Ладижинці відмовилися від п’яних Дідів морозів, але Миколая запрошувати ще не готові
За тиждень до Нового року як не взяти інтерв’ю у найважливішої, ключової особи, улюбленця малечі та незмінного гостя всіх новорічних корпоративів – Діда Мороза? Ладижин – місто маленьке, то ж шукати довго не довелося. Адже оголошення про послуги нам трапилося аж одне. То ж вирішили не гаяти часу і ловити Діда, допоки той не втік на виконання замовлення.
Як виявилося, Дід – зовсім не дід. Під розкішною бородою ховається власник не менш прекрасного чоловічого баритона, студент Ладижинського коледжу (деталі не розкриваємо задля збереження комерційної таємниці). Підпрацьовує на зимові свята лише третій рік, але не задля прибутку (не такий він вже і великий). Каже, що це більше для саморозвитку. Тому що спілкуватися з дітьми, яких ти не знаєш, доволі складно навіть в образі казкового персонажа. Забігаючи наперед варто зазначити, що наш «дідусь» виявився дуже чемним юнаком (дяка батькам за виховання!), то ж витягнути з нього бодай пару лихих слів так і не вдалося.
Але ж які б ми були журналісти, якби не ставили провокаційних запитань? Наприклад, як часто наливають? Адже в більшості читачів візити Діда Мороза в помешкання замовників асоціюються саме з чаркуванням. Відповідь приголомшила. Каже, такого в Ладижині немає:
– За весь час пропонували (випити) зо два рази, і не дуже наполегливо. То ж нам вдалося відмовитися.
– Нам це кому?
– Зазвичай нас ходить троє: Дід Мороз, Снігурка та помічник – символ року (цього разу буде щуреня).
– Гаразд, щуреня так щуреня. Який курйоз за час роботи Дідом Морозом запам’ятався найбільше?
– Запам’яталися моменти, коли зрозумів, що бракує досвіду спілкування в неформальному середовищі. При роботі з дітьми маєш розуміти, що кожного разу виникатимуть нестандартні ситуації. Нам в переддень Нового року доводиться обходити до 3-х десятків квартир. І з упевненістю моду сказати, що в половині з них виникне нестандартна ситуація. Діти ж реагують по різному. Хтось ховається за батьків, а хтось навіть на руки проситься до Діда Мороза. З усіма потрібно знайти спільну мову.
– А дорослі на ручки не просилися?
– Ні. Діда Мороза запрошують переважно молоді сім’ї, в яких лише одна дитина. Тому всі поводять себе нормально. Навіть коли святкують разом кілька сімей, нас зустрічають зі щирими емоціями.
– І що, навіть нетверезих не було?
– Ні.
– Чи були випадки зверхнього ставлення? Мовляв, ми гроші заплатили, а ви вже, будьте ласкаві, розважайте дітей, як можете.
– Таке кілька разів траплялося, але в більшості випадків в зустріч Діда Мороза включаються всі. Дуже цікаво, коли в одній квартирі кілька сімей святкує. Тоді вискакують всі діти, всім весело. Там і діти до 1 року, і 14-річні, які вже стіни підпирають, примружуючись, типу: я знаю, хто ти такий, але таємницю не видам.
– Чи траплялися випадки, коли візит Діда Мороза довів дитину до істерики? От плаче, і все.
– Ні, думаю, що перш ніж запросити нас до себе, батьки пояснюють дітям, хто має прийти. Пам’ятаю, що кілька діток лякалися, але після кількох хвилин спілкування, все було добре – віршик розказаний і подарунок вручений.
– Що найчастіше батьки дарують дітям – гаджети чи іграшки?
– Не можу сказати. Всі подарунки запаковані в подарунковий папір. Ми Підходимо до під’їзду, дзвонимо батькам, і вони нам виносять те, що потрібно подарувати. Зазирнути в середину ми не можемо, а розпитувати у батьків – не ввічливо.
– Які поради дав би Дідам Морозам-початківцям?
– По перше – зручне взуття. По друге – гарна Снігурка, ну і великий мішок для подарунків та гарний настрій.
– Не так давно вітчизняна преса писала, що понад 50% українців вірять у Святого Миколая. Як з цим в Ладижині? На Миколая вас хтось запрошував привітати дитину?
– Ні, на жаль я пропонував таку послугу, але охочих не виявилося. Поки що в місті ця традиція закріпилася лише для проведення масових дитячих заходів. А в сім’ях ще не готові до таких кардинальних змін.
– З дітьми і дорослими ніби все зрозуміло. Як вас зустрічають домашні улюбленці замовників? Скільки разів були обгавкані собаками?
– Жодного. Взагалі не пам’ятаю, щоб до нас вибігали якісь тварини під час вітань. Їх або зачиняють в окремій кімнаті, або у замовника просто немає ніяких тварин.
– От і виходить, що кілька років в Ладижині місія Діда Мороза проходить без пригод. Так не цікаво. Не жалкуєш, що пішов в такий неприбутковий і доволі своєрідний розважальний бізнес?
– Зовсім ні. Це такий заряд позитивної енергії, який живить мене впродовж наступних шести місяців. А якщо в Ладижині почнуть ще й Святого Миколая запрошувати, щоб дарував діткам подарунки, тоді цієї енергії взагалі на цілий рік стане...
– З огляду на набутий досвід будеш запрошувати Діда Мороза до своїх дітей? Звичайно, коли одружишся і створиш сім’ю.
– Обов’язково! Тільки вже будемо осучаснюватися і запрошувати до діток Святого Миколая. Це радість і святкова атмосфера. Це підсилює дитячу віру в дива і продовжує саме дитинство.
Редакція проекту «Ладижин Новини» щиро вітає всіх з Новим роком та Різдвом Христовим! Нехай веселі дзвіночки наповнять серце радістю, нехай яскраві вогники подарують добру надію! Бажаємо з новими силами та щасливими відчуттями досягати нових успіхів та здійснювати свої мрії у новому році. Нехай щастить кожного дня, нехай вдача буде поруч увесь рік!
Як виявилося, Дід – зовсім не дід. Під розкішною бородою ховається власник не менш прекрасного чоловічого баритона, студент Ладижинського коледжу (деталі не розкриваємо задля збереження комерційної таємниці). Підпрацьовує на зимові свята лише третій рік, але не задля прибутку (не такий він вже і великий). Каже, що це більше для саморозвитку. Тому що спілкуватися з дітьми, яких ти не знаєш, доволі складно навіть в образі казкового персонажа. Забігаючи наперед варто зазначити, що наш «дідусь» виявився дуже чемним юнаком (дяка батькам за виховання!), то ж витягнути з нього бодай пару лихих слів так і не вдалося.
Але ж які б ми були журналісти, якби не ставили провокаційних запитань? Наприклад, як часто наливають? Адже в більшості читачів візити Діда Мороза в помешкання замовників асоціюються саме з чаркуванням. Відповідь приголомшила. Каже, такого в Ладижині немає:
– За весь час пропонували (випити) зо два рази, і не дуже наполегливо. То ж нам вдалося відмовитися.
– Нам це кому?
– Зазвичай нас ходить троє: Дід Мороз, Снігурка та помічник – символ року (цього разу буде щуреня).
– Гаразд, щуреня так щуреня. Який курйоз за час роботи Дідом Морозом запам’ятався найбільше?
– Запам’яталися моменти, коли зрозумів, що бракує досвіду спілкування в неформальному середовищі. При роботі з дітьми маєш розуміти, що кожного разу виникатимуть нестандартні ситуації. Нам в переддень Нового року доводиться обходити до 3-х десятків квартир. І з упевненістю моду сказати, що в половині з них виникне нестандартна ситуація. Діти ж реагують по різному. Хтось ховається за батьків, а хтось навіть на руки проситься до Діда Мороза. З усіма потрібно знайти спільну мову.
– А дорослі на ручки не просилися?
– Ні. Діда Мороза запрошують переважно молоді сім’ї, в яких лише одна дитина. Тому всі поводять себе нормально. Навіть коли святкують разом кілька сімей, нас зустрічають зі щирими емоціями.
– І що, навіть нетверезих не було?
– Ні.
– Чи були випадки зверхнього ставлення? Мовляв, ми гроші заплатили, а ви вже, будьте ласкаві, розважайте дітей, як можете.
– Таке кілька разів траплялося, але в більшості випадків в зустріч Діда Мороза включаються всі. Дуже цікаво, коли в одній квартирі кілька сімей святкує. Тоді вискакують всі діти, всім весело. Там і діти до 1 року, і 14-річні, які вже стіни підпирають, примружуючись, типу: я знаю, хто ти такий, але таємницю не видам.
– Чи траплялися випадки, коли візит Діда Мороза довів дитину до істерики? От плаче, і все.
– Ні, думаю, що перш ніж запросити нас до себе, батьки пояснюють дітям, хто має прийти. Пам’ятаю, що кілька діток лякалися, але після кількох хвилин спілкування, все було добре – віршик розказаний і подарунок вручений.
– Що найчастіше батьки дарують дітям – гаджети чи іграшки?
– Не можу сказати. Всі подарунки запаковані в подарунковий папір. Ми Підходимо до під’їзду, дзвонимо батькам, і вони нам виносять те, що потрібно подарувати. Зазирнути в середину ми не можемо, а розпитувати у батьків – не ввічливо.
– Які поради дав би Дідам Морозам-початківцям?
– По перше – зручне взуття. По друге – гарна Снігурка, ну і великий мішок для подарунків та гарний настрій.
– Не так давно вітчизняна преса писала, що понад 50% українців вірять у Святого Миколая. Як з цим в Ладижині? На Миколая вас хтось запрошував привітати дитину?
– Ні, на жаль я пропонував таку послугу, але охочих не виявилося. Поки що в місті ця традиція закріпилася лише для проведення масових дитячих заходів. А в сім’ях ще не готові до таких кардинальних змін.
– З дітьми і дорослими ніби все зрозуміло. Як вас зустрічають домашні улюбленці замовників? Скільки разів були обгавкані собаками?
– Жодного. Взагалі не пам’ятаю, щоб до нас вибігали якісь тварини під час вітань. Їх або зачиняють в окремій кімнаті, або у замовника просто немає ніяких тварин.
– От і виходить, що кілька років в Ладижині місія Діда Мороза проходить без пригод. Так не цікаво. Не жалкуєш, що пішов в такий неприбутковий і доволі своєрідний розважальний бізнес?
– Зовсім ні. Це такий заряд позитивної енергії, який живить мене впродовж наступних шести місяців. А якщо в Ладижині почнуть ще й Святого Миколая запрошувати, щоб дарував діткам подарунки, тоді цієї енергії взагалі на цілий рік стане...
– З огляду на набутий досвід будеш запрошувати Діда Мороза до своїх дітей? Звичайно, коли одружишся і створиш сім’ю.
– Обов’язково! Тільки вже будемо осучаснюватися і запрошувати до діток Святого Миколая. Це радість і святкова атмосфера. Це підсилює дитячу віру в дива і продовжує саме дитинство.
Редакція проекту «Ладижин Новини» щиро вітає всіх з Новим роком та Різдвом Христовим! Нехай веселі дзвіночки наповнять серце радістю, нехай яскраві вогники подарують добру надію! Бажаємо з новими силами та щасливими відчуттями досягати нових успіхів та здійснювати свої мрії у новому році. Нехай щастить кожного дня, нехай вдача буде поруч увесь рік!
Повернутись