COVID-19: чому не доступні інструменти «електронного врядування» для громад?
Пандемія змінила життя кожного з нас і змусила переформатуватися. Дистанційне навчання, онлайн уроки та наради увійшли у повсякденне життя на вже зрозумілих і доступних платформах ZOOM, Google-Meet та інших. «Цифрова держава» – такий курс сповідує нинішнє керівництво, яке прагне вивести Україну у світові лідери диджиталізації.
Але щось пішло не так на низах. Як пише «Вінницький пресклуб», приймаючи «електронні правила» гри державні мужі не надто прагнуть ділитися інструментами «електронної демократії» на місцях. Якщо область та обласний центр – Вінниця – вправно впроваджують на своїх платформах електронні інструменти демократії, то в районах, а тим більш у нових територіальних громадах, про них мало згадують.
Цікаве дослідження в рамках проєкту «Використання інструментів взаємодії громадськості з органами влади у Вінницькій області в умовах пандемії Covid-19» провела громадська організація СФЕРО. Результати дослідження та Аналізвикористання інструментів взаємодії громадськості з органами влади у Вінницькій області в умовах пандемії COVID-19 є у розпорядженні Л’Новин. У дослідженні використаний аналіз діяльності райрад та райдержадміністрацій Вінниччини.
Як зазначається в аналітичній довідці, через пандемію COVID-19 взаємодія громадськості з владою значно ускладнилась, тому що стало неможливо використовувати популярні інструменти, зокрема – збори громадян за місцем проживання та громадські слухання. Деякі можновладці охоче використовують ці обмеження ігноруючи думку громадськості при прийнятті важливих для життя територіальної громади рішень.
«Слід зазначити, що на практиці збори громадян за місцем проживання з інструменту демократичного суспільства часто перетворюється на відверту махновщину. Місцева влада спирається на рішення зборів, навіть якщо на них присутні менше ніж 5% громади, а голосують «за» 5-6 осіб. Одна справа, якщо приймається рішення щодо встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку, яке буде позитивно сприйняте громадою, якщо тільки кошти на його спорудження будуть витрачені не з бюджету на ремонт комунальних мереж тощо. І зовсім інша, коли вирішується питання щодо подальшого використання комунального майна, що перебуває у користуванні приватних осіб. У такій ситуації на одному боці знаходяться інтереси певної ініціативної нечисленної групи, яка має свій інтерес щодо використання комунального майна, (можливо і на громадських засадах), наприклад, водний об’єкт (ставок). А з другого боку – уся територіальна громада, як набувач податків та зборів, які сплачує орендар ставка. На жаль, місцеві ради часто прислухаються до ініціативної меншості, оскільки, окрім ініціативності, вони є доволі агресивно налаштованими», – йдеться в аналітичному матеріалі.
Як змінилися комунікації влади на місцевому, регіональному та міжрегіональному рівнях можна побачити у Додатку 1 аналітичної довідки.
Аналізуючи дані керівник проєкту Олександр Сологуб зазначив, що новоутворений Жмеринський район, до якого увійшло 8 ТГ (територіальних громад), є аутсайдером із застосування інструментів електронного врядування. У відкритих джерелах інформація про взаємодію з громадськістю посадових осіб та комітетів Жмеринської РДА за 2019-2021 роки відсутня. Останній звіт про роботу зі зверненнями громадян датовано квітнем 2021 року. Річний аналітичний звіт за 2020 рік опубліковано на сайті РДА. Відповідно до нього, кількість звернень громадян за 2020 рік скоротилась у порівнянні з 2019 роком майже на 75% (464 звернення у 2020 році проти 767 у 2019 році – менше на 303 звернення).
«Посилання на нормативну базу веде на сайт Вінницької ОДА, – зазначає Олександр Сологуб. – Останній звіт щодо проведення електронних консультацій датований 2017 роком, публічні громадські обговорення – 2019-м. Орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю – 2017 роком, аналітична довідка – звіт про організацію роботи зі зверненнями громадян – за 9 місяців 2017 року. Якість зазначених документів досить сумнівна, існують звичайні розбіжності у кількості».
Не набагато краща картина в деяких інших райрадах та райдержадміністраціях області, що вже казати про місцеві ради.
Як це впливає на якість життя громади? Фактично це означає, що більшість інструментів, як от «громадські слухання», «електронні звернення», «місцеві ініціативи», «збори громадян», «електронні петиції» тощо – фактично не діють. Можна назвати кілька причин такої тривожної статистики. Перша – місцеві органи влади під час карантину задовольняє така ситуація, коли громада «паралізована» і через локдаун не прагне брати участь у житті населених пунктів. У такий спосіб відкриваються можливості для непрозорих рішень. Друга причина, і вона не менш вагома, – необізнаність населення у своїх правах та методах використання наявних інструментів.
У Вінницькій ТГ, яка вважається більш просунутою, до прикладу, влада сама популяризує та роз’яснює мешканцям як співпрацювати із нею.
«Коли ми зрозуміли, що через пандемію можливості вінничан впливати на рішення влади стали обмеженими, то влада міста прийняла рішення максимально використовувати всі наявні інструменти електронного самоврядування, – зазначає заступник директора Департаменту правової політики та якості, начальник відділу адміністрування системи якості Вінницької міської ради Владислав Телень. – Наприклад, у 2021 році голосування за бюджет громадських ініціатив проводиться виключно онлайн. Нові виклики потребують нових рішень. Тому зараз наші спеціалісти вивчають можливість внесення змін до Статуту територіальної громади щодо проведення в режимі онлайн зборів громадян за місцем проживання під час карантину. Публічні консультації в дистанційному режимі очікують рішення Верховної Ради. Переконаний, Вінниця буде готова до невідкладного впровадження всіх онлайн інструментів комунікації із городянами».
Експерти проєкту, а також інші впливові лідери громадських організацій сьогодні вкрай стурбовані ситуацією, яка склалася в територіальних громадах та новоутворених районах. Тому вважають, що просвітницький влив, як у керівництві громад, так і серед населення, має бути підсилений. Люди мають знати свої права, а влада – змінювати правила гри відповідно до нових викликів в інтересах громадян.
Щодо покращення механізмів взаємодії влади та громади в умовах пандемії covid-19 експерти проєкту озвучили наступні пропозиції:
Але щось пішло не так на низах. Як пише «Вінницький пресклуб», приймаючи «електронні правила» гри державні мужі не надто прагнуть ділитися інструментами «електронної демократії» на місцях. Якщо область та обласний центр – Вінниця – вправно впроваджують на своїх платформах електронні інструменти демократії, то в районах, а тим більш у нових територіальних громадах, про них мало згадують.
Цікаве дослідження в рамках проєкту «Використання інструментів взаємодії громадськості з органами влади у Вінницькій області в умовах пандемії Covid-19» провела громадська організація СФЕРО. Результати дослідження та Аналізвикористання інструментів взаємодії громадськості з органами влади у Вінницькій області в умовах пандемії COVID-19 є у розпорядженні Л’Новин. У дослідженні використаний аналіз діяльності райрад та райдержадміністрацій Вінниччини.
Як зазначається в аналітичній довідці, через пандемію COVID-19 взаємодія громадськості з владою значно ускладнилась, тому що стало неможливо використовувати популярні інструменти, зокрема – збори громадян за місцем проживання та громадські слухання. Деякі можновладці охоче використовують ці обмеження ігноруючи думку громадськості при прийнятті важливих для життя територіальної громади рішень.«Слід зазначити, що на практиці збори громадян за місцем проживання з інструменту демократичного суспільства часто перетворюється на відверту махновщину. Місцева влада спирається на рішення зборів, навіть якщо на них присутні менше ніж 5% громади, а голосують «за» 5-6 осіб. Одна справа, якщо приймається рішення щодо встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку, яке буде позитивно сприйняте громадою, якщо тільки кошти на його спорудження будуть витрачені не з бюджету на ремонт комунальних мереж тощо. І зовсім інша, коли вирішується питання щодо подальшого використання комунального майна, що перебуває у користуванні приватних осіб. У такій ситуації на одному боці знаходяться інтереси певної ініціативної нечисленної групи, яка має свій інтерес щодо використання комунального майна, (можливо і на громадських засадах), наприклад, водний об’єкт (ставок). А з другого боку – уся територіальна громада, як набувач податків та зборів, які сплачує орендар ставка. На жаль, місцеві ради часто прислухаються до ініціативної меншості, оскільки, окрім ініціативності, вони є доволі агресивно налаштованими», – йдеться в аналітичному матеріалі.
Як змінилися комунікації влади на місцевому, регіональному та міжрегіональному рівнях можна побачити у Додатку 1 аналітичної довідки.
Аналізуючи дані керівник проєкту Олександр Сологуб зазначив, що новоутворений Жмеринський район, до якого увійшло 8 ТГ (територіальних громад), є аутсайдером із застосування інструментів електронного врядування. У відкритих джерелах інформація про взаємодію з громадськістю посадових осіб та комітетів Жмеринської РДА за 2019-2021 роки відсутня. Останній звіт про роботу зі зверненнями громадян датовано квітнем 2021 року. Річний аналітичний звіт за 2020 рік опубліковано на сайті РДА. Відповідно до нього, кількість звернень громадян за 2020 рік скоротилась у порівнянні з 2019 роком майже на 75% (464 звернення у 2020 році проти 767 у 2019 році – менше на 303 звернення).
«Посилання на нормативну базу веде на сайт Вінницької ОДА, – зазначає Олександр Сологуб. – Останній звіт щодо проведення електронних консультацій датований 2017 роком, публічні громадські обговорення – 2019-м. Орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю – 2017 роком, аналітична довідка – звіт про організацію роботи зі зверненнями громадян – за 9 місяців 2017 року. Якість зазначених документів досить сумнівна, існують звичайні розбіжності у кількості».Не набагато краща картина в деяких інших райрадах та райдержадміністраціях області, що вже казати про місцеві ради.
Як це впливає на якість життя громади? Фактично це означає, що більшість інструментів, як от «громадські слухання», «електронні звернення», «місцеві ініціативи», «збори громадян», «електронні петиції» тощо – фактично не діють. Можна назвати кілька причин такої тривожної статистики. Перша – місцеві органи влади під час карантину задовольняє така ситуація, коли громада «паралізована» і через локдаун не прагне брати участь у житті населених пунктів. У такий спосіб відкриваються можливості для непрозорих рішень. Друга причина, і вона не менш вагома, – необізнаність населення у своїх правах та методах використання наявних інструментів. У Вінницькій ТГ, яка вважається більш просунутою, до прикладу, влада сама популяризує та роз’яснює мешканцям як співпрацювати із нею.
«Коли ми зрозуміли, що через пандемію можливості вінничан впливати на рішення влади стали обмеженими, то влада міста прийняла рішення максимально використовувати всі наявні інструменти електронного самоврядування, – зазначає заступник директора Департаменту правової політики та якості, начальник відділу адміністрування системи якості Вінницької міської ради Владислав Телень. – Наприклад, у 2021 році голосування за бюджет громадських ініціатив проводиться виключно онлайн. Нові виклики потребують нових рішень. Тому зараз наші спеціалісти вивчають можливість внесення змін до Статуту територіальної громади щодо проведення в режимі онлайн зборів громадян за місцем проживання під час карантину. Публічні консультації в дистанційному режимі очікують рішення Верховної Ради. Переконаний, Вінниця буде готова до невідкладного впровадження всіх онлайн інструментів комунікації із городянами».
Експерти проєкту, а також інші впливові лідери громадських організацій сьогодні вкрай стурбовані ситуацією, яка склалася в територіальних громадах та новоутворених районах. Тому вважають, що просвітницький влив, як у керівництві громад, так і серед населення, має бути підсилений. Люди мають знати свої права, а влада – змінювати правила гри відповідно до нових викликів в інтересах громадян.Щодо покращення механізмів взаємодії влади та громади в умовах пандемії covid-19 експерти проєкту озвучили наступні пропозиції:
- Ініціація змін до Статутів територіальних громад щодо використання інструментів взаємодії за допомогою мережі інтернет, (але у деяких ТГ Статутів досі не існує!).
- Використання звернення громадян для спонукання влади до врахування побажань громади.
- Створення системи контролю з урахуванням результатів використання інструментів взаємодії. Контроль – це оцінка відхилення між плановими та фактичними значеннями показника, яка потрібна для подальшого прийняття рішення. Контроль неможливо здійснювати без наявності кількісного показника плану та системи обліку фактичної величини. Тому треба підвищувати якість використання інструментів взаємодії.
- Створення системи ієрархічності інструментів взаємодії. Виділити функціонал (призначення) кожного елемента в системі інструментів взаємодії, умови застосування елементів системи, формалізувати (документувати) правила застосування інструментів та очікувані результати від їх використання.
- Створення переліку управлінських функцій, які передаються на ОТГ (функції планування, забезпеченості ресурсами, контролю та прийняття рішень), формування результатів виконання таких функцій та посади виконавців в місцевих радах ОТГ.
- Створення системи навчання персоналу місцевих рад ОТГ з виконання нових управлінських функцій. Інструменти взаємодії з громадськістю мають стати частиною цього процесу набуття нових знань.
- Закріплення персональної відповідальності посадових осіб органів влади за реалізацію процесу передачі додаткових функцій управління на ОТГ.
- Для підвищення кваліфікації персоналу органів влади необхідно розробити методичні документи з практичного втілення нових функцій управління для ОТГ.
Повернутись