Сьогодні у Держпраці є вагомі важелі впливу на роботодавців, хоча держава у законодавчих новаціях передбачила і захист працедавця. Про все це ми говорили із Державним інспектором праці Віктором Жовтяком.
– Вікторе Григоровичу, що мають працівники і працедавці знати про законодавство про працю? Який на сьогодні порядок проведення інспекційних відвідин?
– Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №96 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, якому підпорядковане Управління Держпраці у Вінницькій області. Я представляю відділ з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативних актів. Тобто, служба займається охороною праці, безпекою, у нашу компетенцію входить законодавство про працю, законодавство про відпустки, колективні, трудові договори, звільнення, заробітна плата, компенсація, індексація, відповідні питання, як виконується законодавство про працю інвалідів, зайнятість та фонди, які є в Україні. У своїй діяльності Управління Держпраці, зокрема і наш відділ, використовують законодавство України, а також Міжнародні конвенції, які ратифікувала Україна.
4 грудня 2019 року за номером 1132 була прийнята Постанова Кабінету Міністрів «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю». Це зміни внесені до Постанови КМУ №823 від 23 серпня 2019 р. «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю». Відповідно, цей порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю із врахуванням особливості, визначеної Конвенцією Міжнародної організації праці №87 1947 року про інспекцію праці в промисловості і торгівлі, ратифіковану Україною Законом від 8 вересня 2004 року та Законом України про основи і Засади державного нагляду у сфері господарської діяльності. Відповідно до цього порядку, для проведення інспекційних відвідин (раніше які називались перевірками) визначені підстави.
Відповідними підставами, згідно пункта 5 даного порядку є звернення самого працівника про усунення відносно нього порушень законодавства про працю.
Тобто, якщо працівник працює, йому не виплачують зарплату, чи несвоєчасно оплачують відпустку... Чи взагалі не оплатили. Він має право поскаржитись в Управління Держпраці у Вінницькій області, яке знаходиться у Вінниці за адресою: вул. Магістратська, 37.
І якщо це звернення надійде, приміром, з Ладижина, це не означає, що на перевірку приїде інспектор, який проживає на цій території. Інспектори, які проживають і працюють у Ладижині, Тростянці чи в Гайсині мають право проводити інспекційні відвідування на території усієї області.
Другою підставою є звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин. Мається на увазі, якщо людина працює нелегально, без оформлення, то вона також має право звернутися до Управління Держпраці. Але з практики хочу зазначити, що більшою мірою звертаються люди, які вже не працюють. Бо поки людина працює, то начебто у неї все добре. Хтось боїться псувати стосунки з керівництвом, хтось вважає, що так і має бути... А коли вже людина звільнилась, то або людина перестала боятись, чи хтось підказав, то тоді вона починає скаржитись.
І, враховуючи наш менталітет, великий процент скарг на сусідів, яким хочеться попсувати життя. Так би мовити пишуть скарги, щоб «допомогти йому жити». Такі скарги більшою мірою або анонімні, або підписані вигаданими прізвищами. Але як би там не було, є скарга і потрібно на неї реагувати, виїжджати. Часто доводиться виїжджати з Ладижина у віддалені райони, в населені пункти, куди добратись не так легко. Але питання вирішуємо.
І третя підстава – це рішення Органу про проведення інспекційного відвідування. Всі пам’ятають випадок у Тульчині, коли дівчина працювала у ФОПа і покінчила життя самогубством. В цьому випадку наш керівник прийняв рішення провести інспекційне відвідування. Також підставою є рішення суду, повідомлення посадових органів державного нагляду, таких як Пенсійний фонд, податкова, поліція. А також інформація Держстату та територіальних органів щодо заборгованості з виплати заробітної плати, – усе це є підставою для проведення перевірки.
Також інформація Податкової та територіальних органів, щодо невідповідності кількості працівників у роботодавця обсягам виробництва, до середніх показників за відповідним видам економічної діяльності. Приміром, якщо взяти два підприємства одного напрямку, на одному працює 5 працівників, а на іншому 10, а те і інше випускає продукції, приміром, на два мільйони гривень. Тоді податкова має проводити аналіз і подавати таку інформацію.
– А податкова здатна робити такий аналіз?
– Вона повинна надавати таку інформацію. А якщо вони при своїй перевірці виявили порушення законодавства про працю, мають нас інформувати. Пенсійний фонд надає нам інформацію про підстави для проведення інспекційного відвідування. Приміром, про роботодавців, які нараховують заробітну плату працівникам менше мінімальної. Про роботодавців, у яких відсутнє повідомлення про прийняття працівників на роботу. Про роботодавців, у яких протягом місяця збільшується кількість працівників на умовах неповного робочого часу на 20 і більше відсотків.
Є й інші підстави, які нам може надати Пенсійний фонд.
Також інформацією може бути повідомлення профспілкового комітету. Доручення Прем’єр-міністра, звернення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, запит народного депутата. А також невиконання вимог інспектора праці. Мається на увазі, коли інспектор проводить інспекційне відвідування, виявляються порушення, складається припис на їх усунення... Якщо незначні порушення – місяць, якщо заборгованість по заробітній платі – термін усунення може бути три і більше місяців. І роботодавець має щомісяця інформувати, як проводиться робота з погашення даної заборгованості.
– І вся ця інформація про підстави проведення перевірки, зазначена у Постанові КМУ №823?
– Так, зі змінами. І за встановлені рамки ми не маємо права виходити.
Кілька років тому була інша ситуація, складались плани і графіки перевірок виходячи з інформації з різних джерел, мали право фіксувати усі порушення, які були виявлені під час перевірки.
А зараз, якщо під час інспекційного відвідування перевіряєш питання заробітної плати і бачиш інші порушення, як, приміром, правил внутрішнього розпорядку, то записувати їх у акт інспектор не має права.
Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати десяти робочих днів.
В даному порядку встановлені права інспектора. Інспектор має право:
- під час проведення перевірки без попереднього повідомлення у будь-який час доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових приміщень в яких використовується наймана праця,
- ознайомлюватись з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачене законодавством, що містять інформацію з питань, які є предметом інспекційного відвідування,
- наодинці, або в присутності свідків ставити керівнику чи працівникам об’єкта відвідування питання що стосуються законодавства про працю,
- за наявності ознак кримінального правопорушення, або створення загроз безпеці інспектора праці, є право залучати працівників правоохоронних органів,
- фіксувати проведення інспекційного відвідування за допомогою аудіо, фото та відеотехніки.
- отримувати від органів державної влади, об’єкта відвідування, інформацію або документи, необхідні для інспекційного відвідування.
У даній постанові є пункт 12, де перераховується, що забороняється інспектору праці:
- виступати посередником, арбітром чи експертом під час розгляду індивідуальних чи колективних трудових спорів,
- підміняти працівника об’єкта відвідування під час проведення перерахунку чи розрахунку розмірів належних працівнику коштів. Приміром, належної індексації. Коли інспектор бачить, що вона не нарахована, може взяти за приклад кілька працівників.. Але обраховувати інспектору суму за три-чотири місяці конкретному працівникові, такі дії Постановою забороняються,
- проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об’єкта документів або їх копій з метою подальшої передачі іншій особі.
- розглядати та перевіряти інші питання, які є предметом розгляду у суді, або щодо якого набрало сили рішення суду. Приміром, якщо робимо перевірку із заборгованості, а зазначене питання вже розглядається у суді...
Забороняється розголошувати комерційну таємницю, конфіденційну інформацію та інформацію про виробничий процес.
Заборонено також вилучати оригінали документів. І забороняється також розголошувати джерело будь-якої скарги. Хоча коли людина уже звільнилась з роботи і сама подала скаргу, то, для того, щоб описати все і здійснити правомірні дії, доводиться людину вписувати в Акт, бо по іншому не виходить.
– Тобто, під час перевірки ви обмежені тими питаннями, які в направленні?
– Зазвичай перевірка позапланова. І там вказуються 6, 8, 10 питань. І весь перелік зазначений. За рамки тих питань, які вказані в направленні, інспектор не має права виходити.
– Тобто, законодавство досить сильно захищає позиції роботодавців?
– Так. Продовжуючи розповідь, хочу звернути увагу на пункт 13–й.
Під час проведення інспекційного відвідування, об’єкт перевірки має право перевіряти у інспектора наявність службового посвідчення, одержувати копію направлення. Не допускати до перевірки у разі відсутності службового посвідчення, чи коли воно відсутнє на офіційному сайті Держпраці. Подавати у письмовій формі свої пояснення, зауваження до інспекційного акта. Є відповідна графа, якщо керівник вважає, що він не згодний із деякими пунктами і положеннями у Акті. Він Акт підписує із зауваженнями. І протягом трьох днів він має надати в Управління Держпраці свої зауваження. Далі вже у інспектора є три дні, щоб надати вмотивовану відповідь на ці зауваження. На цей час припис йому щодо порушень не надається.
– А яка відповідальність у роботодавців?
– Раніше була адміністративна відповідальність, тепер після внесення змін у статтю 265 КЗпПУ, визначено, що посадові особи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушеннях законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю за порушення несуть відповідальність у вигляді штрафу.
Матеріали ці розглядає начальник чи заступник керівника Управління. Штраф передбачений за допуск до роботи працівника без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час, при фактичній його праці повний, що встановлений на підприємстві. Виплата заробітної плати без нарахування та сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Штраф за це передбачений у 30–кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на момент виявлення порушення за кожного працівника.
Наступне – порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Недотримання мінімальних державних гарантій – карається у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати. За кожного працівника. Що означає мінімальні державні гарантії? Вони визначені у статті 12 ЗУ «Про оплату праці»: ненарахування індексації, компенсації, втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням термінів її виплати... Це – ненарахування наднормових, святкових, нічних. Ненарахування відпускних. Також, якщо працівника звільнили і в день звільнення з ним не провели остаточний розрахунок, за період, поки його не розраховували, не нараховували йому середньоденний заробіток, це також буде державна мінімальна гарантія. До прикладу, якщо зарплата виплачується в місяць один раз, то це буде одна мінімальна штрафна санкція. А якщо зарплату виплачують двічі, але аванс менш як 50 відсотків, це також рахується мінімальна державна гарантія і за таке порушення передбачається штрафна санкція у вигляді 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати. За недопущення до перевірки – штраф у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати.
Вчинення дій, якщо є питання трудових відносин, то штрафна санкція збільшується і виплачується у 100-кратному розмірі мінімальної заробітної плати. На сьогодні це 470 тисяч гривень. За інші порушення трудового законодавства, про які я зазначив, передбачені штрафні санкції у розмірі однієї мінімальної зарплати.
Але зараз є проєкт Закону, уже схвалений у першому читанні, про зменшення сум штрафних санкцій. Хоча поки що він не прийнятий.
Також хочу сказати, що наряду зі штрафними санкціями є адміністративна відповідальність, це стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. До адмінвідповідальності притягуються керівники підприємств, а штрафи накладаються на підприємства чи ФОПів.
Спілкувався
Ігор ШЕВЧЕНКО