараз скасують зелений тариф, люди просто втратять свої інвестиції.
– Але ж вони принаймні себе тепер зможуть забезпечити електроенергією
– Вони за ці кошти могли б себе забезпечити електроенергією на все життя. Наприклад, інвестуючи в будівництво СЕС люди вклали 10 тис. доларів. Цих коштів їм би вистачило на життя щоб купувати електроенергію. Для чого їм потрібно було інвестувати в обладнання? Але вони вклали кошти в будівництво електростанції тому, що держава дала сигнал, що ви отримаєте не тільки користь для власних потреб, а ще й фінансову користь і чисте майбутнє.
– Що б хотіли побажати колегам в професійне свято?
– Стабільності. Щоб електростанції працювали на забезпечення енергонезалежності нашої держави, а виробники електроенергії не залежали від протистоянь влади і бізнесу. Бажаю підкорювати всі види енергії і невтомно жити ще сто років! Нехай у вашому житті все світиться від енергії, любові вам і здійснення бажань!
Довідково
Від початку року 1400 українських родин встановили домашні СЕС. Це у 2,5 раза більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
За останні 4 роки кількість домашніх сонячних електростанцій в Україні зросла у 375 разів.
Починаючи з травня 2018 року відповідно до обласної «Програми енергозбереження для населення та ОСББ Вінницької області на 2015 – 2019 рр.» передбачено відшкодування для жителів області 15% вартості приватних сонячних електростанцій придбаних за кредитні кошти. Йдеться на сайті Вінницької ОДА.
Впродовж 2018 року 7 жителів області отримали зазначену компенсацію на придбання приватних СЕС на суму понад 160 тис. грн.
На 2019 рік на компенсацію придбання в кредит приватних СЕС виділено 500 тис. грн з обласного бюджету.
Чи зможе регіон компенсувати потужності Ладижинської теплової електростанції за рахунок відновлювальних джерел електроенергії (ВДЕ), дізнавалися у людини, яка вже понад 5 років займається будівництвом сонячних електростанцій – керівника ТОВ «Жива альтернатива» Олександра Бондара.
– Пане Олександре, найперше, що турбує в нинішній ситуації, чи реально сьогодні Україні компенсувати потужності ТЕС?
– Поки що ні. Поясню чому. Хоча в нашому регіоні, як і по всій Україні, за останні 5 років почали активно відновлювати малі ГЕС, встановлювати мікро-ГЕС і сонячні електростанції (СЕС), їх потужностей недостатньо, адже ВДЕ – непостійні. І, наприклад, чим більше встановлюють СЕС, тим більше маневрових потужностей потрібно. Вітрова генерація більш стабільна, а от сонячна – має добові піки. Тобто, вдень електроенергії СЕС може бути надлишок. А вночі хтось це має компенсувати. Хто? Тільки ТЕС, тому що тільки вони можуть маневрувати (збільшувати та зменшувати потужність роботи енергоблоків). Атомні блоки цього не зроблять. Без ТЕС СЕС в Україні поки що не будуть працювати, тому що вироблену електроенергію необхідно буде акумулювати. А акумуляторні станції занадто дорогі.. Ну є Новодністровська ГЕС, яка може маневрувати, але вона працює, поки є вода. І її потужностей все одно не достатньо Навіть Німеччина, яка сьогодні має колосальну кількість сонячної енергії, (у першому півріччі 2019 року в Німеччині частка електроенергії гідро-, сонце-, вітроенергетики та з біомаси перевищила сумарну генерацію ТЕС та АЕС. – прим. ред.), вони свої ТЕС ще не закрили, а перевели на газ і поки що балансують.
Тобто відмовитися від ТЕС для держави – занадто дорого. Цього собі не можуть дозволити ні Німеччина ні інші країни Європи. Просто оце, що в нас є, його потрібно зберегти, ставити фільтра і робити якусь гібридну енергетику, щоб вона доповнювала одна одну. А нинішні економічні чи політичні протистояння зовсім недоцільні.
Настане момент, коли в нас встановлять багато сонячних електростанцій і може бути перекіс. Не те, щоб це було погано, але держава їх не регулює. Наведу приклад: всього по Україні близько 12 тис. СЕС приватних домогосподарств з середньою потужністю 22 кВт. Це забагато. Вони повинні мати потужність 5-7 кВт і бути розсіяні по всій площі України рівномірно, щоб ця електроенергія не транспортувалась за 1000 км з одного регіону в другий. Скажімо, Херсонська область перенасичена СЕС, але там немає промисловості. Тобто звідти електроенергія потрапляє в промислові регіони. Крім цього вона ще й втрачається по дорозі.
– Тобто, в СЕС приватного господарства стоїть лічильник, який показує, скільки було відправлено електроенергії в мережу. І власнику нараховують за фактично відпущену енергію. А скільки там загубилося по дорозі – це вже інше питання.
– Так, за тих 500-1000 км електроенергія втрачається в дротах, скрутках, трансформаторах. Тому треба, щоб сонячна енергетика розвивалася більш рівномірно. І бажано скоригувати законодавство так, щоб людям було вигідно ставити СЕС приватних господарств меншої потужності – 3-7 кВт. А в нас воно прийняло форму заробляння грошей. Але сонячні електростанції теж дуже потрібні. Наприклад, коли в денні години пік необхідно потрібно розвантажити мережі. От до нас звернулася одна вінницька компанія. В них є 50 кВт, а потрібно 100. І пік споживання якраз в сонячні дні, тому що всі користуються кондиціонерами. В них технічні умови не розраховані на таку кількість споживання. Тобто їм потрібно було докупляти потужності. А це дорожче, ніж встановити свою станцію. І вони планують збудувати власну СЕС, таким чином розвантаживши пікові години та отримавши власну електроенергію.
– Чи складно керувати такою електростанцією?
– СЕС практично не потребує обслуговування. Раз на рік можна передивитися обладнання та підтягнути контакти, помити панелі. А так 10-20 років вона буде працювати.
– І Бажано, щоб збереглися маневрові потужності.
– Так. Чим більше ми купуємо з-за кордону, тим більше ми вбиваємо своє. Яка ж тоді тут енергонезалежність? Нам потрібно було реформувати ТЕС, підтримувати фільтра, реконструювати енергоблоки. А ми йдемо дуже простим шляхом. Для чого ж реконструювати, давайте купимо в Росії. Тільки яка ж це енергонезалежність? Замість того, щоб купувати електроенергію за кордоном, краще б держава збудувала новий енергоблок. Тоді було б видно, що держава думає на перспективу, і хоче мати дивіденди в майбутньому. Чим воно нам відгукнеться? Якщо сьогодні ми загубимо свою теплоенергетичну галузь, а завтра почнуться бойові дії, і нам рубильник відключать… що ми будемо робити?
– Олександре, що скажете про біогаз? Такі установки в Україні лише починають вводити в експлуатацію. Наскільки вони є самоокупними?
– Біогазові установки за кордоном стоять на всіх очисних спорудах. Тому що це готовий енергетичний ресурс. І в нашому місті теж можна було б поставити такий міні-комплекс на очисних спорудах і не втрачати цю енергію. Біогазові установки це ще й ефективний спосіб перероблення відходів у цінні органічні добрива. Менше попадає шкідливих відходів в ґрунтові води й річки.
– А як щодо вітрових електростанцій? Знаю, що в Ладижині ви єдиний власник вітряка, хоч і аматорського. Поділитесь досвідом?
– В нас на Вінниччині вітри невеликі в середньому 4 м/с. Для нормальної роботи вітряка це замало. В нашій місцевості вони використовуються переважно на автономних об’єктах. Часто їх також ставлять біля СЕС, щоб компенсувати виробництво електроенергії вночі, чи під час снігу та дощу. Але вони дорожчі в обслуговуванні, адже там є рухомі елементи, які потребують регулярного огляду та витрат.
– Який бачите вихід, щоб досягнути балансу між вартістю спожитої та виробленої електроенергії?
– Сьогодні електроенергія в Україні занадто дешева. Якщо в нас для населення встановлять тариф на електроенергію на рівні 3 грн, ми побачимо колосальний стрибок в приватному секторі – люди почнуть встановлювати міні-електростанції, щоб задовольнити власні потреби. Наприклад, в Німеччині тариф на споживання 30 євроцентів, а на виробництво – 9 євроцентів. Тобто їм вигідніше виробляти електроенергію для себе, ніж її продавати. В нас поки що навпаки – вигідніше продавати свою електроенергію. Коли в нас тариф піднімуть, відпадуть ці всі «зелені тарифи». Людям буде вигідніше споживати власну електроенергію без різних там компенсацій. Але на сьогодні тільки зелений тариф на відновлювальні джерела енергії є потужним стимулом розвитку цієї галузі.
– Олександре, 22 грудня для власників/працівників СЕС, мікро-ГЕС, вітрових електростанцій та біогазових установок – це свято?
– Звичайно що так! Це мікрогенерація, і вони такі ж енергетики, як і працівники Ладижинської ТЕС. Ба більше, вони є інвесторами, адже за власний кошт будували свої потужності. Вони ризикнули своїми збереженнями, не витратили їх на розваги чи відпочинок, а вклали їх у міні-електростанції, розраховуючи на прибуток. Якщо зараз скасують зелений тариф, люди просто втратять свої інвестиції.
– Але ж вони принаймні себе тепер зможуть забезпечити електроенергією
– Вони за ці кошти могли б себе забезпечити електроенергією на все життя. Наприклад, інвестуючи в будівництво СЕС люди вклали 10 тис. доларів. Цих коштів їм би вистачило на життя щоб купувати електроенергію. Для чого їм потрібно було інвестувати в обладнання? Але вони вклали кошти в будівництво електростанції тому, що держава дала сигнал, що ви отримаєте не тільки користь для власних потреб, а ще й фінансову користь і чисте майбутнє.
– Що б хотіли побажати колегам в професійне свято?
– Стабільності. Щоб електростанції працювали на забезпечення енергонезалежності нашої держави, а виробники електроенергії не залежали від протистоянь влади і бізнесу. Бажаю підкорювати всі види енергії і невтомно жити ще сто років! Нехай у вашому житті все світиться від енергії, любові вам і здійснення бажань!
Довідково
Від початку року 1400 українських родин встановили домашні СЕС. Це у 2,5 раза більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
За останні 4 роки кількість домашніх сонячних електростанцій в Україні зросла у 375 разів.
Починаючи з травня 2018 року відповідно до обласної «Програми енергозбереження для населення та ОСББ Вінницької області на 2015 – 2019 рр.» передбачено відшкодування для жителів області 15% вартості приватних сонячних електростанцій придбаних за кредитні кошти. Йдеться на сайті Вінницької ОДА.
Впродовж 2018 року 7 жителів області отримали зазначену компенсацію на придбання приватних СЕС на суму понад 160 тис. грн.
На 2019 рік на компенсацію придбання в кредит приватних СЕС виділено 500 тис. грн з обласного бюджету.
Повернутись