Майже кожен учень та випускник ладижинських шкіл може пригадати себе на заняттях у міському навчально-виробничому центрі (МНВЦ) «Спадщина», де вибір гуртка залежав від дитячого темпераменту та схильності до гуманітарних чи точних наук. 

Наприклад гурток радіоконструювання цього року відзначає своє 35-річчя. За цей час викладачі гуртка встигли підготувати не одного місцевого Кулібіна. Так,  учень 11 класу ладижинської школи № 2 Юрій Кучерявий у 20-му році здобув перемогу на ХІ Всеукраїнській науково-технічній виставці-конкурсі молодіжних інноваційних проектів «Майбутнє України» в номінації «Екологія та ресурсозбереження». Юрій, на противагу ймовірному закриттю ТЕС, запропонував альтернативу – модернізацію сучасних котлоагрегатів теплової електростанції, що посилити енергетичну безпеку країни. 

Беззмінним керівником гуртка радіоконструювання в Ладижині весь цей час був і залишається талановитий наставник, методист МНВЦ «Спадщина» Олександр Герасимов. Л’Новини поспілкувалися з місцевим конструктором-винахідником та дізналися, як сьогодні гуртки мотивують юнацтво та намагаються протистояти гаджетовій залежності.  – Олександре Олексійовичу, з якого року діє гурток радіоконструювання? Та скільки випустили учнів за свій професійний вік?

– Я керую гуртком з 1986 року. На рахунок учнів, то конкретну цифру не назву, проте приблизно за час, який я працюю тут, пройшло навчання майже 500 учнів. Їх було більше, але не всі дійшли до кінця та відучились 4 роки. 

– У світі мобільності та сучасних гаджетів чи є бажання серед дітей відвідувати гурток. Якщо порівнювати сьогодення з тим, що було 20-ма роками раніше, є якась невтішна різниця?

– Головна втішна різниця – ментальний ріст учнів. Тобто ті завдання, які могли виконувати раніше 7-8 класи – зараз осягають діти фактично 3-4 класів. Така от розумова акселерація, тому з роками ми змінюємо програму та інтегруємо її під сучасний інтелект. 

– Питання від батьків: коли найкраще віддати дитину в такий гурток, і чи є якийсь віковий поріг?

– Насправді віковий поріг низький, адже освітня програма розрахована на дитину, котра фактично навчається з 2 по 11 клас. Але є нюанс: сама програма, котру ми отримуємо з міністерства, вимагає того, щоб у дітей було мінімальне розуміння в області фізики та трудового навчання. 

– Які корисні навички розвиваються в учнів вашого гуртка? Діти можуть застосувати їх на практиці?

– Крім того, що цей гурток неабияк розвиває мислення та розкриває дитину творчо в конструкторській діяльності, він обов’язково стане в пригоді при навчанні у Вишах. Адже ми робимо акцент на основи науково-дослідної діяльності,  зокрема, під час навчання у Малій академії наук. Після теоретичної роботи учні виготовляють прилади, які застосовують для проведення безпосередньо науково-дослідної роботи. Для зацікавленої дитини важливий та цікавий результат, фінальне рішення, що певним чином і перегукується з досягненнями життєвих цілей та позицій. До того ж діти розв’язують конструкторські задачі, що впливає на вирішення життєвих труднощів. Гурток дає вплив і на пунктуальність дитини, адже кожна задача має чітко встановлений дедлайн. 

– Який ваш винахід є найбільш пам’ятним?

– У 1992 році нас, як представників Вінницької області, запросили на конкурс до Києва. Для нас це був експромт, адже крім теми конкурсу нам не надали положення та вимог, а лишень попросили: «привезіть нам виріб». Тому я навіть не очікував на хоч якусь грамоту чи призове місце. Винахід був пов’язаний з телефонією. На час, коли виготовлявся цей конкурсний пристрій, в Ладижині абонентів було більше, ніж це дозволяли наявні телефонні лінії та  ненадійні блокіратори. Наш компактний прилад давав можливість під’єднати більше абонентів на одну лінію. І коли ми почули себе серед перерахованих призерів, то були приємно вражені.

– Чи є серед ваших випускників ті, хто продовжує працювати в галузі радіоконструювання та тішить вас своєю діяльністю?

– Хочу сказати, що їх чимало по всьому світі. Але, якщо говорити за Ладижин, в нашому гуртку проходив навчання Валентин Єфанов, який зараз працює провідним інженером комп’ютерних систем на комплексі «Наша ряба». В 90-ті роки його конкурсна робота «Прилад для бактерицидної обробки рідких субстанцій» посіла призове місце на обласному, а потім і на Всеукраїнському конкурсах. Винахід дозволяв довго зберігати молоко без холодильника. Завдяки цьому винаходу Валентин отримав запрошення на участь в Женеві в конкурсі молодих вчених Європи. 

– Уявляю як цим винаходом ви зацікавили суспільство. Чи справді ж можна зберігати молоко не в холодильнику?

– Ми отримали позитивні дані. Коли ми на Тростянецькому молокозаводі перевіряли на кислотність молоко, яке проходило обробку, та те, яке не проходило, то отримали позитивний для нас результат: бактерії в обробленому молоці знищились завдяки впливу фізичних факторів. Проте цей пристрій вимагав, з наукової точки зору, проведення багатофакторних експериментів. 

– Тобто вище перелічені вироби на той час були необхідні та потрібні. Винаходи ваших учнів спрощують побутові моменти та приносять користь суспільству.

– Виходить, що так. Пристрій, який ми передали на наш вузол зв’язку чи телефонний відділ, як тоді це називалось, застосовувався. Також Мельник Михайло (тепер учень 4-го класуЗОШ№3), навчаючись у другому класі виготовив «Сенсорний  світломузичний інструмент» для проведення навчально-ігрових заходів з предмета «Музика» який зайняв призове місце на обласній виставці-конкурсі. Практичність приладу полягала в тому, що його можна було використовувати для навчання в музиці, адже там були поєднані генерація світлового супроводу та звукових сигналів. Минулого року Мишко та його однокласник Завальний Андрій теж брав участь у цій виставці  та здобули призові місця. Бачите, радіоконструювання це дуже багатопрофільна наука, яка вміщує в себе численні зв’язки та схеми.

Кучерявий Роман та Кучерявий Юрій, вихованці гуртка «Основи науково-дослідної діяльності» науково-технічного відділу ЛМНВЦ «Спадщина», ЗОШ №2, 11 клас.  Результати  участі у Всеукраїнських та обласних конкурсах, виставках, змаганнях - понад 55 призових місць  2016-20 рр.

2014 р. Калевич Олександр переможець 3-го етапу конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів НЦ МАН отримує поздоровлення від першого космонавта України   Леоніда Каденюка.

Змагання з радіоконструювання

Долучитися до багатогранного світу радіоконструювання в Ладижині може кожен охочий учень місцевих шкіл. Навчання у міському навчально-виробничому центрі «Спадщина» безкоштовне. Від дітей потрібні лише пунктуальність, бажання навчатися та творити. І хто знає, можливо в недалекому майбутньому саме ваш винахід знайде застосування у суспільстві та якісно спростить життя не лише ладижинцям.