– Софіє, з чого все почалося? Звідки взагалі у школярки виникла ідея працювати та ще й у Києві?
– Мені написали в Інстаграм, запросили на кастинг. Заінтригували можливістю зніматися у фільмах, адже я планую поступати в театральний. Захотілося спробувати, мама була не проти. І я поїхала у Київ на навчання.
– Коли це було?
– На початку літа. Навчання тривало три місяці. Відомі актори і режисери давали уроки дефіле, візажистики, стилістики, жестикуляції, ораторського мистецтва, фотокласу, шоу-бізнесу.
– Навчання було платним?
– Так, за весь курс потрібно було заплатити 10 тисяч гривень, але цих грошей не шкода, бо школа дійсно була хорошою. Та і я вже ці гроші повернула, тобто, заробила.
– У чому саме полягає робота? Який її кінцевий результат?
– Рекламний інтернет-продукт. Це може бути фотосесія, може бути зйомка відеоролика.
– Якщо не секрет, скільки заробляєш?
– Як коли. Можна за пів години заробити півтори тисячі гривень, а можна за дві тисячі працювати цілий день. Це, якщо відеоролик має бути довгим і не все виходить з першого дубля.
– Яка зйомка запам’яталася найбільше?
– Коли робили портфоліо. Це тягнулося цілий день і все на дворі, а перевдягатися доводилося в машині. Але коли побачила фотографії, була дуже задоволена.
– На покази мод теж запрошують?
– Так, брала участь у показі шуб. Цікаво, що було це, коли на дворі стояла спека. А як добре похолодало, пішли фільмування, наприклад, в одній, хоч і довгій, але тоненькій сорочці. І все на вулиці.
– Тобі ставлять якісь умови, щодо зовнішнього вигляду? Наприклад, пропонують змінити зачіску, поправитись чи схуднути?
– Зовсім ні. Я влаштовую їх такою, яка є. Навпаки: під мене підбирають роботи.
– Дотримуєшся якогось режиму дня, дієти?
– Живу своїм звичним життям. Дієт теж ніяких. Люблю смачно поїсти, але небагато.
– Твої однокласники кажуть, що ти змінилася. Стала серйозніша, відповідальніша, змінилася мова, глибшими стали міркування. Відчутно, що ти вже поринула у доросле життя. Поєднуєш навчання у школі в Ладижині з роботою в Києві. Не важко?
– Важко, адже запрошують на зйомки щотижня. Та поки мені немає 18-ти – я не зв’язана контрактом, тому лише я вирішую їхати мені чи ні на чергове запрошення.
– Було так, що вже відмовлялася?
– Жодного разу. Мені наперед розповідають, що це буде та в якому стилі. І це завжди щось нове і цікаве.
– А чи пропонували коли-небудь зйомку, яка йде в розріз з твоїми етичними міркуваннями?
– Ні, все в рамках пристойності і поваги до особи. Пропонують незвичні для мене образи та стиль одягу – то таке є. Одного разу мені намалювали величезні очі. Я косметикою майже не користуюся, то для мене це було аж надто незвично. Іншого разу фотографувалася у широких шкіряних штанях – зовсім не мій стиль. Але на фотографіях все було несподівано симпатично.
– Відомі актори – вони лише як наставники на зйомках?
– У тому то й річ, що ні! Для них наші зйомки – це постійний кастинг. Вони спостерігають за моделями, за тим, наскільки кожна з нас переконлива в своєму образі. Тих, хто подобається, відбирають у свої команди і можуть запропонувати постійну роботу.
– Тобі вже надходили такі пропозиції?
– Так, але я ще не готова відповісти.
– Як ставляться до твоєї роботи рідні?
– Всі за мене раді. А мої старші двоюрідні сестрички ще й допомагають, консультують. Вони – теж моделі, одна працює в Україні, друга – за кордоном.
– Які риси ти цінуєш в людях?
– Щедрість, інтелект, порядність, вихованість.
– А які не сприймаєш?
– Лицемірство, неповагу до чужої думки і безтактність.
– Про що мрієш?
– Хочу отримати контракт на роботу за кордоном. І... ще дуже хочу купити мамі машину.
– А першу свою зарплату на що витратила?
– На зміну стилю. Купила собі новорічну вечірню сукню і туфлі на високих підборах. Фотографій ще немає. Перші будуть у новорічну ніч!
– Як вважаєш, на чому варто концентруватися, щоб досягати успіху, своїх бажань і мрій? Що тобі допомагає кожного тижня йти на автобус і долати п’ятигодинну дорогу?
– Насамперед потрібно чесно визначитися зі своїми бажаннями, визначити мету і рухатись до неї. Крок за кроком. Я цього хотіла, я це роблю. Дуже важливо вірити в себе і ніколи не здаватися. Прислухатися до близьких, але висновки робити самому.
– Що побажаєш на Різдво ладижинцям?
– Завжди досягати своїх мрій, тепла у кожному домі, любові та, звісно, здоров'я!
Спілкувалася Оксана Гайсин