Ладижинські студенти будуть практикувати, а потім працювати на підприємствах МХП
Мати сьогодні роботу – вже добре. А коли вона добре оплачувана, ще й перше робоче місце надає одне з найбільших і найпередовіших у Європі підприємств – подвійний успіх. І саме на нього можуть розраховувати студенти Ладижинського коледжу Вінницького національного аграрного університету: між університетом та МХП укладено угоду про дуальну освіту. Що це таке, та чим сьогодні живе найвищий навчальний заклад нашого міста розповідає його директор Олег Цуркан.
– Отже, що таке дуальна освіта, як виглядатиме цей процес у нас в Ладижині?
– Дуальна форма освіти передбачає поєднання навчання з практичною підготовкою в умовах виробництва. У нас в навчальному процесі передбачені виробничі, технологічні практики, але наш партнер, з яким ми співпрацюємо вже декілька років, МХП, виступив з ініціативою укласти з Ладижинським коледжем договір про тривалу співпрацю. Ми маємо дати нашим студентам хороші теоретичні знання, а агрохолдинг зобов’язується надати їм місця для практичної підготовки на своїх підприємствах. Вся ця співпраця в комплексі повинна сприяти тому, аби студенти, маючи хороші знання, змогли спробувати себе на сучасному підприємстві, відчути, як це працювати на найновішому обладнанні. На переробному комплексі, наприклад, змонтовані лінії з дороговартісним складним обладнанням 2018-2019 років випуску. Такого на своїй практичній базі не може мати жоден навчальний заклад.
– У нас є п’ять спеціальностей: агрономія і агроінженерія, електроенергетика, електротехніка і електромеханіка, облік і оподаткування, підприємництво, торгівля та біржова діяльність. Із них ми зосередилися на двох напрямах – агро- і електро. Вони будуть першими. Сформовані групи по 10 студентів у кожній спеціальності четвертого курсу. Ось-ось розпочнеться реалізація наших домовленостей. Перешкодою стали карантинні заходи.
– В ідеалі така співпраця – це крок до першого робочого місця студента Ладижинського коледжу на підприємстві МХП?
– Звичайно. Дуальна форма освіти стосується повнолітніх студентів третіх, четвертих курсів. Прагнемо, щоб вони у структурі МХП отримали не лише практичні навички, а й побачили своє робоче місце. Працевлаштування наших випускників – це те, що нас завжди турбує. Ми цим опікуємося, маємо стосунки з партнерами, виробничниками, які надають перше робоче місце нашим випускникам. І хочу сказати, що з цим у нас немає проблем. Частина випускників ідуть працювати і продовжують заочне навчання у коледжі, здобуваючи ступінь бакалавра. Частина продовжують навчання у вищих навчальних закладах, зокрема у Вінницькому аграрному університеті.
– Вже багато років точаться розмови про закриття Верхівського коледжу і переведення його студентів у Ладижин? Яким є реальний стан речей? Чи дійсно це обговорюється?
– У цьому питанні є різні думки, але на сьогодні Верхівський коледж – один із шести, які входять до потужної структури Вінницького НАУ. Він, як і ми, – самостійна функціонуюча одиниця. Там проводиться підготовка спеціалістів за трьома спеціальностями. Набір на цей рік оголошено, фінансування доведено. Все інше – лише чутки.
– Чи не планується відкриття у Ладижинському коледжі нових факультетів?
– Це складний процес. Тому, коли зважилися на крок і відкривали спеціальність «Агрономія», спочатку ретельно вивчили потребу на ринку праці, потім зібрали необхідний пакет документів і так далі. Саме ця спеціальність затребувана, ми в цьому переконалися. Влітку минулого року в нас був перший набір, набрали перших 20 спеціалістів, які згодом стануть вченими агрономами.
– Наскільки широка географія студентів Ладижинського коледжу?
– Приємно відзначити, що за останні роки коледж повертає собі ту географію, яка була йому притаманна у кращі для освіти часи, коли у нашому навчальному закладі був представлений кожен район Вінниччини. Зараз у нас навчаються діти навіть з Вінниці, з найвіддаленіших до нас районів області – Могилів-Подільського, Муровано-Куриловецького, Жмеринського, Вінницького, Хмільницького, Козятинського. Новоутворений Гайсинський район – представлені всі громади. Якщо дивитися по областях – є представники Одещини, Кіровоградщини, Черкащини.
– Якою є загальна кількість студентів?
– На денній формі навчання – 676 осіб, на заочній – 222. Також при коледжі функціонує навчально-консультаційний центр ВНАУ, де навчаються наші випускники, які здобувають ступінь бакалавра, і територіально (стосовно місця проживання, роботи) їм легше приїхати в Ладижин, аніж у Вінницю. Таких маємо 202 студенти. Загалом близько 1100 здобувачів освіти. Матеріально технічна база коледжу, потенціал колективу дають нам можливість усіх забезпечувати якісними знаннями. Наші випускники цінуються на ринку праці.
– Чи відстежуєте якось, скільки ваших випускників працюють за спеціальністю?
– Це важко зробити. Але ми налаштовуємо їх на вищу освіту, десь половина таки її здобувають. Інші працевлаштовуються. Частина молоді їде за кордон. Хоча у нас є різні програми стажування і, ще навчаючись у коледжі, ми даємо їм можливість поїхати за кордон спробувати себе. І дехто з них переконується, що нас чекають там, не як розумних грамотних спеціалістів керівної ланки, а як дешевий трудовий ресурс. Тому за кордон їде невелика частина. Залишаються тут. І тішить, що такі компанії, як МХП, Ладижинська ТЕС, «Зернопродукт», «Зоря Поділля» надають нашим випускникам робочі місця та можливість кар’єрного зростання.
– Нещодавно з’явилась інформація про модернізацію гуртожитків ряду навчальних закладів Вінниччини коштом обласного бюджету. Мова про ремонти, створення освітніх хабів, пристосування до дистанційного навчання. Ладижинського коледжу у цьому списку немає. У нас все добре?
– Ми постійно переймаємося побутовими умовами наших студентів. Позбулися дерев’яних вікон, обладнали потужними бойлерами (на 200 л) душові, замінили на нові електроплити, модернізували систему водопостачання кожного житлового блоку, замінили металічні труби на поліпропіленові. У найближчих планах – ремонт санвузлів, душових кімнат, потрібна заміна дверних блоків, підлоги.
Щодо дистанційного навчання. Вже за рік чи два до тієї ситуації, що склалася в країні, ми з нашими досвідченими педагогами почали готувати навчально-методичні комплекси у вигляді презентацій. Тому перехід на дистанційне навчання для нас не став чимось новим і неочікуваним. А от інтернет довелось покращувати. Мережа не була розрахована на таке навантаження. Зараз у нас вже не виникає питань із трафіком та швидкістю, користуємося послугами чотирьох інтернет-провайдерів: це Укртелеком, Київстар, Тодор, ФОП «Бурнаков». Більшою проблемою стало те, що не у всіх населених пунктах, де живуть наші студенти, є нормальний доступ до інтернету. Таких дітей небагато, тому індивідуально підходимо до кожного, щоб вони не залишалися поза навчальним процесом.
– Чи вистачає на всіх студентів місць у гуртожитках коледжу?
– Не в гуртожитку проживають, як правило, самі ладижинці, або ж ті, хто мають у місті родичів. Оплата за місяць проживання у гуртожитку – 390 гривень і вона посильна при стипендії 980, 1250 і 1850 (це підвищена стипендія) гривень. Вистачає місць і для заочників, проблем з житлом для студентів немає.
– Отже, що таке дуальна освіта, як виглядатиме цей процес у нас в Ладижині?
– Дуальна форма освіти передбачає поєднання навчання з практичною підготовкою в умовах виробництва. У нас в навчальному процесі передбачені виробничі, технологічні практики, але наш партнер, з яким ми співпрацюємо вже декілька років, МХП, виступив з ініціативою укласти з Ладижинським коледжем договір про тривалу співпрацю. Ми маємо дати нашим студентам хороші теоретичні знання, а агрохолдинг зобов’язується надати їм місця для практичної підготовки на своїх підприємствах. Вся ця співпраця в комплексі повинна сприяти тому, аби студенти, маючи хороші знання, змогли спробувати себе на сучасному підприємстві, відчути, як це працювати на найновішому обладнанні. На переробному комплексі, наприклад, змонтовані лінії з дороговартісним складним обладнанням 2018-2019 років випуску. Такого на своїй практичній базі не може мати жоден навчальний заклад.
ФОТО: Ректор ВНАУ Віктор Мазур, заступник голови правління МХП з корпоративної соціальної відповідальності Ігор Лещенко, директор Філії "Переробний комплекс" "Вінницької птахофабрики" Олександр Зеленський, директор Ладижинського коледжу Олег Цуркан.
– Здобувачі яких спеціальностей матимуть можливість взяти участь у новому проекті?– У нас є п’ять спеціальностей: агрономія і агроінженерія, електроенергетика, електротехніка і електромеханіка, облік і оподаткування, підприємництво, торгівля та біржова діяльність. Із них ми зосередилися на двох напрямах – агро- і електро. Вони будуть першими. Сформовані групи по 10 студентів у кожній спеціальності четвертого курсу. Ось-ось розпочнеться реалізація наших домовленостей. Перешкодою стали карантинні заходи.
– В ідеалі така співпраця – це крок до першого робочого місця студента Ладижинського коледжу на підприємстві МХП?
– Звичайно. Дуальна форма освіти стосується повнолітніх студентів третіх, четвертих курсів. Прагнемо, щоб вони у структурі МХП отримали не лише практичні навички, а й побачили своє робоче місце. Працевлаштування наших випускників – це те, що нас завжди турбує. Ми цим опікуємося, маємо стосунки з партнерами, виробничниками, які надають перше робоче місце нашим випускникам. І хочу сказати, що з цим у нас немає проблем. Частина випускників ідуть працювати і продовжують заочне навчання у коледжі, здобуваючи ступінь бакалавра. Частина продовжують навчання у вищих навчальних закладах, зокрема у Вінницькому аграрному університеті.
– Вже багато років точаться розмови про закриття Верхівського коледжу і переведення його студентів у Ладижин? Яким є реальний стан речей? Чи дійсно це обговорюється?
– У цьому питанні є різні думки, але на сьогодні Верхівський коледж – один із шести, які входять до потужної структури Вінницького НАУ. Він, як і ми, – самостійна функціонуюча одиниця. Там проводиться підготовка спеціалістів за трьома спеціальностями. Набір на цей рік оголошено, фінансування доведено. Все інше – лише чутки.
– Чи не планується відкриття у Ладижинському коледжі нових факультетів?
– Це складний процес. Тому, коли зважилися на крок і відкривали спеціальність «Агрономія», спочатку ретельно вивчили потребу на ринку праці, потім зібрали необхідний пакет документів і так далі. Саме ця спеціальність затребувана, ми в цьому переконалися. Влітку минулого року в нас був перший набір, набрали перших 20 спеціалістів, які згодом стануть вченими агрономами.
– Наскільки широка географія студентів Ладижинського коледжу?
– Приємно відзначити, що за останні роки коледж повертає собі ту географію, яка була йому притаманна у кращі для освіти часи, коли у нашому навчальному закладі був представлений кожен район Вінниччини. Зараз у нас навчаються діти навіть з Вінниці, з найвіддаленіших до нас районів області – Могилів-Подільського, Муровано-Куриловецького, Жмеринського, Вінницького, Хмільницького, Козятинського. Новоутворений Гайсинський район – представлені всі громади. Якщо дивитися по областях – є представники Одещини, Кіровоградщини, Черкащини.
– Якою є загальна кількість студентів?
– На денній формі навчання – 676 осіб, на заочній – 222. Також при коледжі функціонує навчально-консультаційний центр ВНАУ, де навчаються наші випускники, які здобувають ступінь бакалавра, і територіально (стосовно місця проживання, роботи) їм легше приїхати в Ладижин, аніж у Вінницю. Таких маємо 202 студенти. Загалом близько 1100 здобувачів освіти. Матеріально технічна база коледжу, потенціал колективу дають нам можливість усіх забезпечувати якісними знаннями. Наші випускники цінуються на ринку праці.
– Чи відстежуєте якось, скільки ваших випускників працюють за спеціальністю?
– Це важко зробити. Але ми налаштовуємо їх на вищу освіту, десь половина таки її здобувають. Інші працевлаштовуються. Частина молоді їде за кордон. Хоча у нас є різні програми стажування і, ще навчаючись у коледжі, ми даємо їм можливість поїхати за кордон спробувати себе. І дехто з них переконується, що нас чекають там, не як розумних грамотних спеціалістів керівної ланки, а як дешевий трудовий ресурс. Тому за кордон їде невелика частина. Залишаються тут. І тішить, що такі компанії, як МХП, Ладижинська ТЕС, «Зернопродукт», «Зоря Поділля» надають нашим випускникам робочі місця та можливість кар’єрного зростання.
– Нещодавно з’явилась інформація про модернізацію гуртожитків ряду навчальних закладів Вінниччини коштом обласного бюджету. Мова про ремонти, створення освітніх хабів, пристосування до дистанційного навчання. Ладижинського коледжу у цьому списку немає. У нас все добре?
– Ми постійно переймаємося побутовими умовами наших студентів. Позбулися дерев’яних вікон, обладнали потужними бойлерами (на 200 л) душові, замінили на нові електроплити, модернізували систему водопостачання кожного житлового блоку, замінили металічні труби на поліпропіленові. У найближчих планах – ремонт санвузлів, душових кімнат, потрібна заміна дверних блоків, підлоги.
Щодо дистанційного навчання. Вже за рік чи два до тієї ситуації, що склалася в країні, ми з нашими досвідченими педагогами почали готувати навчально-методичні комплекси у вигляді презентацій. Тому перехід на дистанційне навчання для нас не став чимось новим і неочікуваним. А от інтернет довелось покращувати. Мережа не була розрахована на таке навантаження. Зараз у нас вже не виникає питань із трафіком та швидкістю, користуємося послугами чотирьох інтернет-провайдерів: це Укртелеком, Київстар, Тодор, ФОП «Бурнаков». Більшою проблемою стало те, що не у всіх населених пунктах, де живуть наші студенти, є нормальний доступ до інтернету. Таких дітей небагато, тому індивідуально підходимо до кожного, щоб вони не залишалися поза навчальним процесом.
– Чи вистачає на всіх студентів місць у гуртожитках коледжу?
– Не в гуртожитку проживають, як правило, самі ладижинці, або ж ті, хто мають у місті родичів. Оплата за місяць проживання у гуртожитку – 390 гривень і вона посильна при стипендії 980, 1250 і 1850 (це підвищена стипендія) гривень. Вистачає місць і для заочників, проблем з житлом для студентів немає.
Спілкувалася Оксана ГАЙСИН
Повернутись