– Філія «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» працює в околицях Ладижина майже десять років. Сьогодні тут працевлаштовані понад 4 тисячі осіб і виробляється близько 40 тисяч тонн готової продукції.І з огляду на такі обсяги, одразу, виникає запитання: скільки відходів утворюється на підприємстві і як ви їх переробляєте? І чи переробляєте взагалі?
– Гарне запитання, яке цікавить багатьох наших споживачів. Тому що м’ясо, яке ми пропонуємо, усі бачать та використовують. Логічно, виникає запитання: куди діваються перо, голови, кров, які супроводжують, напевно, будь-який процес переробки птиці? «Вінницька птахофабрика» (далі – ВПФ, ред.) відразу будувалася з урахуванням того, що всі побічні продукти виробництва будуть перероблятися в окремому цеху. Тобто, в нас існує обладнання на якому відходи (читай – побічні продукти, ред.) птахівництва переробляються на високопротеїнову сировину, з якої виготовляється корм для домашніх тварин (petfood).
– Тобто усе 100% переробляється?
– 100%. Ми працюємо за принципом безвідходного виробництва. До прикладу, з крові отримуємо високопротеїновий наповнювач, з пера – гідролізований наповнювач теж високопротеїновий, з кишкової сировини виробляємо кормове борошно, яке надалі успішно використовується, як в промисловому відгодовуванні тварин, так і у виробництві кормів для домашніх улюбленців.
– Чи використовують на підприємстві антибіотики, щоб якомога довше зберегти охолоджену курятину?
– На підприємствах Групи «МХП» не використовують взагалі ніякі антибіотики. Починаючи від батьківського поголів’я, у період вирощування птиці, чи в процесі переробки та охолодженні продукції ми не використовуємо антибіотики задля продовження термінів придатності. Це було підтверджено результатами незалежного міжнародного аудиту, де нашій компанії було дозволено використовувати маркування класу «А», що означає повну відсутність антимікробних засобів на усіх етапах виробництва продукту.
– Щойно Ви розвіяли низку міфів про використання антибіотиків. Але є ще один міф – щодо розміру тушок. Можете пояснити, чому заморожена курятина, на вигляд, набагато менша, ніж охолоджена на прилавках магазинів?
– Так, звичайно. Заморожена курятина виготовляється з дрібної птиці. Її вирощують в основному для експортних ринків. Вага такої тушки від 1-1,5 кг.
– Куди в основному «йде» така маленька курятина?
– У країни Близького Сходу, Єгипет, Африка. Такі уподобання в харчуванні культурно властиві цим країнам. В Україні більше вживають велику птицю.
– Олександре Івановичу, який основний ринок збуту Вашої продукції?
– Це більш ніж 80 країн Світу: 36 країн Європи. Країни Близького Сходу, Африка, Єгипет.
– Коронакриза вплинула на географію ваших покупців?
– Ні, абсолютно нічого не змінилося.
– Не так давно голова правління «МХП» Юрій Косюк, в інтерв'ю для ЗМІ зазначив, що компанія змінює формат своєї діяльності. Що це буде за формат, і як він вплине на діяльність саме вашого підприємства?
– Так, Юрій Косюк поставив за мету та оголосив, що наша компанія буде трансформуватись із сировинної в кулінарну. Що це означає? Те, що ми станемо ближчими до споживача. Адже, наш кінцевий споживач не їсть сире філе чи стегно. Він споживає готовий продукт. Тому найближчим часом у нашій асортиментній лінійці з’являться нові продуктові пропозиції, які будуть більш цінними для споживача.
– У якого зазвичай дуже мало часу на приготування вечері.
– Так, звичайно. Тому що трансформація – це комплексний процес, в якому будуть задіяні більшість підрозділів нашого холдингу. Ми випустимо на лінійку продукти формату ready to eat, що означає готові до вживання відразу. Ready to heat – розігрів і можеш вживати, та ready to cook – продукти, що необхідно приготувати.
– Тобто на підприємстві вже є відповідне обладнання на якому можна працювати?
– У нас вже є необхідне обладнання, але це не основне. Головне – в інноваціях. В «МХП» під цей процес був створений цілий Департамент інновацій та програма стартапів, які вивчають продукт, тісно спілкується з клієнтом і вибудовують знання про його цінність. А також про те, що це за продукт, де він потрібен і в якому вигляді.
– Олександре Івановичу, такі інновації якось вплинуть на склад персоналу? Чи планується збільшити його кількість, або якось перекваліфікувати на такі лінії?
– Це все буде залежати від конкретного продукту, який ми введемо в свою лінійку. Частково виробництво буде автоматизованим, частково поштучним. Під невеликі замовлення, команда висококваліфікованих фахівців буде виробляти якісь унікальні речі маленькими партіями.
– Чи можете сказати коли ладижинці зможуть купити в магазинах таку продукцію?
– «Вінницька птахофабрика» – це експортно-орієнтоване підприємство. Тому на вітчизняному ринку ви можете бачити дуже мало нашої продукції. Близько 80% – це виробництво «Оріль-Лідер» та «Миронівська птахофабрика». Продуктові бренди ВПФ представлені, переважно, на експортних ринках.
Звісно, ми будемо включатися у процес кулінарної трансформації. Певна частка продукції буде вироблятися і у нас на птахофабриці, в Ладижині. Але, який конкретно це буде асортимент, я не готовий зараз сказати. Зазначу тільки, що на території ВПФ був успішно реалізований стартап «Рябчик», в рамках якого було запущено виробництво чипсів з курячого філе. Це дуже популярний продукт, який вже є в продажу та затребуваний любителями швидкого здорового перекусу.
– У Вас на підприємстві працює чимало людей. Принаймні, в інтернеті є інформація, що це понад 4 тисячі осіб. Як Вам вдається уникати карантину? Адже цей вірус надзвичайно заразний. Але у вас, слава Богу, все добре, ви працюєте.
– Передусім, це виконання найсуворіших методів та рекомендацій, які вимагають епідеміологи для запобігання розвитку пандемії. Вони передбачають носіння засобів індивідуального захисту, регулярне миття рук, спецодяг, який повністю захищає людину від зовнішнього середовища. Це локалізація приміщень та мінімізація спілкування людей й перехрещування процесів.
– Як люди витримують такий режим?
– Ми харчове підприємство. Такий режим – це запорука безпеки харчових продуктів і ці стандарти були втілені в нас від самого початку. Через це наше підприємство цей процес пройшло непомітно та безболісно.
– Я вважаю, що в таких умовах працівники птахофабрики повинні мати неабияку зацікавленість в роботі. Як мотивуєте своїх працівників? Крім офіційного працевлаштування що ще гарантуєте людям?
– Так, щоб мотивувати працівників та привити їм нашу, корпоративну, систему цінностей – ми створюємо додаткові умови. Найпріоритетніше завдання для компанії це – безпека людини на робочому місці. Тобто, ми створюємо всі умови, щоб нашим працівникам було зручно працювати і вони, дійсно, отримували задоволення від роботи. Адже, якщо людина не отримує позитивних емоцій, вона не буде працювати достатньо ефективно. По-друге, забезпечуємо працівнику ергономіку робочого місця: щоб людині було комфортно, вона була в теплі, їй вистачало світла і вона не перенапружувалася надміру. Ми безкоштовно харчуємо наших працівників. Забезпечуємо безоплатну доставку на підприємство комфортабельними автобусами. Тобто ми хочемо, щоб людина приїжджала зацікавлена на роботу і так само поверталася додому задоволеною, здоровою та радісною.
– Олександре Івановичу, не так давно було укладено меморандум між Ладижинським фаховим коледжем і вашим підприємством щодо дуальної освіти. Можете детальніше розповісти, хто із студентів може потрапити у цю програму, і які спеціальності ви хочете бачити у себе на підприємстві?
– Так, це дуже важливий для нас проект. Його завданням та метою є підготовка висококласних спеціалістів разом з державними навчальними закладами, а конкретно – з Вінницьким Національним аграрним університетом та його структурним підрозділом Ладижинським фаховим коледжем разом з «Вінницькою птахофабрикою» за спеціальностями, які затребувані в нашій галузі. Це, переважно, технічні спеціальності – інженер і ветеринарний лікар.
– Чи означає це, що буде мати місце замовлення?
– Звісно. Буде відбір. Ми ж не можемо навчати весь коледж. На конкурсній основі будемо відбирати найбільш зацікавлених в цьому навчанні студентів.
Що ж для студентів це гарний стимул «підтягти» навчання та поставити собі за мету отримати гарантовану офіційну роботу з непоганим соцпакетом.
Спілкувалась Тетяна Поліщук.