Під Ладижином збудують ще одну біогазову установку
Це забезпечить 100% переробку курячого посліду «Вінницької птахофабрики». А біодобрива, які виробляються в результаті діяльності біогазового комплексу, незабаром можна буде купити вроздріб, що дуже зручно для приватних домогосподарств. Про це Л’Новинам розповів директор ВП «Біогаз Ладижин» Ігор Москалець. Розмова відбулася у програмі «Люди і бізнес» на хвилі нашого постійного партнера – радіо «Лада».
– Пане Ігорю, наскільки перспективним є напрямок біогазового виробництва?
– Компанія «МХП» займає позицію вуглецево-нейтральної компанії. Виробництво біогазу є екологічним напрямком, який передбачає утилізацію одного з дуже шкідливих газів, таких як метан. Без переробки курячого посліду чи гною ВРХ, ці гази потрапляють до атмосфери. Взагалі, метан є другим газом, який впливає на парниковий ефект. Перший – це двоокис вуглецю. Метан має дуже великий негативний вплив на екологію, і в порівнянні з двоокисом вуглецю, в рази стримує більше теплового випромінювання в атмосфері. Тому виробництво біогазу, і так само інших напрямків з виробництва переробки побутових відходів, є дуже важливими кроками, щодо забезпечення в країні та в цілому у світі, екологічних факторів, які передбачають зниження парникового ефекту взагалі. Тому наша компанія робить великі кроки, щодо зменшення таких викидів. І, окрім цього, ще є дуже ефективним виробництвом в цілому.
– Тоді, з огляду на те, що ми говорили про шкідливість метану, логічно, виникає запитання: чи стовідсотково ви забираєте курячий послід, котрий утворюється на об’єктах «Вінницької птахофабрики» та переробляє його?
– На сьогодні ми не забираємо увесь курячий послід, але маємо в планах впровадження ще однієї біогазової станції, яка передбачає вже повну переробку курячого посліду в нашому регіоні. Більше того, вона зможе долучатися й до інших складових сировини.
– А де новий об'єкт буде будуватися? Поруч з біогазовим комплексом?
– Ні, установку буде збудовано не на базі нашого підприємства. Це буде окремий комплекс, розташування якого буде прораховано виходячи з умов логістики по доставці сировини. Тому що географія наших пташників має дуже великий масштаб.
Я згоден з тим, що виробництво біогазу з органічної маси є дуже перспективним напрямком. Якщо казати, що ми перші – так, ми перші в Україні, хто працює з такою сировиною. Але у світі є біогазові системи, що все ж мають певні переваги. Однак, потужнішого за «Біогаз Ладижин», що працює на курячому посліді, не існує.
– Пане Ігорю, Ви говорили, що «Біогаз Ладижин», наразі, один із найбільших в Україні комплексів. Я так розумію, що мова про велику кількість виробленої електроенергії. Можете озвучити, скільки мегават виробляєте і куди діваєте?
– Нашим комплексом передбачено встановленої потужності 12 МВт еквівалентної електричної енергії кожну годину. Це передбачає виробництво близько 5 000 метрів кубічних біогазу щогодини. Який в подальшому потрапляє на когенераційну дільницю, де відбувається перетворювання біогазу на електричну енергію спеціальними генераторами.
– І все. Так просто?
– Ну це не дуже просто. Але так, цей процес набагато кращий, і якщо дивитися по ефективності та продуктивності роботи комплексу, взагалі, ця галузь має дуже велике значення для переходу на більш ефективні системи перетворення енергії.
Процес виробництва біогазу складається з кількох етапів. Після процесу змішування, сировина подається у гідролізні ємності, потім проходить первинну ферментацію і потрапляє до ферментаторів, де безпосередньо вже проходить основний процес біометаногенезу. Впродовж 30 діб відбувається процес ферментації і виділення біогазу, після чого сировина потрапляє до ферментаторів, де відбувається остаточне бродіння, і до дільниці сепарації, де відбувається розділення на рідку та тверду органічну сполуку. Кожна з цих сполук є окремою сировиною для застосування в якості добрив у наступних етапах вирощування різних культур.
– Тобто в цьому і є основна відмінність біогазової установки від, наприклад, теплової електростанції, яка для виробництва електроенергії спалює вугілля, а відходи у вигляді шлаку, накопичуються на величезних промислових відвалах. У вас відходів фактично немає?
– Так, похідними нашого процесу є дві складові, а сьогодні вже існують технічні умови щодо цих складових, які можуть бути застосовані в якості мінеральних та органічних добрив на підприємствах чи землях в околицях Ладижина і в Україні також.
– Які об’єми біодобрив Ви сьогодні вже виготовляєте?
– За минулий рік виготовлено близько 130 тисяч кубічних метрів рідкої органічної фракції і близько 80 тисяч твердої органічної продукції.
– Чималі об’єми. А хто є основним споживачем?
– Основними споживачами можуть виступати як фермерські господарства так і підприємства сільськогосподарського напрямку. І ми також. На базі наших підприємств відбувається внесення добрив для вирощування різних культур – кукурудзи, соняшнику, сої та інших. Спектр застосування біодобрив дуже широкий, порівняно, наприклад, з такими ж, але більш хімічними або синтетичними матеріалами.
Для прикладу, за 2020 рік, ми співпрацювали з багатьма фермерськими господарствами, щодо внесення такої рідкої органічної фракції на їх поля. В результаті співпраці отримали солому від фермерських господарств, яка є одним із інгредієнтів сировини для видобутку біогазу.
– Тобто на умовах бартеру: «ви – нам, ми – вам». Ви берете солому і даєте натомість добрива?
– Так. Це була наша перша практика, яка зарекомендувала себе дуже-дуже добре. Продовжимо її й цьогоріч. Вже навіть є заявки, які фермери подають, щоб планувати таке внесення.
– Якщо у фермерів збереглася достатня кількість соломи, і їм немає куди її дівати, чи можна до вас звернутися?
– Так, людина може до нас звернутися. Ми допоможемо не лише зібрати цю солому, а й тюкувати і доставити на наше підприємство, як це відбувалося в 20-му році.
– А на обмін даєте добрива? Чи можете запропонувати гроші?
– Гроші ми ще не пропонували. Але і такий варіант можемо розглядати. Для нас це сировина, яку ми можемо купувати, або отримувати у вигляді бартеру від фермерських господарств.
– Чи не плануєте виходити зі своїми добривами у роздрібну торгівлю? Зараз у містечкових магазинчиках можна придбати торф у мішках. Це дуже зручно для приватних господарств. Зараз весна, питання актуальне. Я думаю, багато власників приватних господарств зацікавилися б цим добривом.
– Так, є декілька проектів, які наразі досліджуються і будуть впроваджені у майбутньому. Це розробка вже існуючої твердої фракції у більш доступному до споживача форматі пелет, або в інших формах.
Довідково: «Біогаз Ладижин» – високотехнологічний об'єкт, що перетворює органічні відходи сільського господарства у зелену енергію та біодобрива. Сьогодні «МХП» експлуатує 2 біогазових комплекси: 1 – на птахофабриці «Оріль-Лідер» на Дніпровщині, а другий – поблизу Ладижина. Обидва комплекси – найбільші не тільки в Україні, а й в Європі.
– Пане Ігорю, наскільки перспективним є напрямок біогазового виробництва?
– Компанія «МХП» займає позицію вуглецево-нейтральної компанії. Виробництво біогазу є екологічним напрямком, який передбачає утилізацію одного з дуже шкідливих газів, таких як метан. Без переробки курячого посліду чи гною ВРХ, ці гази потрапляють до атмосфери. Взагалі, метан є другим газом, який впливає на парниковий ефект. Перший – це двоокис вуглецю. Метан має дуже великий негативний вплив на екологію, і в порівнянні з двоокисом вуглецю, в рази стримує більше теплового випромінювання в атмосфері. Тому виробництво біогазу, і так само інших напрямків з виробництва переробки побутових відходів, є дуже важливими кроками, щодо забезпечення в країні та в цілому у світі, екологічних факторів, які передбачають зниження парникового ефекту взагалі. Тому наша компанія робить великі кроки, щодо зменшення таких викидів. І, окрім цього, ще є дуже ефективним виробництвом в цілому.
– Тоді, з огляду на те, що ми говорили про шкідливість метану, логічно, виникає запитання: чи стовідсотково ви забираєте курячий послід, котрий утворюється на об’єктах «Вінницької птахофабрики» та переробляє його?
– На сьогодні ми не забираємо увесь курячий послід, але маємо в планах впровадження ще однієї біогазової станції, яка передбачає вже повну переробку курячого посліду в нашому регіоні. Більше того, вона зможе долучатися й до інших складових сировини.
– А де новий об'єкт буде будуватися? Поруч з біогазовим комплексом?
– Ні, установку буде збудовано не на базі нашого підприємства. Це буде окремий комплекс, розташування якого буде прораховано виходячи з умов логістики по доставці сировини. Тому що географія наших пташників має дуже великий масштаб.
Я згоден з тим, що виробництво біогазу з органічної маси є дуже перспективним напрямком. Якщо казати, що ми перші – так, ми перші в Україні, хто працює з такою сировиною. Але у світі є біогазові системи, що все ж мають певні переваги. Однак, потужнішого за «Біогаз Ладижин», що працює на курячому посліді, не існує.
– Пане Ігорю, Ви говорили, що «Біогаз Ладижин», наразі, один із найбільших в Україні комплексів. Я так розумію, що мова про велику кількість виробленої електроенергії. Можете озвучити, скільки мегават виробляєте і куди діваєте?
– Нашим комплексом передбачено встановленої потужності 12 МВт еквівалентної електричної енергії кожну годину. Це передбачає виробництво близько 5 000 метрів кубічних біогазу щогодини. Який в подальшому потрапляє на когенераційну дільницю, де відбувається перетворювання біогазу на електричну енергію спеціальними генераторами.
– І все. Так просто?
– Ну це не дуже просто. Але так, цей процес набагато кращий, і якщо дивитися по ефективності та продуктивності роботи комплексу, взагалі, ця галузь має дуже велике значення для переходу на більш ефективні системи перетворення енергії.
Процес виробництва біогазу складається з кількох етапів. Після процесу змішування, сировина подається у гідролізні ємності, потім проходить первинну ферментацію і потрапляє до ферментаторів, де безпосередньо вже проходить основний процес біометаногенезу. Впродовж 30 діб відбувається процес ферментації і виділення біогазу, після чого сировина потрапляє до ферментаторів, де відбувається остаточне бродіння, і до дільниці сепарації, де відбувається розділення на рідку та тверду органічну сполуку. Кожна з цих сполук є окремою сировиною для застосування в якості добрив у наступних етапах вирощування різних культур.
– Тобто в цьому і є основна відмінність біогазової установки від, наприклад, теплової електростанції, яка для виробництва електроенергії спалює вугілля, а відходи у вигляді шлаку, накопичуються на величезних промислових відвалах. У вас відходів фактично немає?
– Так, похідними нашого процесу є дві складові, а сьогодні вже існують технічні умови щодо цих складових, які можуть бути застосовані в якості мінеральних та органічних добрив на підприємствах чи землях в околицях Ладижина і в Україні також.
– Які об’єми біодобрив Ви сьогодні вже виготовляєте?
– За минулий рік виготовлено близько 130 тисяч кубічних метрів рідкої органічної фракції і близько 80 тисяч твердої органічної продукції.
– Чималі об’єми. А хто є основним споживачем?
– Основними споживачами можуть виступати як фермерські господарства так і підприємства сільськогосподарського напрямку. І ми також. На базі наших підприємств відбувається внесення добрив для вирощування різних культур – кукурудзи, соняшнику, сої та інших. Спектр застосування біодобрив дуже широкий, порівняно, наприклад, з такими ж, але більш хімічними або синтетичними матеріалами.
Для прикладу, за 2020 рік, ми співпрацювали з багатьма фермерськими господарствами, щодо внесення такої рідкої органічної фракції на їх поля. В результаті співпраці отримали солому від фермерських господарств, яка є одним із інгредієнтів сировини для видобутку біогазу.
– Тобто на умовах бартеру: «ви – нам, ми – вам». Ви берете солому і даєте натомість добрива?
– Так. Це була наша перша практика, яка зарекомендувала себе дуже-дуже добре. Продовжимо її й цьогоріч. Вже навіть є заявки, які фермери подають, щоб планувати таке внесення.
– Якщо у фермерів збереглася достатня кількість соломи, і їм немає куди її дівати, чи можна до вас звернутися?
– Так, людина може до нас звернутися. Ми допоможемо не лише зібрати цю солому, а й тюкувати і доставити на наше підприємство, як це відбувалося в 20-му році.
– А на обмін даєте добрива? Чи можете запропонувати гроші?
– Гроші ми ще не пропонували. Але і такий варіант можемо розглядати. Для нас це сировина, яку ми можемо купувати, або отримувати у вигляді бартеру від фермерських господарств.
– Чи не плануєте виходити зі своїми добривами у роздрібну торгівлю? Зараз у містечкових магазинчиках можна придбати торф у мішках. Це дуже зручно для приватних господарств. Зараз весна, питання актуальне. Я думаю, багато власників приватних господарств зацікавилися б цим добривом.
– Так, є декілька проектів, які наразі досліджуються і будуть впроваджені у майбутньому. Це розробка вже існуючої твердої фракції у більш доступному до споживача форматі пелет, або в інших формах.
Довідково: «Біогаз Ладижин» – високотехнологічний об'єкт, що перетворює органічні відходи сільського господарства у зелену енергію та біодобрива. Сьогодні «МХП» експлуатує 2 біогазових комплекси: 1 – на птахофабриці «Оріль-Лідер» на Дніпровщині, а другий – поблизу Ладижина. Обидва комплекси – найбільші не тільки в Україні, а й в Європі.
Спілкувалася Тетяна Поліщук
Повернутись