Днями ми мали нагоду поспілкуватися з речницею компанії - Іриною Ванніковою в ефірі радіо «Лада» на хвилі 101,6 мгц. Хто не мав змоги почути інтерв’ю, може заповнити цю прогалину завдяки друкованій версії розмови. Спілкувалася Тетяна Поліщук.
– Наші слухачі знають пані Ірину, як журналістку та ведучу перших незалежних телевізійних новин “Вікна” на СТБ, та на каналі «1+1», а також, як прес-секретаря президента України Віктора Ющенка. Сьогодні Ірина Ваннікова є спікером агроіндустріального холдингу МХП. Вітаємо Вас, пані Ірино, в нашій студії.
– Доброго дня, дорогі слухачі радіо «Лада». Дійсно, ми започатковуємо такий проєкт, де будемо розповідати про діяльність нашого холдингу, про активності МХП, про наші підприємства. Ну а сьогодні ми поговоримо про Вінниччину, власне. Тому що радіо «Лада» це стейкхолдер локальних медіа у Вінницькому регіоні.
– Дякую, пані Ірино, проєкт «Ладижин Новини» дійсно намагається доносити до читачів реальні новини про дійсний стан речей. Але тема розмови в нас трохи інша, проте, не менш цікава. Отже, пані Ірино не так давно регіон облетіла звістка, що компанія створила благодійний фонд «МХП-Громаді». Чи можна зрозуміти це так, що компанія продовжує співпрацю з територіями присутності холдингу, в тому числі і з Вінниччиною? Що змінилося?
– Власне кажучи, благодійному фонду «МХП-Громаді» виповнюється вже 5 років. Центральний офіс знаходиться в Черкасах. А зараз ми розширюємо свою діяльність, масштабуємо, і робимо її централізованою. Так з 1 липня наш благодійний фонд розпочинає свою діяльність у Вінницькому регіоні, і буде розповсюджувати далі наші активності на ще 15 областей присутності нашого холдингу – холдингу МХП. Це говорить лише про одне, що ми продовжуємо нашу співпрацю з громадами, і не просто продовжуємо, ми її покращуємо. Це говорить про те, що ми хочемо бути культурнішими, бути цивілізованими, бути ближче до людей. Якщо раніше кожне підприємство на Вінниччині, кожне підприємство нашого холдингу вело якусь окрему соціальну роботу, можливо, це була якась одноразова матеріальні допомога, як правило, соціальні пакети, ми вирішували весь час якісь соціальні проблеми на запит людей, то сьогодні ми змінюємо філософію нашої роботи, і будемо працювати через благодійний фонд «МХП-Громаді». Можливо я, з вашого дозволу, трошечки розповім, що таке благодійний фонд і яка філософія нашої роботи буде тепер з громадами.
– Так, звичайно.
– Безумовно ми залишимо звичний формат співпраці для громад у вигляді соціальної допомоги, я б сказала, гуманітарної допомоги. Але для нас дуже важливо розвивати співучасть у проєкті і активніше залучати самих людей до наших проєктів, щоб спонукати. Є така приказка, що ми хочемо давати не рибу, а вудочку. Тому що, коли ти даєш щось безкоштовно, це не так цінується, аніж твоя особиста участь у чомусь. Коли в тебе є твій власний внесок в якісь проєкти, в якусь спільну справу – це дуже-дуже цінується, і є набагато ціннішим, ніж якісь матеріальні одноразові акції. І, власне, хочу вам сказати, що у нас на Вінниччині буде дуже багато цікавих проєктів, які ми будемо і продовжувати, і розвивати, і започатковувати. Наприклад, це «Центр активного довголіття» для людей похилого віку. Наскільки я знаю, вже в кількох населених пунктах Вінницької області відкрито такі центри. І я думаю, що нашим пенсіонерам, нашим бабусям і дідусям буде, можливо, трошечки веселіше і цікавіше тепер проводити свій час, залучатися до якогось спільного проводження. Тому що от, наприклад, є село Степанці на Черкащині, і свого часу там благодійний фонд «МХП-Громаді» відкрив майстерню сільських ініціатив. Це дуже цікава історія. Спільно з німецьким посольством, до речі. Це не просто було фінансування МХП. Фонд залучив грант німецького посольства. І діти – школярі Степанців виступили з такою ініціативою, що їм хочеться створити такий шкільний хаб, щоб проводити там своє дозвілля. Безалкогольний, звичайно. Але вони туди принесли нові книжки, його комп’ютеризували, там є ігри. І тепер цей хаб використовується навіть для людей похилого віку. Тобто це тепер і територія і для наших пенсіонерів, де вони можуть проводити своє дозвілля.
У благодійного фонду є дуже цікавий проєкт, який називається «Конкурс мікрогрантів». Це взагалі, я би сказала, гордість нашого фонду – це проєкти, корисні для громади. Це, власне кажучи, коли громада виходить з ініціативою, і фонд дає якусь частину коштів на той проєкт, який поліпшує життя громади. Наприклад, в селі є сміттєзвалище, яке можна прибрати, облагородити, ушляхетнити, і зробити там екозону. Дуже багато таких проєктів: це зони відпочинку, це навіть салони краси, перебудова ФАПів, перебудова амбулаторій. Дуже-дуже багато всього. І це є конкурс мікрогрантів, і я думаю, що він буде обов’язково впроваджений і на Вінниччині.
В нас є екофестивалі. Наш фонд проводить дуже цікаві заходи, які називаються «плоггінг», іншими словами це означає збирання побутових відходів на швидкість. Ви на бігу маєте зібрати якомога більше сміття, і це конкурси, які рахуються на час: хто швидше назбирає мішок сміття, той і виграв. Це лише одна з активностей цього екофестивалю, тому що там багато інших конкурсів, але є в нас такі екофестивалі. Я сподіваюсь, ми будемо їх проводити й тут у вас на Вінниччині. Я б сказала, вже у нас.
Ми будемо продовжувати соціальну програму, яка діяла і раніше на Вінниччині, «Лікар для села». Ми її не закриваємо. Це по суті пересувна амбулаторія. Приїжджають спеціалісти, які оглядають мешканців села. Зазвичай приїжджає лікар-терапевт, привозять іноді навіть флюорограф. Це доволі серйозна і важлива історія для українського села, і ми її безумовно будемо продовжувати.
Буде проєкт «Лелека». Це одноразова матеріальна допомога для сімей, де народжуються маленькі янголятка.
– Для сімей тільки працівників, чи взагалі членів громади?
– Ну, наразі він діє для пайовиків, для співробітників підприємств холдингу МХП. Тут мова йде про допомогу на час народження дитини. Ми передаємо хороші подарунки, або матеріальну допомогу.
Зрозуміло, що коронавірус вніс багато коректив у наші активності. І ми, як і всі українці, з тривогою очікуємо, коли це все закінчиться. І з тривогою поки що дивимося у майбутнє. Але так чи інакше, знаєте, іноді так буває, що негативні періоди дають нові можливості. І під час саме цього карантину, під час коронакризи благодійний фонд «МХП-Громаді» заснував об’єднавчу платформу «Спільнодія». Це співробітництво між владою, бізнесом і громадою. Власне кажучи, робота «Спільнодії» спрямована на підтримку і на боротьбу з коронавірусом. І тут уже можна говорити, що «Спільнодія» зібрала близько 6 млн грн для боротьби з коронавірусом, і ми забезпечуємо захисними засобами, обладнанням, тим, що необхідно зараз медикам і медичним закладам для того, щоб боротися з цією невідомою ще для нас недугою. Власне кажучи, вже 236 медзакладів благодійний фонд забезпечив. Це Вінниччина і Черкаська область, 31 район. Це, якщо коротко.
– Пані Ірино, якщо можна, хочу повернутися до соціалки. Ви розповіли про велику кількість «Смачних речей» для громад, які спонукають: пиши заяву і звертайся! Як раніше компанії зверталися по допомогу, і як це зробити зараз?
– Зв’язатися з представниками благодійного фонду буде набагато простіше, аніж можна припустити. Зараз знаходиться в розробці сайт самого благодійного фонду. Але в кожному регіоні на території присутності нашої компанії працює локальна команда благодійного фонду. Раніше ці команди займалися напрямком корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), а тепер це представники благодійного фонду «МХП-Громаді». І така команда працює у Вінницькому регіоні. Також у МХП є доволі розкручена, популярна сторінка на фейсбуці. Вона так і називається «МХП-Громаді». Так що заходьте на цю сторінку, заходьте на сайт компанії, і вам обов’язково дадуть відповідь.
– Тоді чекайте на шквал звернень, адже такі речі зазвичай швидко спрацьовують. І, якщо ми вже говоримо про соціалку, турбота про громади в містах присутності – це чудово. Але ж у вас є чималий штат працівників, котрі теж потребують захисту і підтримки, особливо сьогодні. Вінницька птахофабрика, наскільки мені відомо, є одним з найбільших роботодавців в регіоні. Як вдається долати період коронакризи?, адже він ще триває. Як вдалося створити такі умови, щоб уникнути зупинки виробництва на карантин? Якими соціальними пакетами ви захищаєте своїх працівників? Це ж теж дуже важливо.
– Це дуже важливо. А головне, важливо пам’ятати, як каже наш СЕО Юрій Косюк, що головне навіть в цій ситуації не вірус, а вірус паніки, який охоплює нас більше, ніж потрібно. І в цій ситуації пандемії однозначно потрібно не тільки захищати людей. Потрібно нам самим зберігати спокій і дотримуватися правил безпеки. Я хочу сказати, що МХП – це така дуже велика компанія, як добра людина з великим серцем. А у великому серці дуже багато місця для любові. І в МХП дуже багато місця якраз для того, щоб піклуватися про наших людей, піклуватися про наших співробітників. Ми дуже багато приділяємо цьому уваги. І, безумовно, коли виникла ця небезпека з коронавірусом, не стояло питання ні про скорочення, ні про скорочення зарплат. Навіть гадки такої не виникало. Ми продовжили працювати в нормальному режимі. Безумовно, на підприємствах, на виробничих потужностях були посилені заходи безпеки. Але, якщо ви хоч раз були на Вінницькій птахофабриці, заходили у виробничі цехи у форматі екскурсії, ви ще і до коронавірусу могли бачити, які там серйозні заходи безпеки, які серйозні санітарні пропускники, які серйозні санітарні умови. Це так, знаєте, ніби у відкритий космос вийти, для того, щоб зайти на 15 хвилин у виробничі цехи. А зараз це ще більш суворий режим. Це безумовно санітарні заходи, це захисні маски, захисні костюми, це перевірка електронним термометром. Ми закупили експрес-тексти для того, щоб виявляти не дай Боже, тих, хто захворів.
– А були випадки? Виявили коронавірус в когось із працівників?
– Ви знаєте, на щастя, не дуже багато, по-перше. А по-друге – не на виробничих потужностях. Із тих випадків, які були офіційно зареєстровані, це були, як правило, безсимптомні, і були зареєстровані в офісах. І це говорить про те, що ми вчасно задіяли оці засоби безпеки. Те, що стосується умов роботи людей, то ми під час карантину перевели людей на дистанційну роботу. Дуже багато працювало людей з дому. Зарплати не скорочували. Якби людина, не дай Боже, захворіла, то їй обіцяли виплачувати лікарняний і матеріальну допомогу. А якщо людина, наприклад не може працювати дистанційно, то тоді виплачувалось 2/3 заробітної платні.
Ми повинні розуміти, що в першу чергу ми маємо любити свою роботу, і любити туди ходити. А для цього керівництво нам створює правильні людські умови, тому що є повага до людей, повага до гідності людини, і це дуже цінно.
– А можете більше розповісти про соціальний пакет?
– Я можу вам розповісти на прикладі Вінницької птахофабрики. Це переробний комплекс, птахокомплекс, це логістичний центр, і це так званий ВКВК, якщо простими словами – елеватори. Там у нас працюють близько 7 тис. працівників. У Ладижині, я так розумію, близько 20 тис. живе, а ось на Вінницькій птахофабриці задіяно понад 7 тис. працівників, і це все офіційне працевлаштування. А що таке офіційне працевлаштування? Це означає, що компанія платить за вас легально податки, і ви існуєте в білому чесному полі законодавства: до вас ніколи не прийде податкова інспекція, вас ніколи не викличуть на співбесіду. Ви чесно живете, чесно працюєте і чесно сплачуєте податки. Окрім того, це ваша хороша майбутня пенсія – це ваш спокій, це стабільність, це надійність вашого існування.
Нам в житті в ці тривожні часи дуже часто не вистачає, знаєте, спокою і стабільності. От ми намагаємося якраз виплатами в білому полі, в офіційному полі давати людям відчуття оцієї стабільності в майбутньому. Безумовно, заробітна платня - це ринкова заробітна платня. Безкоштовна доставка на роботу та з роботи, це трансфер для наших працівників, або іншими словами це розвозка, яка забирає з роботи і везе на роботу. Це безкоштовне проживання для тих працівників, які приїхали з інших регіонів з інших міст. Це однозначно дуже комфортні і безпечні умови праці. Це продукція компанії за пільговими цінами для наших працівників. І це 6,5 кг курячого м’яса, яке дається нашим працівникам безкоштовно щомісяця. Ну і обід за 1 гривню на птахофабриці. Такий пакет соціальний.
– Пані Ірино. Якщо вже мова про економічну складову, чи можете детальніше назвати суми, які сплачує компанія до бюджету державного. І, я так розумію, що певна частка цих податків надходить до бюджетів громад. Чи готові ви назвати суми, зокрема, скільки надходить таких виплат до бюджету Ладижина?
– Так, абсолютно готова, це не секрет. Ми працюємо абсолютно прозоро, відкрито. Якщо говорити за підсумками 2019 року, по всьому холдингу, по всьому МХП ми сплатили понад 4 млрд грн усіх податків і до місцевих, і до національного бюджету. Якщо ж говорити про останні 5 місяців 2020 року, то на національному рівні МХП сплатило більше аніж 1 млрд 600 тис. грн податків. Якщо по Ладижину говорити, то Вінницька птахофабрика сплатила майже 104 млн податків до місцевих бюджеті, із яких ПДФО складає майже 101 млн грн. Ось такі у нас цифри.
– Ми зараз говоримо про обласний бюджет?
– Ні, якщо говорити про ПДФО, то мова йде про місцеві бюджети. Мова йде саме про Ладижин. Оце ПДФО, так званий податок, підприємство платить там, де воно працює.
– Ось вам і внесок в розвиток громад. Нічогенька сума.
– Нічогенька сума. Ну я вам скажу, коли заїжджаєш в Ладижин, то око радіє. По-перше, ваша центральна алея. Фантастичні квіти. Гарні дороги. Я вам скажу, не всюди в Києві є такі дороги, які сьогодні я побачила в Ладижині.
– Так, в нас цього року справжній дорожній бум.
– Дуже гарне містечко, доглянуте, культурне, світле, і, знаєте, таке… шляхетне.
– Дякуємо, пані Ірино. Приємно чути про таку високу оцінку. Але сьогодні ми більше маємо поговорити про розвиток не Ладижина, а Компанії, хоча ці поняття сьогодні дуже тісно переплітаються. Отже, чи готова компанія МХП в період коронакризи розвиватися і далі – добудувати об’єкти, будівництво яких вже розпочато… Наприклад, у нас під Ладижином працює біогазова установка. Вона вже вийшла на проектну потужність, чи ще будівництво триває? Взагалі, яка стратегія розвитку компанії на 20-21 роки?
– Трохи розповім вам про наші об’єкти, пов’язані з зеленою енергією, власне кажучи, про біогаз. Ви мене якраз про це запитували. Очевидно, що весь Ладижин знає, що в нас працює біогазовий комплекс на Вінницькій птахофабриці. Його будівництво закінчується у 2020 році. Його проектна потужність буде 20 мегават. Комплекс на сьогодні працює і виробляє 10 мегават. І очевидно, що такий комплекс може стати одним з найбільших у Світі. Я би сказала, що найбільшим у Світі. А що таке 20 мегават, якщо перекласти на зрозумілі цифри? Це електропостачання в 30 тис. квартир і теплопостачання для 3 тис. квартир. За великим рахунком, в майбутньому зелена енергія може стати не лише бізнес-історією і бізнес-проектом. Це взагалі може бути для нас енергетична незалежність. Ви ж знаєте, що ми весь час потерпаємо з постачанням газу від країни, з якою в нас є війна. Зелена енергія, це безумовно енергія майбутнього, і можливий вихід для України для того, щоб назавжди затвердити свою незалежність.
Але повернемося до МХП. Також, говорячи про розвиток проєктів у форматі екопроектів і біогазу, ми запускаємо проєкт, який називається «Органічний гектар». Що це означає. Ми тут говоримо про відновлення родючості землі на основі й на базі біогазового комплексу. Ми пропонуємо із відходів біогазового комплексу надавати фермерам рідкі або тверді органічні добрива для того, щоб відновлювати землю. Іншими словами ми пропонуємо фермерам віддавати нам солому, яка в них залишається після збору врожаю. Адже, наскільки ми знаємо, більшість фермерів не знає, куди дівати ту солому. А МХП натомість може їм давати наші органічні добрива, які не руйнують землю, а навпаки її відновлюють. І це такий наш екологічний проєкт, який ми плануємо розвивати. І це дуже, ви знаєте, історія з великою перспективою, яка вкладається у концепцію, яку розвиває зараз Організація Об’єднаних Націй, так званого сталого розвитку планети Земля. Проєкт «Органічний гектар» і є в цьому форматі, і відповідає принципам сталого розвитку планети й так званої циркулярної економіки.
Із простих приземлених проєктів – це соціальні магазини на території Вінниччини. От я бачила, що у вас в Ладижині працює соціальний магазин МХП. І він буде продовжувати працювати. Ми будемо розвивати цей проєкт «Соціальний магазин». Не будемо зупинятися.
Щодо глобальних планів, МХП зараз проходить етап трансформації: бізнес-трансформації, ідеологічної трансформації від сировинної компанії в кулінарну компанію. Ми плануємо виготовляти лінійку і готових продуктів і напівфабрикатів. Не можу вам зараз сказати які, тому що це наш секрет. Але невдовзі ви дізнаєтеся. Ми обов’язково будемо це презентувати, розказувати, показувати. Ну і, сподіваюсь, ви також зможете це скуштувати, а потім передасте нам компліменти.
– Скористаємося обов’язково, тому що зараз, на жаль, такий шалений час, коли з роботи летиш додому до сім’ї, і дорогою розмірковуєш, що приготувати на вечерю, а на завтра на сніданок і обід. Тому дуже зручно купувати вже готові продукти.
– Так, власне з цього ми й виходили. Тому ми й розробляємо лінійку таких продуктів, які не потребують багато часу для приготування. Це ти буквально приходиш, пів години, 20 хвилин, розгортаєш всі інгредієнти, і в тебе за короткий час на столі стоїть смачна вечеря для всієї сім’ї.
– Головне, щоб вона буда ще й корисна.
– Однозначно. Ми не робимо не корисного. Я, наприклад, вважаю, і зараз це в тренді – вести здоровий спосіб життя. І я, як мама, вже даю своїм дітям тестові продукти, які ми розробляємо на МХП. Ви розумієте, що я, як мама, не давала б своїм дітям те, в чому я сумніваюсь.
– Пані Ірино, я б хотіла повернутися до співпраці компанії з громадами. Зараз, в період, коли більшість підприємств намагаються мінімізувати контакти з зовнішнім світом, звузити коло спілкування. Наскільки сьогодні компанія готова продовжувати співпрацю з громадами в плані забезпечення лікарень засобами захисту? Знаю, що зроблено вже багато. Цікаво дізнатись, що плануєте найближчим часом?
– Я вам скажу, що як тільки з’явилися в Україні перші хворі на коронавірус, офіційно діагностовані, МХП, не роздумуючи, включилося в допомогу в боротьбі з цією недугою. Я вам назву лише декілька цифр: ми перерахували 55 млн грн у державний фонд із боротьби з коронакризою. Для Вінницької області ми виділили 15 млн грн. Для Черкаської області МХП виділило 14 млн грн.
На скільки я знаю, по Вінницькому регіону близько 173 медичних закладів. Більшості з них ми вже допомогли: ми закупили 12 ШВЛ – це апарати для штучної вентиляції легень, це кисневі балони, це кисневі концентратори, монітори пацієнта, термометри електронні та, безумовно, засоби індивідуального захисту – респіратори, рукавички, захисний одяг, окуляри. Ось, власно кажучи, таких засобів індивідуального захисту ми закупили близько 145 тис. одиниць. І в цьому сенсі ми не зупиняємося. Ми продовжуємо нашу допомогу. Ми весь час тримаємо руку на пульсі, і там, де є якась потреба нагальна, ми безумовно ідемо на допомогу.
Плюс те, що я вам розповідала – це платформа «Спільнодія» на базі благодійного фонду «МХП-Громаді». Що таке «Спільнодія», – це об’єднання зусиль влади, бізнесу і громади. І вже на базі «Спільнодії» зібрано 6 млн грн для допомоги медикам у боротьбі з коронакризою. Також це експрес-тести: 925 експрес-тестів ми закупили для Вінницького регіону. Ну, тут уже не зручно говорити, – засоби дезінфекції, антисептичні засоби. Бо начебто дрібниці, а їх щодня не вистачає. Бо зараз ми їх дуже багато використовуємо. Ну тут у нас теж колосальна цифра: під 50 тис. одиниць ми вже роздали.
– І надалі плануєте таку допомогу?
– Однозначно. Ви ж, напевно, теж слідкуєте за новинами, і знаєте про те, що сьогодні в нас є побоювання про те, що в нас виникне друга хвиля, пік захворюваності на коронавірус. І ясно, що треба берегтися, берегти себе, берегти близьких, витримувати соціальну дистанцію. Ми з вами, до речі, її витримуємо зараз. Ну і застосовувати усі заходи безпеки.
Але, якщо з вами МХП на території, то у вас все буде набагато легше і безпечніше, тому що там, де МХП, там безпека і піклування про людей.
– Це приємна новина. Дійсно, відчувати себе в безпеці, це вже половина успіху.
– Ну я би сказала, що на території Вінницького регіону є такий великий тато у вигляді МХП, який попіклується, щоб усі медичні заклади були забезпечені усім необхідним медичним обладнанням і усіма ліками, і усіма засобами індивідуального захисту.
– Тому що місцеві бюджети навряд чи змогли б потягнути таке навантаження. Ніхто не був готовий.
– Однозначно. Увесь світ був не готовий зіткнутися з цим горем.
– І ще одне питання. Хотілося б повернутися до більш приємних речей. Коронавірус, – доволі складна тема. Пані Ірино, ми з вами говорили про біогаз і про потужності. Коли біогазова установка під Ладижином вийде на проєктну потужність 20 мегават, одразу в мене виникла думка про запах. Коли ці місткості відкриватимуть для вивантаження добрив, чи не загрожує це Ладижину і прилеглим населеним пунктам нестерпним смородом?
– В чому ж його інноваційність – в тому, що воно практично без запаху. Те, що ми називаємо біодобрива, це завжди нестерпний запах. А те, що ми хочемо запропонувати аграріям, фермерам, – це добрива майже без запаху.
Давайте говорити відверто: українське село – це завжди були різні звуки й запахи. І корівка, і свинка, і півник десь зранку кричить. А що таке корова і свинка? Це теж запахи. Якщо ви бачили наш біогазовий комплекс, а якщо ні, то я вам розкажу, що він розміщений на безпечній відстані від усіх населених пунктів, і, буквально за 200 метрів до самого біогазу, як правило, ніякого запаху немає. Зрозуміло, що не можна виключити розу вітрів, яка може в певний момент якийсь запах кудись донести, але так чи інакше, в кожному виробництві, в кожному цеху, в кожній справі є і свої плюси, і свої мінуси. Очевидно, тут плюсів набагато більше.
Так чи інакше ми багато років користуємося хімічними добривами для наших земель, а це безумовно, дуже виснажувало землю. І зараз, наприклад, є така статистика, що селяни недоотримують 30% врожаїв саме тому, що земля досить довгий час оброблялася хімічними добривами. Тому ми пропонуємо наші екологічні біологічні добрива для того, щоб відродити цю нашу українську землю, наші знамениті українські чорноземи, про які знає весь світ. І, врешті решт, отримати хороші великі цифри від наших врожаїв.
– А яка вартість добрива?
– На сьогодні ми не продаємо біодобрива, ми на добровільній основі передаємо їх фермерам, якщо хтось хоче поміняти їх на солому, яка потрібна для роботи біогазового комплексу, ми віддаємо в обмін на солому. Так що воно в нас зараз в режимі тестування, я би сказала.
– Хотілося б, звичайно, особисто переконатися у відсутності запаху, тому нашу доводі змістовну розмову дозволю собі завершити не зовсім коректним ходом: чи можна напроситися до вас на екскурсію на біогазову установку? І, звичайно, зробити про це масштабний матеріал, щоб не лише самим ознайомитися, а й розповісти про роботу сучасної біогазової установки нашим слухачам.
– Пані Таня, із задоволення запрошуємо вас на біогаз, на Вінницьку птахофабрику. Все покажемо, все розкажемо. Думаю, ви залишитеся з хорошими враженнями.
– Дякую, обов’язково скористаємося запрошенням.
Пані Ірино, вам щиро дякую за відверту розмову, за щирі змістовні відповіді. Насправді набагато цікавіше дізнатися про роботу компанії не з чуток, а з перших вуст. Дійсно, хочеться показати людям реальні речі, що вони сучасні і працюють. І в цьому велика заслуга потужної компанії, і, я би сказала, партнера нашого міста – компанії МХП.
– Дякую, пані Таню за добрі слова на адресу МХП. Я хочу сказати, що ми відкрита компанія, і ми прагнемо ще більшої відкритості. Нам дуже важливо вести чесний відкритий діалог з громадою, з лідерами громадської думки, з українськими громадянами. І ми готові відповідати на всі незручні, зручні, актуальні та гострі питання, на всі питання, які непокоять громаду.
– Пані Ірино, ще раз вам дякую за ефір.
Нашим слухачам нагадаю, що у нас в гостях була речниця компанії - Ірина Ваннікова. Нагадаю, цією розмовою радіо Лада започаткувала спільний з компанією проєкт «МХП Ближче до громад.
Наступна наша розмова запланована вже на наступний тиждень. І, хочу зауважити, що спілкування з Іриною Ванніковою відбуватиметься в іншому форматі, адже речниця компанії МХП відповідатиме на запитання наших слухачів, котрі ми отримаємо в мережі фейсбук під публікацією нашої першої розмови. Тому закликаю всіх наших слухачів і читачів бути активними. Готуйте свої запитання, і незабаром отримаєте на них відповіді на хвилі радіо «Лада», і в друкованій версії на сайті «Ладижин Новини».