L`News > Культура > Ладижинська дев'ятикласниця Софія Данільцева на першу свою зарплату купила новорічну сукню

Ладижинська дев'ятикласниця Софія Данільцева на першу свою зарплату купила новорічну сукню

Їй лише 15 років і вона дев’ятикласниця. Юна красуня навчається у Ладижинській школі №2 і вже самостійно заробляє собі на життя - працює у Києві фотомоделлю. Л'Новини дізналися у Софії, яким був її старт у кар'єрі моделі та як вдається поєднувати напружені будні з навчанням у школі.  

 Софіє, з чого все почалося? Звідки взагалі у школярки виникла ідея працювати та ще й у Києві? 

– Мені написали в Інстаграм, запросили на кастинг. Заінтригували можливістю зніматися у фільмах, адже я планую поступати в театральний. Захотілося спробувати, мама була не проти. І я поїхала у Київ на навчання. 

– Коли це було?

– На початку літа. Навчання тривало три місяці. Відомі актори і режисери давали уроки дефіле, візажистики, стилістики, жестикуляції, ораторського мистецтва, фотокласу, шоу-бізнесу.

– Навчання було платним?

– Так, за весь курс потрібно було заплатити 10 тисяч гривень, але цих грошей не шкода, бо школа дійсно була хорошою. Та і я вже ці гроші повернула, тобто, заробила. 

– У чому саме полягає робота? Який її кінцевий результат?

– Рекламний інтернет-продукт. Це може бути фотосесія, може бути зйомка відеоролика. 

– Якщо не секрет, скільки заробляєш?

– Як коли. Можна за пів години заробити півтори тисячі гривень, а можна за дві тисячі працювати цілий день. Це, якщо відеоролик має бути довгим і не все виходить з першого дубля. 

– Яка зйомка запам’яталася найбільше?

– Коли робили портфоліо. Це тягнулося цілий день і все на дворі, а перевдягатися доводилося в машині. Але коли побачила фотографії, була дуже задоволена.

– На покази мод теж запрошують?

– Так, брала участь у показі шуб. Цікаво, що було це, коли на дворі стояла спека. А як добре похолодало, пішли фільмування, наприклад, в одній, хоч і довгій, але тоненькій  сорочці. І все на вулиці.

– Тобі ставлять якісь умови, щодо зовнішнього вигляду? Наприклад, пропонують змінити зачіску, поправитись чи схуднути?

– Зовсім ні. Я влаштовую їх такою, яка є. Навпаки: під мене підбирають роботи.

– Дотримуєшся якогось режиму дня, дієти?

– Живу своїм звичним життям. Дієт теж ніяких. Люблю смачно поїсти, але небагато.

– Твої однокласники кажуть, що ти змінилася. Стала серйозніша, відповідальніша, змінилася мова, глибшими стали міркування. Відчутно, що ти вже поринула у доросле життя. Поєднуєш навчання у школі в Ладижині з роботою в Києві. Не важко?

– Важко, адже запрошують на зйомки щотижня. Та поки мені немає 18-ти – я не зв’язана контрактом, тому лише я вирішую їхати мені чи ні на чергове запрошення.

– Було так, що вже відмовлялася?

– Жодного разу. Мені наперед розповідають, що це буде та в якому стилі. І це завжди щось нове і цікаве.

– А чи пропонували коли-небудь зйомку, яка йде в розріз з твоїми етичними міркуваннями?

– Ні, все в рамках пристойності і поваги до особи. Пропонують незвичні для мене образи та стиль одягу – то таке є. Одного разу мені намалювали величезні очі. Я косметикою майже не користуюся, то для мене це було аж надто незвично. Іншого разу фотографувалася у широких шкіряних штанях – зовсім не мій стиль. Але на фотографіях все було несподівано симпатично.

– Відомі актори – вони лише як наставники на зйомках?

– У тому то й річ, що ні! Для них наші зйомки – це постійний кастинг. Вони спостерігають за моделями, за тим, наскільки кожна з нас переконлива в своєму образі. Тих, хто подобається, відбирають у свої команди і можуть запропонувати постійну роботу.

– Тобі вже надходили такі пропозиції?

– Так, але я ще не готова відповісти.

– Як ставляться до твоєї роботи рідні?

– Всі за мене раді. А мої старші двоюрідні сестрички ще й допомагають, консультують. Вони – теж моделі, одна працює в Україні, друга – за кордоном.

– Які риси ти цінуєш в людях?

– Щедрість, інтелект, порядність, вихованість. 

– А які не сприймаєш?

– Лицемірство, неповагу до чужої думки і безтактність.

– Про що мрієш?

– Хочу отримати контракт на роботу за кордоном. І... ще дуже хочу купити мамі машину. 

– А першу свою зарплату на що витратила?

– На зміну стилю. Купила собі новорічну вечірню сукню і туфлі на високих підборах. Фотографій ще немає. Перші будуть у новорічну ніч!

– Як вважаєш, на чому варто концентруватися, щоб досягати успіху, своїх бажань і мрій? Що тобі допомагає кожного тижня йти на автобус і долати п’ятигодинну дорогу?

– Насамперед потрібно чесно визначитися зі своїми бажаннями, визначити мету і рухатись до неї. Крок за кроком. Я цього хотіла, я це роблю. Дуже важливо вірити в себе і ніколи не здаватися. Прислухатися до близьких, але висновки робити самому. 

– Що побажаєш на Різдво  ладижинцям?

– Завжди досягати своїх мрій, тепла у кожному домі, любові та, звісно, здоров'я!
Спілкувалася Оксана Гайсин



Повернутись