Про особливості роботи на підприємствах «МХП» у Вінницькому хабі, можливість працевлаштування на європейських потужностях компанії та соціальне забезпечення працівників у програмі «Люди і бізнес» за участю керівниці Вінницької регіональної служби управління персоналом ТОВ «Вінницька птахофабрика» Анни Євшель. Програма транслювалася в ефірі нашого постійного партнера – радіо «Лада».
– Вінницька птахофабрика за кількістю працівників є найбільшим підприємством Вінниччини, чи не так? Скільки маєте персоналу?
– «Вінницька птахофабрика» на сьогодні дійсно є найбільшим підприємством і відповідно роботодавцем у Вінницькій області. Кількість наших співробітників – близько 7000 осіб. І це ще не межа. Як ви знаєте, ми ростемо, розвиваємося і зараз трансформуємося в зовсім інший напрямок – у кулінарну компанію. А це означає, що будуть нові процеси, нові технології, робочі місця та вакансії.
– Які вакансії є найактуальнішими та які напрямки є пріоритетними?
– Наразі, маємо потребу у водіях навантажувача та ветеринарних лікарях. Ці вакансії актуальні як для переробного комплексу, так і на вирощування. Взагалі, ми практикуємо брати людей без досвіду роботи та навчати їх. В тому числі тих самих водіїв навантажувача. Ми розуміємо, що той обсяг кадрів, який необхідний для нашого підприємства, ринок не може нам дати, тому залучаємо молодих фахівців. В цьому напрямку співпрацюємо з Ладижинським центром зайнятості укладаємо з ними договори на навчання. Все це робимо за власні кошти. Ось такі у нас з ними проєкти щодо отримання додаткової професії для тих, хто не має ні освіти, ні досвіду роботи. Люди паралельно проходять у нас практику, якщо ми говоримо про водіїв навантажувача і вже виходять до нас готовими фахівцями.
– Скільки часу триває таке навчання?
– 2 місяці.
– Якими уміннями має володіти людина, яка бажає прийти до вас на роботу, щоб працювати на навантажувачу?
– На сьогодні є певні законодавчі вимоги до стану здоров’я людини – це чітко прописані параметри, за якими кандидат повинен пройти медогляд. Мова йде про гарний фізичний стан та зір. Адже ми розуміємо, що це управління технікою. Як правило, до нас приходять молоді хлопці, які закінчили училище або коледж чи прийшли з армії. І у них, наприклад, до тієї спеціалізації, яку вони вибрали раніше, не лежить душа, бо в душі вони водії. Ми пропонуємо їм таку можливість.
– Знаю, що у вас на підприємстві працює щось на кшталт президентського «соціального ліфта», але має назву «Зелений коридор». Що пропонуєте своїм працівникам? Чи можливе у вас кар'єрне зростання і як це відбувається?
– У нас є слоган: «МХП – світ можливостей!». І ця фраза не просто слова, а дія. Бо якщо подивитися на статистику «Вінницької птахофабрики», то у 2019 році у нас було 190 підвищень співробітників просто з робочих спеціальностей до рівня інженера, майстра, молодшого інженера чи майстра. Інженери, своєю чергою, переходили на рівень керівників. У нас багато хлопців і дівчат, які влаштувались на фабрику птахівниками, а наразі вже є начальниками ділянки. Все можливо. Також ми щорічно намагаємося відзначити кращих. Маємо чимало мотиваційних програм. Наприклад, «Банк ідей», в рамках якої співробітники отримують матеріальну винагороду за свої ініціативи. Ось, в п'ятницю хлопці повернулися з Єгипту зі своїми сім'ями. Вони стали переможцями кращих ініціатив за 2020 рік.
– Скільки часу має пропрацювати людина чи яким чином проявити себе, аби піднятися кар'єрними сходинками?
– Ви знаєте, якогось секрету скільки потрібно пропрацювати на підприємстві немає. Напевно, питання більше в тому, як потрібно себе налаштовувати, щоб з часом зайняти вищу позицію. А для цього повинне бути розуміння відповідальності та готовність до прийняття нового. Тому що в МХП щодня, щохвилини, відбуваються якісь зміни, задля покращення. До слова, днями ми аналізували кар’єрний шлях одного зі співробітників: він кожні пів року отримував нову посаду. Попри те, що він має диплом лише Ладижинського коледжу.
– І ким він працює зараз?
– Сьогодні він працює технічним експертом. Це менеджерська посада. У нього є своя команда, якою він керує. Він займається обслуговуванням устаткування на виробництві. І таких випадків у нас дуже багато. Навіть якщо ми подивимося на наших директорів. Так, Руслан Волков, наразі директор філії «Птахокомплекс», прийшов молодим фахівцем. Олександр Зеленський, працював раніше в зовсім іншому бізнесі, сьогодні, займає позицію директора філії «Переробний комплекс». Тобто це говорить про те, що можливості є, варто лише захотіти!
– Як кажуть розумні люди, під час інновацій на виробництві головне не чинити опір, а спробувати прийняти.
– Звісно. Насправді просто потрібно зафіксувати момент змін та допомогти реалізувати їх швидше, простіше й ефективніше. Якщо ви спостерігаєте за діяльністю нашої компанії, то знаєте, що ми намагаємося зробити все, щоб наші співробітники працювали з натхненням, їм подобалося те що вони роблять. Якщо людина любить свою роботу, повірте, вона не буде весь час думати про кар'єрний ріст, адже отримує задоволення від самого процесу та втілення своїх ідей.
– В такому разі чи є якийсь індекс щастя на підприємстві? Як вимірюєте чи вираховуєте, що людині подобається те, що вона робить?
– Знаєте, це формула, яку, напевно, шукають усі. У тому числі й ми. За останніх два роки ми створили чимало нових напрямків, які б сприяли покращенню благополуччя наших працівників. Нещодавно, в компанії з’явився новий напрямок «wellbeing» (з англійської – добробут). У нас на підприємстві його було презентовано 23 квітня практикумом з медитації для співробітників. Це один з пілотних проєктів, в які ми потрапляємо. Також в нас проводиться багато корпоративних заходів, які спрямовані на те, щоб людина не тільки працювала, а могла заряджатися, відпочивати, вчитися і максимально себе реалізувати.
– Щодо медитацій – це будуть заняття до чи після роботи? Працівники будуть приходити з кариматами? Як це має відбуватися?
– Медитація – це не завжди з килимками. Вона є різна. Наша проходить під час робочого дня для того, щоб співробітники могли перезавантажитися, вдихнути новий ковток повітря і рухатися далі відповідно до своїх завдань.
– Це буде стосуватися лише керівного складу, чи й тих хто стоїть на потоці?
– Сьогодні цей пілотний проєкт розповсюджується на тих співробітників, які працюють в офісі. Тому що для тих хто стоїть на виробництві є дуже багато вимог, які ми повинні дотримуватися. Але все може бути.
– Пані Анно, можете назвати хоча б приблизну кількість співробітників, котрі працюють на підприємстві від самого початку його роботи?
– Якщо проаналізувати кадровий склад «Вінницької птахофабрики», то близько 80% – це ті співробітники, які прийшли до нас з самого початку, але з певних причин йшли та повертались знову. Взагалі, середній період тривалості роботи працівників на підприємстві – 5-7 років. Це досить хороший строк. Повторюся, ми знаходимося в сільській місцевості та наша аудиторія – це ті співробітники, які живуть за межами Ладижина. Місто не має такого кадрового потенціалу, щоб забезпечити підприємству необхідну кількість персоналу. Тому ми залучаємо фахівців зі всього Вінницького регіону. Приїжджих забезпечуємо трансфером та харчуванням. Тому 80% персоналу це ті співробітники, які з нами, можна сказати, з самого початку. Хтось запускав завод, дехто налаштовував лінії, інші ставали на перший процес.
– Чи мають найдосвідченіші працівники, ті, хто працює на вашому підприємстві від самого початку, якісь переваги над тим, хто прийшов не так давно?
– Я скажу так: якщо подивитися на які посади люди влаштовувались в компанію, а приходили вони до нас зовсім в інших ролях, ніж вони є зараз, то можна помітити, що співробітники розвивалися разом з компанією. Деякі наші досвідчені співробітники тепер працюють на фабриках МХП, які знаходяться в Європі. Такі випадки у нас теж є.
– З Ладижина?
– Так, з Ладижина.
– Багато таких?
– На сьогодні ні. Але, наприклад, колишній директор «Птахокомплексу» зараз очолює фабрику у Словенії. Також маємо практику по передачі свого професійного досвіду колегам за кордону. Ми дійсно далеко попереду за технологіями та підходами. Та й менталітет в Україні зовсім інший.
– Ця інформація є доволі цікавою в тому плані, що йде в розріз з уявленнями щодо використання України, як майданчика з дешевою робочою силою для розміщення подібних підприємств. А виявляється, ви успішно працюєте в Європі, та ще й залучаєте ладижинців до підготовки нових кадрів за кордоном.
– Звісно. Якщо подивитися в цілому скільки з України виїхало людей на наші фабрики, я вважаю, що це досягнення. Адже до нас приїжджають навчатись навіть з Голландії. Часто чуємо запитання: «Чи є у вас фахівці з Європи»? І дуже приємно завжди відповідати, що саме наші спеціалісти проводять тренінги з ведення бізнесу для іноземців та в цілому підходів до того, чим ми займаємося.
– Як ладижинцю працевлаштуватись на підприємство МХП за кордоном? Чи достатньо мати високий професійний рівень та володіти мовою?
– Потрібно просто бути експертом у своїй області.
– Знання мови не обов'язкове?
– Ні. Проте, сьогодні на «Птахокомплексі» ми запустили пілотний проєкт з вивчення англійської мови. Адже, як не крути, наші фахівці, в основному, спілкуються англійською та й вся технічна документація цією мовою. А це нові технології. І, звичайно ж, ми їх беремо з Європи. Наприклад, зараз на підприємстві ми впроваджуємо програму SAP, для опанування якої потрібно володіти англійською мовою, адже всі наші консультанти — міжнародні компанії. Крім спонукання до вивчення іноземної, завдяки новій програмі, в нас з’явилась можливість переглянути, оптимізувати непотрібну роботу і рухатися вже за новими технологіями.
Величезний плюс МХП в тому, що в компанії є всі ресурси для того, щоб ти міг розслабитися. Серед іншого, у нас працює корпоративний психолог, який допомагає людям виходити зі стану напруженості. Фахівець незамінний в тому, що допомагає нам проживати деякі моменти набагато легше, а значить бути значно ефективнішими.
– Чи може звертатися до психолога будь-який працівник «Вінницької птахофабрики» чи це стосується, знову ж таки, лише офісу?
– Ні. Корпоративний психолог доступний для всіх наших співробітників. Ми залучаємо нашого фахівця навіть на виробництві, коли проходить навчання з пожежної безпеки. Не так давно під час таких навчань психолог розповідав, як себе потрібно вести під час панічних ситуацій. І було приємно чути від людей, що: «А я не знала. А як це добре…». Також ми залучаємо корпоративного психолога в той період коли впроваджуємо великі проєкти. Вона допомагає структурувати та пріоритезувати складні задачі й сконцентруватися на найважливішому. Теж стосується і майстер-класів за якими її графік взагалі розписаний. До речі, робочі теж звертаються, коли є якісь конфліктні ситуації. Керівники приводять їх, коли бачать, що людина не хоче або не може розкритися, чи часто знаходиться не в настрої. А це суттєво впливає на ефективність роботи.
– Тобто це у певному сенсі "чарівна паличка" для керівника насправді.
– І для керівника, і для співробітника, і в цілому для бізнесу.
– Пані Анно, у вас чимало молоді працює на підприємстві. Вони там знайомляться, одружуються, створюють сім’ї. Яким чином молода родина може отримати у вас хоча б службове житло?
– Дійсно ми, як компанія, надаємо всім немісцевим житло. Воно є різне, в залежності від категорії посади. Для того, щоб кожен співробітник хотів розвиватися, ми створили певний мотиваційний пакет, в який входить і вид житла. Якщо приїжджає молодий спеціаліст, він отримує кімнату в нашому дев'ятиповерховому будинку на вул. Будівельників. Це кімната у двокімнатній квартирі, тобто блоці. Вона повністю мебльована, з сучасним ремонтом, там є пральна машина, туалет, душ – все. Потрібно просто взяти валізу і приїхати. Якщо ж людина досягає того, що вона стає, наприклад, провідним фахівцем, або керівником, (також тех. персонал – інженери), ми їх переселяємо у квартиру.
– Тобто проблем немає взагалі ніяких – приходь і живи?
– Так, тільки за категоріями посад, щоб у людини було бажання і мотивація досягати чогось вище. Сьогодні 1500 осіб проживає в нашому житлі.
– Пані Анно, що скажете про плинність кадрів – вона зросла чи зменшилась за останні 5 років?
– Якщо проаналізувати останні п'ять років, і саме «Вінницьку птахофабрику», то цей показник коливається від 3 до 5% й росте з травня по серпень місяць. Це пов’язано з тим, що у нас аграрний регіон. Всі наші співробітники, скільки б вони не заробляли, йдуть обробляти свою землю. Тому в період літа і спостерігаємо вищий відсоток. Починаючи з вересня фіксуємо нижчу плинність. Вона можлива тільки якщо виникли якісь сімейні обставини, переїзд співробітників. Але в основному така ситуація у нас по робочому персоналу. І для нас ці показники є прийнятним. Тому що є природна плинність, на яку ми не можемо вплинути.
На завершення розмови хочу подякувати за те, що дали можливість розповісти про «Вінницьку птахофабрику». Тому що про неї можна говорити нескінченно. Єдине, що хотілося б додати: запрошую всіх тих, хто шукає нові можливості до нас на підприємство. Адже вони можуть бути й на наших потужностях в Європі. Ми маємо дуже хороші кейси переведення наших співробітників на підприємства «МХП» за кордон.
– Сподіваюсь, практика спілкування про особливості роботи на «Вінницькій птахофабриці» в нас продовжиться. Адже тема працевлаштування на закордонні підприємства «МХП» може бути доволі цікавою. То ж ми маємо обов’язково до неї повернутися. Вам, пані Анно, щиро дякую за розмову. А нашим читачам пропоную стежити за публікаціями в газеті Л’Новини. Аудіоверсія нашого спілкування транслюватиметься також в ефірі нашого постійного партнера – радіо «Лада».
Спілкувалася Тетяна Поліщук