Код нації. Трипільська цивілізація
Вони першими почали плавити метал, збудували протогород, не ховали померлих, вірили в реінкарнацію, поклонялися Сонцю і великій Матері світу...
Коли ще не були побудовані єгипетські піраміди і Велика Китайська стіна, ще не впала Троя, не з’явився Стоунхендж, не були написані шумерські письмена, вони вже використовували колесо і рубали мідними сокирами дерева, щоб побудувати свої будинки і храми.
Коли народи Європи ще не знали слів «хліб» і «метал», вони вже зорали і засіяли тисячі гектарів, навчилися схрещувати рослини і висівали на своїх полях 12 видів злаків. То був народ, який не знав рабовласництва, користувався місячним календарем і малював його на своєму посуді.
На теренах сучасної України 7000 років тому жила дивовижно талановита і розвинена цивілізація. З неї народилась Європа, з неї народились ми – українці. Ми не знаємо, як називав себе один з найзагадковіших народів в історії, але ми називаємо їх трипільцями.
Доведено, що Трипільська цивілізація – одна з найдревніших цивілізацій світу. І вона була розташована на теренах України. Трипільська культура (яка отримала свою назву від поселення неподалік від селища Трипілля на Київщині, відкритого і дослідженого археологом Вікентієм Хвойкою в ХІХ ст.), її рівень розвитку і якість життя вражають сучасних археологів і просто не вкладаються в голові.
Весь їх світ створювався на магічному рівні. Вони будували великі поселення, схожі на міста. Форма поселень нагадувала концентричні кола. Будинки були двоповерховими – на першому жили домашні тварини, які створювали тепло для мешкаючих на верхньому поверсі людей.
Будинки, храми, статуетки, меблі – все у них було не просто якісне, а ще й художньо оформлене, що свідчить про вибагливий смак і творчий склад розуму - тій цивілізації було не все одно як виглядає світ, що їх оточує. Тут жив народ, який лив метал і олово, володів унікальною технікою кераміки. Якість посуду просто дивовижна: через багато віків він справляє враження сучасної заводської кераміки з прекрасно обпаленої червоної глини. Дуже твердий, часто зі збереженими яскравими розписами.
Хто вони?
Генетичні дослідження
Було встановлено, що трипільці несли в собі материнські генетичні лінії, характерні для всієї землеробської неолітичної ойкумени, започаткованої ще на території Малої Азії – прабатьківщини європейського сільського господарства. Проте домінують в останках трипільців автохтонні гени донеолітичної людності, яка існувала в районі від Карпатських гір до Північного Причорномор’я ще до приходу туди хліборобів.
Витоки
Територіально до трипільської культури прийнято відносити осіле населення земель від Румунії, через Молдову і майже до самого Києва, яке проживало тут приблизно з 7000 до 2500 рр. до н.е. У Румунії, до речі, цю культуру називають Кукутень, на честь румунського села, де також велися розкопки.
Трипільці були першим організованим осілим населення на території України. Більшість дослідників сходиться на тому, що трипільці були прийшлим народом, найімовірніше балканським і середземноморським. Але, звідки б вони не прийшли, їх заманили сюди родючі землі, адже жили трипільці сільським господарством та скотарством.
Дослідження показали, що самим раннім центром землеробства був Близький Схід, де займатися сільським господарством почали ще 10 тисяч років тому, тобто набагато раніше трипільців.
При цьому трипільці, який почали обробляти землю на 5 тисяч років пізніше, так чи інакше, домоглися в цьому чималих успіхів. В цілому, як і у багатьох інших древніх культур, у них не було проблем з їжею, навіть, швидше за все, траплялося перевиробництво.
Подібно жителям Месопотамії, вони знали, що таке кремінь і виготовляли на його основі серпи. Одомашнювали коней. Уже з 3600 року до н.е. трипільцям точно була відома обробка міді, з якої вони виготовляли різноманітні інструменти. Археологи не раз знаходили, наприклад, мідні сокирки.
А ось цей винахід, за майже одноголосною думкою дослідників різних найдавніших цивілізацій, належить саме Трипільській цивілізації: саме трипільці першими винайшли колесо. Саме у них в 5 тис. до н.е., тобто на тисячу років раніше, ніж в Месопотамії знайдейно ці підтвердження. Значення колеса, не будемо вам пояснювати, воно актуально і по сьогодні і цей винахід людства – навіки.
Життєвий уклад
Основою господарства цього періоду було хліборобство і скотарство. Полювання, рибальство і збиральництво також мали важливе значення. Сіяли пшеницю (однозернянку, двозернянку, полбу), ячмінь, просо, жито, горох. Землю обробляли за допомогою мотиг, зроблених із рогу оленя, каменю або з кістки та палиць-копалок із загостреними вістрями. Врожай збирали за допомогою серпів з кремінними вкладнями. Зерно розтирали кам’яними зернотертками. Жінки ліпили посуд, виготовляли прядиво, одяг, робили прикраси –браслети, кільця, сережки. Чоловіки полювали, розводили худобу, займалися рибальством, виготовляли знаряддя з кременю, кісток та каменю.
У тваринництві перше місце належало великій рогатій худобі, на другому були свині, вівці, кози, з’явилися домашні коні. Для поповнення м’ясної їжі за цієї доби велике значення мало полювання на оленя, дику свиню та сарну.
При розкопках на Трипіллі було знайдено цілі хати, які добре збереглися. Там були печі у відмінному стані, тепер історики можуть впритул ознайомитися з гончарними технологіями трипільців. У спеціальних гончарних печах трипільці випалювали посуд з кераміки - столовий, кухонний і культовий. Посуд, як правило, розписували чорною, темно-червоною, жовтою і білою фарбами досить складним орнаментом, який відображав космогонічні і язичницькі погляди жителів.
«Конструкція у старих печей унікальна, – розповідають археологи – Навіть сьогоднішні гончарі були вражені: трипільські печі, виявляється, набагато практичніші і більш технологічні, ніж сучасні печі, й тим більше ті, які з’явилися вже за часів Київської Русі».
Трипільців називають передовою праслов’янською цивілізацією, що виникла раніше за шумерсьу та єгипетську, мала вплив навіть на давню Індію. Напряму ототожнюють з українцями, тому що й ті були землеробами та жили мирно, мали розписну символіку. Нажаль, не збереглося достатніх відомостей про мову та письмо.
Культурне питання
Крім суто археологічних даних, є ще одне підтвердження наявності у трипільців колеса. Це орнаменти, якими вони густо прикрашали посуд і ємкості. У цих орнаментах дуже часто зустрічається саме мотив колеса.
Трипільці взагалі багато ліпили з глини. І не тільки посуд. Виготовлялися статуетки, амулети, моделі жител, намиста та інші прикраси. Крім того, зазвичай в трипільському будинку був простий ткацький верстат, в пізній період існування була поширена і вишивка.
До речі, згідно з археологічними даними, жили трипільці селами по 15-17 сімей і, відповідно, стільки ж будинків, що стояли колом або овалом. Усередині будинок поділявся перегородками, а житлові кімнати мали вікна і опалювалися печами. У деяких кімнатах були знайдені поглиблення, обмазані глиною, де, судячи з усього, трипільці приносили жертви своїм богам.
Кожні 70 років трипільці знімалися з насидженого місця і переходили на нові місця для життя.
Трипільська мова
Питання тріполського мови - це вкрай складна та маловивчена тема, як зазвичай і буває з давніми культурами. «Вичислити» цю мову лінгвісти спробували за допомогою методу виключення. Вони проаналізували слов’янські мови, і з’ясували які слова є трипільською спадщиною. В українській мові слідів трипільського залишилося найбільше. Наприклад, такі звичні слова як: батько, срібло, теля, хліб, кінь, кобила, іскра.
Слід в історії
Трипільська культура розчинилася в безжальних водах Історії, але залишила нам багату спадщину. І це не тільки елементи мови. Багато століть потому українці малювали на будинках і посуді трипільські орнаменти, вишивали їх на тканині, навіть не усвідомлюючи звідки взялися в традиціях українського ремісництва ци мотиви і яке їх походження в нашій культурі. В українському килимарстві, гончарстві, дерево-різьбярстві, вишивках і писанках існує дуже багато геометричних і рослинних орнаментальних мотивів, які виразно нагадують орнамент трипільської культури в Україні.
Найбільше пересічну людину цікавить поява першості: першої людини, першої цивілізації. Історик-археолог Юрій Шилов у 90-х роках висловив ідею про Трипілля як про найдавнішу державу світу – «праслов’янську Аратту». Локалізація згаданої у месопотамських письмових джерелах легендарної Аратти в Україні була презентована у доповідях, тези яких були опубліковані згодом у наукових працях.
Деякі вважають, що трипільці – це іншопланетна цивілізація, котра не взаємодіяла з жодною в світі, а їх культура була немов не від світу цього. Їх цивілізація відрізнялася високим ступенем розвитку не тільки у фізичному, а й в духовному плані.
Ще є версія, яка підтверджується археологічними знахідками, що Трипільська цивілізація з часом перейшла з наземного існування під землю – в селі Більце-Золоте, що в Тернопільській області була виявлена глибока печера з майстернями і похованнями цієї культури.
Трипільська цивілізація – одна з головних гілок всієї давньоєвропейської цивілізації, яка сформувалася після всесвітнього потопу або Понтійської катастрофи. Можливо, саме вона заклала основу тієї стародавньої язичницької Русі, яку згодом хрестив князь Володимир. Ми знаходимо її сліди в нашій мові, орнаментах, творчості, повсякденному житті, особливому ставленні до природи, її краси – полів, лісів, садів, оспіваних у піснях і фольклорі й міцному, нерозривному, живому, якомусь болючому і кровному зв’язку з рідною землею. У будь-якому випадку, такими предками ми можемо тільки пишатися і намагатися сьогодні відповідати тій високій планці культури і розвитку, що вони поставили нам 7000 років тому.
Джерело:
https://ukrrain.com/kod_nacii._tripilska_civilizaciya.html
Коли ще не були побудовані єгипетські піраміди і Велика Китайська стіна, ще не впала Троя, не з’явився Стоунхендж, не були написані шумерські письмена, вони вже використовували колесо і рубали мідними сокирами дерева, щоб побудувати свої будинки і храми.
Коли народи Європи ще не знали слів «хліб» і «метал», вони вже зорали і засіяли тисячі гектарів, навчилися схрещувати рослини і висівали на своїх полях 12 видів злаків. То був народ, який не знав рабовласництва, користувався місячним календарем і малював його на своєму посуді.
На теренах сучасної України 7000 років тому жила дивовижно талановита і розвинена цивілізація. З неї народилась Європа, з неї народились ми – українці. Ми не знаємо, як називав себе один з найзагадковіших народів в історії, але ми називаємо їх трипільцями.
Доведено, що Трипільська цивілізація – одна з найдревніших цивілізацій світу. І вона була розташована на теренах України. Трипільська культура (яка отримала свою назву від поселення неподалік від селища Трипілля на Київщині, відкритого і дослідженого археологом Вікентієм Хвойкою в ХІХ ст.), її рівень розвитку і якість життя вражають сучасних археологів і просто не вкладаються в голові.
Весь їх світ створювався на магічному рівні. Вони будували великі поселення, схожі на міста. Форма поселень нагадувала концентричні кола. Будинки були двоповерховими – на першому жили домашні тварини, які створювали тепло для мешкаючих на верхньому поверсі людей.
Будинки, храми, статуетки, меблі – все у них було не просто якісне, а ще й художньо оформлене, що свідчить про вибагливий смак і творчий склад розуму - тій цивілізації було не все одно як виглядає світ, що їх оточує. Тут жив народ, який лив метал і олово, володів унікальною технікою кераміки. Якість посуду просто дивовижна: через багато віків він справляє враження сучасної заводської кераміки з прекрасно обпаленої червоної глини. Дуже твердий, часто зі збереженими яскравими розписами.
Хто вони?
Генетичні дослідження
Було встановлено, що трипільці несли в собі материнські генетичні лінії, характерні для всієї землеробської неолітичної ойкумени, започаткованої ще на території Малої Азії – прабатьківщини європейського сільського господарства. Проте домінують в останках трипільців автохтонні гени донеолітичної людності, яка існувала в районі від Карпатських гір до Північного Причорномор’я ще до приходу туди хліборобів.
ВитокиТериторіально до трипільської культури прийнято відносити осіле населення земель від Румунії, через Молдову і майже до самого Києва, яке проживало тут приблизно з 7000 до 2500 рр. до н.е. У Румунії, до речі, цю культуру називають Кукутень, на честь румунського села, де також велися розкопки.
Трипільці були першим організованим осілим населення на території України. Більшість дослідників сходиться на тому, що трипільці були прийшлим народом, найімовірніше балканським і середземноморським. Але, звідки б вони не прийшли, їх заманили сюди родючі землі, адже жили трипільці сільським господарством та скотарством.
Дослідження показали, що самим раннім центром землеробства був Близький Схід, де займатися сільським господарством почали ще 10 тисяч років тому, тобто набагато раніше трипільців.
При цьому трипільці, який почали обробляти землю на 5 тисяч років пізніше, так чи інакше, домоглися в цьому чималих успіхів. В цілому, як і у багатьох інших древніх культур, у них не було проблем з їжею, навіть, швидше за все, траплялося перевиробництво.
Подібно жителям Месопотамії, вони знали, що таке кремінь і виготовляли на його основі серпи. Одомашнювали коней. Уже з 3600 року до н.е. трипільцям точно була відома обробка міді, з якої вони виготовляли різноманітні інструменти. Археологи не раз знаходили, наприклад, мідні сокирки.
А ось цей винахід, за майже одноголосною думкою дослідників різних найдавніших цивілізацій, належить саме Трипільській цивілізації: саме трипільці першими винайшли колесо. Саме у них в 5 тис. до н.е., тобто на тисячу років раніше, ніж в Месопотамії знайдейно ці підтвердження. Значення колеса, не будемо вам пояснювати, воно актуально і по сьогодні і цей винахід людства – навіки.
Життєвий укладОсновою господарства цього періоду було хліборобство і скотарство. Полювання, рибальство і збиральництво також мали важливе значення. Сіяли пшеницю (однозернянку, двозернянку, полбу), ячмінь, просо, жито, горох. Землю обробляли за допомогою мотиг, зроблених із рогу оленя, каменю або з кістки та палиць-копалок із загостреними вістрями. Врожай збирали за допомогою серпів з кремінними вкладнями. Зерно розтирали кам’яними зернотертками. Жінки ліпили посуд, виготовляли прядиво, одяг, робили прикраси –браслети, кільця, сережки. Чоловіки полювали, розводили худобу, займалися рибальством, виготовляли знаряддя з кременю, кісток та каменю.
У тваринництві перше місце належало великій рогатій худобі, на другому були свині, вівці, кози, з’явилися домашні коні. Для поповнення м’ясної їжі за цієї доби велике значення мало полювання на оленя, дику свиню та сарну.
При розкопках на Трипіллі було знайдено цілі хати, які добре збереглися. Там були печі у відмінному стані, тепер історики можуть впритул ознайомитися з гончарними технологіями трипільців. У спеціальних гончарних печах трипільці випалювали посуд з кераміки - столовий, кухонний і культовий. Посуд, як правило, розписували чорною, темно-червоною, жовтою і білою фарбами досить складним орнаментом, який відображав космогонічні і язичницькі погляди жителів.
«Конструкція у старих печей унікальна, – розповідають археологи – Навіть сьогоднішні гончарі були вражені: трипільські печі, виявляється, набагато практичніші і більш технологічні, ніж сучасні печі, й тим більше ті, які з’явилися вже за часів Київської Русі».
Трипільців називають передовою праслов’янською цивілізацією, що виникла раніше за шумерсьу та єгипетську, мала вплив навіть на давню Індію. Напряму ототожнюють з українцями, тому що й ті були землеробами та жили мирно, мали розписну символіку. Нажаль, не збереглося достатніх відомостей про мову та письмо.
Культурне питанняКрім суто археологічних даних, є ще одне підтвердження наявності у трипільців колеса. Це орнаменти, якими вони густо прикрашали посуд і ємкості. У цих орнаментах дуже часто зустрічається саме мотив колеса.
Трипільці взагалі багато ліпили з глини. І не тільки посуд. Виготовлялися статуетки, амулети, моделі жител, намиста та інші прикраси. Крім того, зазвичай в трипільському будинку був простий ткацький верстат, в пізній період існування була поширена і вишивка.
До речі, згідно з археологічними даними, жили трипільці селами по 15-17 сімей і, відповідно, стільки ж будинків, що стояли колом або овалом. Усередині будинок поділявся перегородками, а житлові кімнати мали вікна і опалювалися печами. У деяких кімнатах були знайдені поглиблення, обмазані глиною, де, судячи з усього, трипільці приносили жертви своїм богам.
Кожні 70 років трипільці знімалися з насидженого місця і переходили на нові місця для життя.
Трипільська моваПитання тріполського мови - це вкрай складна та маловивчена тема, як зазвичай і буває з давніми культурами. «Вичислити» цю мову лінгвісти спробували за допомогою методу виключення. Вони проаналізували слов’янські мови, і з’ясували які слова є трипільською спадщиною. В українській мові слідів трипільського залишилося найбільше. Наприклад, такі звичні слова як: батько, срібло, теля, хліб, кінь, кобила, іскра.
Слід в історії
Трипільська культура розчинилася в безжальних водах Історії, але залишила нам багату спадщину. І це не тільки елементи мови. Багато століть потому українці малювали на будинках і посуді трипільські орнаменти, вишивали їх на тканині, навіть не усвідомлюючи звідки взялися в традиціях українського ремісництва ци мотиви і яке їх походження в нашій культурі. В українському килимарстві, гончарстві, дерево-різьбярстві, вишивках і писанках існує дуже багато геометричних і рослинних орнаментальних мотивів, які виразно нагадують орнамент трипільської культури в Україні.
Найбільше пересічну людину цікавить поява першості: першої людини, першої цивілізації. Історик-археолог Юрій Шилов у 90-х роках висловив ідею про Трипілля як про найдавнішу державу світу – «праслов’янську Аратту». Локалізація згаданої у месопотамських письмових джерелах легендарної Аратти в Україні була презентована у доповідях, тези яких були опубліковані згодом у наукових працях.
Деякі вважають, що трипільці – це іншопланетна цивілізація, котра не взаємодіяла з жодною в світі, а їх культура була немов не від світу цього. Їх цивілізація відрізнялася високим ступенем розвитку не тільки у фізичному, а й в духовному плані.
Ще є версія, яка підтверджується археологічними знахідками, що Трипільська цивілізація з часом перейшла з наземного існування під землю – в селі Більце-Золоте, що в Тернопільській області була виявлена глибока печера з майстернями і похованнями цієї культури.
Трипільська цивілізація – одна з головних гілок всієї давньоєвропейської цивілізації, яка сформувалася після всесвітнього потопу або Понтійської катастрофи. Можливо, саме вона заклала основу тієї стародавньої язичницької Русі, яку згодом хрестив князь Володимир. Ми знаходимо її сліди в нашій мові, орнаментах, творчості, повсякденному житті, особливому ставленні до природи, її краси – полів, лісів, садів, оспіваних у піснях і фольклорі й міцному, нерозривному, живому, якомусь болючому і кровному зв’язку з рідною землею. У будь-якому випадку, такими предками ми можемо тільки пишатися і намагатися сьогодні відповідати тій високій планці культури і розвитку, що вони поставили нам 7000 років тому.
Джерело:
https://ukrrain.com/kod_nacii._tripilska_civilizaciya.html
Повернутись