Від читача газети читачкам! До 8 березня з посмішкою
Дорогі жінки!
Щороку в березні відзначається знаменна подія, до якої ви маєте безпосереднє відношення, адже це – Міжнародний жіночий день – єдине істинне ваше свято! Відкиньтесь на спинку стільчика, розслабтесь та відновіть в пам’яті ті прекрасні миттєвості, коли ви вперше закохалися, перейшли поріг безтурботної юності і ввійшли в самостійне життя, несучи до нього всі свої сподівання та тривоги. Припускаю, що не всі ваші надії та сподівання справдилися. І поділяю вашу образу, що часто ви в цьому не було вашої провини. Але, видно таке життя – легкого щастя не буває. Певною мірою усвідомлюючи глибину цього простого висновку ви, дорогі жінки, з новою енергією прагнули виправляти, покращувати справи сімейні, господарські, фінансові, виробничі. Словом, справи, для покращення яких мали підставити свої плечі чоловіки, зокрема і ваші, та владні мужі також.
Маю надію, що парадокс цієї ситуації полягає в тому, що у вашій боротьбі з байдужістю та пасивністю чоловіків у розв’язанні життєвих проблем вашими помічниками завжди були… чоловіки. Тому в переддень вашого свята забудьте те неприємне, що відрахував метроном часу, скиньте свої турботи, хоча б цього дня, на могутні плечі чоловіків. Ми – чоловіки, поділимо їх без роздумів на всіх, повернувши вам молодість та величне почуття дружби, радості, та кохання. Не перевантажуйте себе зверхністю, байдужістю, скаргами на здоров’я та нудьгою. Будьте веселими. Пам’ятайте слова французького мораліста Жана де Лабрюйера: «Веселі люди роблять більше дурниць, ніж сумні, але сумні роблять великі дурниці». І в наші нелегкі часи, вирішуючи різні життєві проблеми, вірю, що ви випадково не відштовхнете і не образите друга чи подругу та збережете спокій і нерви для дітей, внуків та для себе. Бо не красивий чоловік в гніві, але двічі не красива жінка.
Згадайте Леонардова: «Джоконда підкорила весь світ своєю посмішкою. І серед нього всіх чоловіків! Якщо вірно, що краса врятує світ, то невіддільною частиною цієї краси є доброта, і в першу чергу жіноча».
Сьогодні доречно віддати хвалу жінці-матері, жінці-берегині сімейного вогнища. Без жінки-матері не було б геніїв людства таких, як Ломоносов, Ньютон, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Пушкіна, Шевченка, Корольова та багатьох інших. А без них та їх подібних не тільки не було б прогресу людства. Іншими словами, без жінки-матері припинилося б існування самого людства. Ми – чоловіки, звісно розуміємо, що до продовження роду людського і ми маємо певний стосунок.. Але, якщо вам, дорогі жінки, це продовження людського роду за велінням Божим доводиться здійснювати в муках, то чоловікам… Але в тому нашої провини немає.
Союз чоловіка і жінки народжує сім’ю, яка є важливішою соціальною коміркою суспільства, але головною оселею відпочинку від трудів праведних… для чоловіків. А для жінок – це сім «я»: народити, нагодувати, виростити (нерідко і власних чоловіків), утримувати, забезпечити, зберегти в решіт решт та багато іншого. І все це лягає на ваші слабкі плечі! А що ж чоловік? Ні, ми, звісно, не лишаємося осторонь. В нас теж повно клопотів, як от: піти на роботу (але ж піти – не означає там працювати!), повернутися з роботи, а це не просто, бо по дорозі чимало спокус (пивко, друзі-подружки, катання на власному авто в пошуках пригод, риболовля та ін. Вдома теж у дворі повно спокус – забивати «козла», зметикувати на трьох і т.д. і т.п.
Повірте, ми просто не встигаємо підставляти свої могутні плечі під сімейні клопоти. Ви, дорогі жінки, завжди встигаєте повідомити: «Я вже це виконала, вирішила, зробила. Тому, дорогі наші, горезвісну емансипацію забезпечили не чоловіки для жінок, жінки для чоловіків!. Ось чим обернулася для нас ваша доброта.
Але не всі ці витрати, парадокси сучасного буття окупаються коханням до жінки, що не закінчується.
Тому дякуємо вам, дорогі жінки, що ви, саме ви – жінки, дівчата, матері, сестри – є в нашому житті! Зі святом вас. Здоров’я вам, сімейного щастя, гарного весняного настрою, кохання і успіхів у всіх ваших справах. Не скупіться в прояві почуттів та емоцій, не бійтесь зворушити себе!
Щороку в березні відзначається знаменна подія, до якої ви маєте безпосереднє відношення, адже це – Міжнародний жіночий день – єдине істинне ваше свято! Відкиньтесь на спинку стільчика, розслабтесь та відновіть в пам’яті ті прекрасні миттєвості, коли ви вперше закохалися, перейшли поріг безтурботної юності і ввійшли в самостійне життя, несучи до нього всі свої сподівання та тривоги. Припускаю, що не всі ваші надії та сподівання справдилися. І поділяю вашу образу, що часто ви в цьому не було вашої провини. Але, видно таке життя – легкого щастя не буває. Певною мірою усвідомлюючи глибину цього простого висновку ви, дорогі жінки, з новою енергією прагнули виправляти, покращувати справи сімейні, господарські, фінансові, виробничі. Словом, справи, для покращення яких мали підставити свої плечі чоловіки, зокрема і ваші, та владні мужі також.
Маю надію, що парадокс цієї ситуації полягає в тому, що у вашій боротьбі з байдужістю та пасивністю чоловіків у розв’язанні життєвих проблем вашими помічниками завжди були… чоловіки. Тому в переддень вашого свята забудьте те неприємне, що відрахував метроном часу, скиньте свої турботи, хоча б цього дня, на могутні плечі чоловіків. Ми – чоловіки, поділимо їх без роздумів на всіх, повернувши вам молодість та величне почуття дружби, радості, та кохання. Не перевантажуйте себе зверхністю, байдужістю, скаргами на здоров’я та нудьгою. Будьте веселими. Пам’ятайте слова французького мораліста Жана де Лабрюйера: «Веселі люди роблять більше дурниць, ніж сумні, але сумні роблять великі дурниці». І в наші нелегкі часи, вирішуючи різні життєві проблеми, вірю, що ви випадково не відштовхнете і не образите друга чи подругу та збережете спокій і нерви для дітей, внуків та для себе. Бо не красивий чоловік в гніві, але двічі не красива жінка.
Згадайте Леонардова: «Джоконда підкорила весь світ своєю посмішкою. І серед нього всіх чоловіків! Якщо вірно, що краса врятує світ, то невіддільною частиною цієї краси є доброта, і в першу чергу жіноча».
Сьогодні доречно віддати хвалу жінці-матері, жінці-берегині сімейного вогнища. Без жінки-матері не було б геніїв людства таких, як Ломоносов, Ньютон, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Пушкіна, Шевченка, Корольова та багатьох інших. А без них та їх подібних не тільки не було б прогресу людства. Іншими словами, без жінки-матері припинилося б існування самого людства. Ми – чоловіки, звісно розуміємо, що до продовження роду людського і ми маємо певний стосунок.. Але, якщо вам, дорогі жінки, це продовження людського роду за велінням Божим доводиться здійснювати в муках, то чоловікам… Але в тому нашої провини немає.
Союз чоловіка і жінки народжує сім’ю, яка є важливішою соціальною коміркою суспільства, але головною оселею відпочинку від трудів праведних… для чоловіків. А для жінок – це сім «я»: народити, нагодувати, виростити (нерідко і власних чоловіків), утримувати, забезпечити, зберегти в решіт решт та багато іншого. І все це лягає на ваші слабкі плечі! А що ж чоловік? Ні, ми, звісно, не лишаємося осторонь. В нас теж повно клопотів, як от: піти на роботу (але ж піти – не означає там працювати!), повернутися з роботи, а це не просто, бо по дорозі чимало спокус (пивко, друзі-подружки, катання на власному авто в пошуках пригод, риболовля та ін. Вдома теж у дворі повно спокус – забивати «козла», зметикувати на трьох і т.д. і т.п.
Повірте, ми просто не встигаємо підставляти свої могутні плечі під сімейні клопоти. Ви, дорогі жінки, завжди встигаєте повідомити: «Я вже це виконала, вирішила, зробила. Тому, дорогі наші, горезвісну емансипацію забезпечили не чоловіки для жінок, жінки для чоловіків!. Ось чим обернулася для нас ваша доброта.
Але не всі ці витрати, парадокси сучасного буття окупаються коханням до жінки, що не закінчується.
Тому дякуємо вам, дорогі жінки, що ви, саме ви – жінки, дівчата, матері, сестри – є в нашому житті! Зі святом вас. Здоров’я вам, сімейного щастя, гарного весняного настрою, кохання і успіхів у всіх ваших справах. Не скупіться в прояві почуттів та емоцій, не бійтесь зворушити себе!
Анатолій Шостенко.
Повернутись