Пане Станіславе, слово «кооператив» мені особисто навіює щось з епохи «совєтів». Наскільки ваш кооператив сьогодні відрізняється від того, що створювали в Україні понад 30 років тому?
- Це зовсім інший вид діяльності. В наш кооператив входить 10 заготовлювачів. Це люди, які на сьогодні мають власні ПП, або є ФОПами чи фермерами. Вони на момент створення нашого кооперативу були вже сформовані – хтось купував, хтось сушив, хтось вирощував, хтось переробляв. Але. Щоб вийти на зовнішні ринки, виникла необхідність в великих об’ємах сировини, яку окремо не кожен може заготовити, а також потрібен митний брокер, бухгалтер та ін., що тягне за собою додаткові витрати. Плюс необхідно закуповувати сучасне обладнання, яке чимало коштує. Кожен окремо такі витрати собі дозволити не може. Через це і виникла необхідність створити кооператив. Як я вже говорив, його мета – формування великих об’ємів сировини, якісна переробка (досушка, очистка, подрібнення) і зберігання за необхідності, тому що є сезонні ціни.
Як ви співпрацюєте з населенням?- Ми надаємо сировину, укладаємо з людиною договір, і гарантуємо, що цю сировину ми в людей заберемо (купимо). Або приймаємо заготівлю дикоросів, на які є попит. Щоб було зрозуміліше, поясню. От є дикорослі рослини, а є культурне вирощування лікарських рослин.
Наше підприємство займалось вирощуванням та реалізацією посадкового матеріалу для своїх потреб, а також товарним кредитом давали людям. Через те, що ми зараз об’єднались, в нас зараз є кооператив, ми вже своїм кооперативом надаємо посадковий матеріал на умовах 35% попередня оплата і 65 % – після збору урожаю. Тобто, людина розраховується, і ми надалі будемо викуповувати цю сировину. Тобто ми даємо ліквідну сировину, яка на сьогодні конкурентоспроможна на ринку. Наприклад, коріння п’ятипалу. Цієї рослини дуже мало залишилося в природі. Вона лікує щитоподібну залозу. Є підприємства, які готові закуповувати на сьогоднішні велику кількість коріння цієї рослини. В мене є замовлення на 60 тонн сухого коріння на рік. Я навіть боюся назвати ту кількість людей, ту кількість посадкового матеріалу, той об’єм праці… І я не впевнений, що ми до тих об’ємів взагалі дійдемо.
Виростити її (п’ятипал) доволі складно, тому що вона з насіння не розмножується, а переважно діленням коріння. Тобто це тривалий процес і важка ручна праця. Потрібно багато землі, праці й часу. Тому ми даємо посадковий матеріал на вирощування. Тут варто зазначити, що корінь п’ятипала набирає сили через 3-4 роки.
От наразі є в Басаличівці десяток людей, які згодні посадити на своїй землі по 10-20 соток п’ятипалу. Може це і невеликі об’єми. Але давайте порахуємо: вихід з 1 га – 16-18 тонн сирого кореня. Сухого – 46%. Це десь 8 тонн. Оптова ціна сухого коріння – до 250 грн/кг. Це понад 2 млн грн з гектара, або 207 тис. з 10 соток. Я сумніваюсь, що з 10-ти соток картоплі навіть за 4 роки можна отримати такий прибуток.Загалом масштаби кооперативу зростатимуть. Восени будемо закладати поля з вишнею, бузиною та п’ятипалом. Тобто певну кількість сировини ми будемо вирощувати самі.
Минулого року ми придбали приміщення в с. Заозерне. Побудували там 2 сушильні камери, поставили потужний теплогенератор. Встановили обладнання з переробки сировини – дробарки, обладнання, яке видаляє насіннєву камеру з яблучка і ділить його на дольки, чіпси чи кубики. В нас сушка яблук триває впродовж 12-15 годин, яблучко виходить світле, чистеньке.
Тобто крім лікарських рослин ви приймаєте в людей і городину? Які розцінки?- Так, декому цього року ми пропонували висаджувати гарбуз, з якого роблять цукати. Врожайність гарбузів доволі велика. Землі в приватних господарствах достатньо. Є такі городи, які просто засіваються люцерною, а потім її немає куди подіти, бо худобу зараз ніхто практично не тримає. На жаль, насіння на посадку вже закінчилось. Але ми в теплицях вирощуємо велику кількість іншого посадкового матеріалу. Наразі це бузина чорна, лаванда ефіроолійна і п’ятипал. Також затверджуємо перелік, які рослини прийматимемо від населення.
Можу назвати вам ще деякі цифри. Про п’ятипал ми вже говорили – це 250 грн/кг.
Якщо бузина, як дикорос, а її на сьогодні дуже мало, знайти її можна лише біля старих ферм, якихось руїн. Але є люди, які цим займаються, знають, де вона проростає. Збирається бузина гронами (не по ягідках). Так от в день можна зібрати 400-500 кг. Для цього ми даємо спеціальні ящички, щоб ягода не дуже приминалась. Того року ми почали приймати бузину по 4 грн, і дійшли до 8 грн за кілограм сирої бузини. Доходи непогані.
За каштан ми того року давали 4 грн/кг. Це була найвища по Україні ціна, бо в Києві давали по 2-2,5 грн. Але того року Ладижин зібрав небагато – близько 30 тонн. За попередній період ми заготовили 126 тонн каштанів завдяки прийому сировини з регіону.
Кропива. Не пам’ятаю в якій області, господар забрав свої паї, і замість того, щоб посіяти пшеницю, він посіяв кропиву. Звичайну жалку кропиву дводомну. Він мав у 8-10 разів більший дохід, ніж від вирощування пшениці. Звісно, кожна частина кропиви має свою вартість – листя дорожче, вершечки дешевше. Доросла рослина коштує небагато. Але кропива росте на одному місці 7-8 років. А на сьогоднішні сухе листя кропиви коштує близько 45 грн/кг.
Є ще така рослина, як аїр. Копати його коріння можна майже цілий рік, коли немає морозів. Копаючи її можна отримати нормальний заробіток. І не потрібно їздити по всяких там закордонах, щоб заробити якусь копійку.
Просто в наших краях це трохи незвично. В інших областях заготівлею займаються понад 9 місяців.
А якщо говорити про ваші саджанці, вони теж багаторічні?- Так. Рослини можуть рости від 5 до 25 років. Власник саджанців буде стригти їх і здавати, і на наступний рік матиме знову прибуток з цієї ділянки. І так далі.
Чи не загрожує така діяльність тотальному знищенню дикорослих рослин?
- Я б не сказав, що кропиву ми можемо знищити. Так само бузина. Вона дуже швидко розмножується. А ті рослини, яких в природі дуже мало, ми даємо посадковий матеріал для їх вирощування.
Куди йде зібрана вашим підприємством сировина? В основному за кордон?
- На сьогоднішні ми не є експортерами. В нас є партнери, з якими ми співпрацюємо. Тобто ми їм готуємо під замовлення. Але все залежить від попиту. Наприклад, через цей карантин ми й досі не змогли реалізувати весь заготовлений того року каштан. Зачинені ринки збуту. Тому цього року ми будемо формувати перелік рослин, які дійсно матимуть попит на ринку.
Не боїтеся, що місцеві фермери складатимуть вам конкуренцію? Адже в нашій місцевості активно вирощують ту ж саму лохину, фундук, вишню.- Знаєте, в нас дуже широкий асортимент. І послуг в тому числі. Ми можемо купити лохину, висушити її та продати. Так само фундук – купити, очистити і продати. Фермери вже не один рік працюють, мають свою направленість і свої зв’язки. Вони «заточені» на вирощування чи то пшениці, чи кукурудзи. Вирощуванням лікарських рослин з корінця жоден фермер займатися не буде, тому що це дуже трудомісткий процес, а відтак – затратний. Це зовсім інше направлення. Але гектар кореня п’ятипалу може принести прибутку, як 100 чи 200 гектарів пшениці. Та це дуже важка праця і великі капіталовкладення.
Як плануєте навчати людей правильно вирощувати сировину, адже від цього залежатиме і ваш і їх дохід?
- Першим етапом стане вебінар, де ми розповімо всім охочим про нашу діяльність, про те, що є можливість вирощувати певні культури, та здавати їх, і отримувати за це прибуток. Другим етапом буде безпосереднє навчання людей, які вже визначилися, яку культуру хочуть вирощувати, і прийшли до нас за посадковим матеріалом. Буде укладений договір, буде надаватись сировина під 35% вартості. Кошти ми беремо за посадковий матеріал для того, щоб люди відчували відповідальність перед замовником. Адже ми вкладаємо в їх вирощування чималі ресурси, і хочемо їх повернути. А якщо людина не буде вкладатися, хтось може просто не стежити за рослинами в такому випадку, адже ніяких затрат не було, і в кінці сезону просто сказати, що ну не виросло нічого.
Охочим займатися заготівлею нагадуємо, що 21-24 квітня 2020 року громадська спілка "ПІК-АРТ" спільно з кооперативом "ГОЛДЕН ФЛОРА" в межах проєкту "Від спільних дій до добробуту кожного", який реалізується за підтримки Проекту ПРОМІС, проведуть спеціалізоване онлайн-навчання (вебінари) для індивідуальних заготівельників, власників садиб та фізичних осіб-підприємців, які задіяні в галузі лікарської рослинної сировини.