Ладижинці за 3 дні зібрали понад 100 тис. грн на лікування трьох онкохворих містян
Ладижинці Спільними зусиллями зібрали близько 100 тис. грн на лікування Уляни Перегонець, Соломії Даценко та Тараса Іванченка. І це лише за 3 дні!
1-3 червня в місті тривав благодійний ярмарок «Добрі серця». Такий триденний «марафон» на головній площі міста ініціювали волонтери в підтримку Уляни, Соломії та Тараса. Усіх трьох, попри різні діагнози, об’єднує величезна вартість лікування – понад €150 тис. за курс для кожного. Зібрати таку суму рідні не в змозі. То ж родичі та друзі вирішили провести благодійний марафон, і у такий спосіб долучити до доброї справи усіх небайдужих.
Ідея проведення благодійного ярмарку належить подрузі молодого батька Тараса Іванченка – Тетяні. Саме вона минулого року організувала в місті перший подібний захід, щоб зібрати кошти, потрібні на лікування Тараса.
«Коли минулого року Тарас захворів, ми одразу почали благати про допомогу: стукали у всі двері, розсилали повідомлення у соцмережі, зверталися у різні фонди. Проте, як нам пояснили, фонди не працюють з дорослими. Тому вирішили боротися своїми силами. Так виникла ідея провести в Ладижині благодійний ярмарок, – розповідає Тетяна. – Того року ми дуже хвилювалися, як на проведення ярмарку відреагує громада. Чи підтримають. Боялися осуду. Але все вдалося. Спільними зусиллями ми тоді зібрали на лікування Тараса близько 15 тис. грн. І це була хоч якась допомога».
Минуло трохи часу, і страшний діагноз поставили ще й двом ладижинським дівчаткам – Соломійці та Улянці. То ж Тетяна з друзями вирішили провести в місті другий благодійний ярмарок, щоб цього разу допомогти зібрати кошти на лікування усіх трьох.
«Це був набагато масштабний захід, а відтак і в команді нашій працювало вже понад пів сотні волонтерів. Зробили ми багато. Але все одно дуже хвилювалися, чи нас підтримають, чи зможемо ми зібрати достатньо речей та випічки на продаж. Адже торішній результат в 15 тис. нас не влаштовував. Якщо 15 розділити на 3, то це зовсім нічого, – розповідає Тетяна. – І було дуже приємно, коли за тиждень до початку ярмарку до нас почали дзвонити пересічні ладижинці та підприємці, котрі пропонували свою допомогу й найрізноманітніші сертифікати».
Як підкреслила пані Тетяна, щоразу виторг перераховували в присутності свідків та родичів хворих. Так організатори намагалися уникнути пліток про те, що частину коштів з ярмарку хтось привласнив собі. А результати кожного дня ярмарку приємно дивували: в перший день – 54 тис., в другий – 29, в третій – майже 15.
Всі кошти були одразу розділені порівну й надіслані на рахунки Уляни, Соломії та Тараса. Чеки на перерахунок коштів ми публікували у групах в соцмережах., – зауважує Тетяна. – Але це не остаточний підрахунок. Ми паралельно оголосили ще й збір макулатури. Коли її здамо, сума ще трохи зросте. Але і так вже зрозуміло, що ми з вами, шановні ладижинці, зробили величезну справу».
Щодо планів на проведення наступного ярмарку, організатори сподіваються, що до того часу Соломія, Уляна і Тарас вже одужають. То ж потреба в зборі коштів мине.
Бережіть себе та своїх близьких, і не залишайтеся осторонь чужої біди. Як казали старі люди: «У житті, як на довгій ниві…».
1-3 червня в місті тривав благодійний ярмарок «Добрі серця». Такий триденний «марафон» на головній площі міста ініціювали волонтери в підтримку Уляни, Соломії та Тараса. Усіх трьох, попри різні діагнози, об’єднує величезна вартість лікування – понад €150 тис. за курс для кожного. Зібрати таку суму рідні не в змозі. То ж родичі та друзі вирішили провести благодійний марафон, і у такий спосіб долучити до доброї справи усіх небайдужих.
Ідея проведення благодійного ярмарку належить подрузі молодого батька Тараса Іванченка – Тетяні. Саме вона минулого року організувала в місті перший подібний захід, щоб зібрати кошти, потрібні на лікування Тараса.
«Коли минулого року Тарас захворів, ми одразу почали благати про допомогу: стукали у всі двері, розсилали повідомлення у соцмережі, зверталися у різні фонди. Проте, як нам пояснили, фонди не працюють з дорослими. Тому вирішили боротися своїми силами. Так виникла ідея провести в Ладижині благодійний ярмарок, – розповідає Тетяна. – Того року ми дуже хвилювалися, як на проведення ярмарку відреагує громада. Чи підтримають. Боялися осуду. Але все вдалося. Спільними зусиллями ми тоді зібрали на лікування Тараса близько 15 тис. грн. І це була хоч якась допомога».
Минуло трохи часу, і страшний діагноз поставили ще й двом ладижинським дівчаткам – Соломійці та Улянці. То ж Тетяна з друзями вирішили провести в місті другий благодійний ярмарок, щоб цього разу допомогти зібрати кошти на лікування усіх трьох.
«Це був набагато масштабний захід, а відтак і в команді нашій працювало вже понад пів сотні волонтерів. Зробили ми багато. Але все одно дуже хвилювалися, чи нас підтримають, чи зможемо ми зібрати достатньо речей та випічки на продаж. Адже торішній результат в 15 тис. нас не влаштовував. Якщо 15 розділити на 3, то це зовсім нічого, – розповідає Тетяна. – І було дуже приємно, коли за тиждень до початку ярмарку до нас почали дзвонити пересічні ладижинці та підприємці, котрі пропонували свою допомогу й найрізноманітніші сертифікати».
Як підкреслила пані Тетяна, щоразу виторг перераховували в присутності свідків та родичів хворих. Так організатори намагалися уникнути пліток про те, що частину коштів з ярмарку хтось привласнив собі. А результати кожного дня ярмарку приємно дивували: в перший день – 54 тис., в другий – 29, в третій – майже 15.
Всі кошти були одразу розділені порівну й надіслані на рахунки Уляни, Соломії та Тараса. Чеки на перерахунок коштів ми публікували у групах в соцмережах., – зауважує Тетяна. – Але це не остаточний підрахунок. Ми паралельно оголосили ще й збір макулатури. Коли її здамо, сума ще трохи зросте. Але і так вже зрозуміло, що ми з вами, шановні ладижинці, зробили величезну справу».
Щодо планів на проведення наступного ярмарку, організатори сподіваються, що до того часу Соломія, Уляна і Тарас вже одужають. То ж потреба в зборі коштів мине.
Бережіть себе та своїх близьких, і не залишайтеся осторонь чужої біди. Як казали старі люди: «У житті, як на довгій ниві…».
Повернутись