– Вітаємо вас, пані Ірино, в нашій студії.
– Доброго дня, дякую всім за запитання, і спробую на них вичерпно відповісти.
– Перше запитання ми отримали від нашої постійної читачки Тетяни Остафій. Вона запитує як можна налагодити співпрацю з благодійним фондом.
– Дякую за запитання пані Тетяні. Швидше це пропозиція і бажання. Ну що ж, відповідаю: благодійний фонд «МХП-Громаді» завжди відкритий для пропозицій, для нових ідей. Які нам реально допоможуть розвинути громади в регіонах присутності МХП. Ви завжди можете звернутися до наших колег з фонду, написавши їм у фейсбук – на офіційну сторінку благодійного фонду, або на електронну пошту (пишеться вона латинню) mhp_gromady@mhp.com.ua.
– Тобто ваш благодійний фонд відкритий до спілкування, варто лише чітко визначитися з напрямком роботи і звернутися до вас з більш-менш сформованою пропозицією. Гаразд. Наступне запитання надійшло від Юрія Нагорного. Він пише наступне, цитую: «Ближче до громад – це що, погроза? Чому розпіарений біогаз-комплекс не переробляє куряче лайно, а його розвозять по області, забруднюючи довкілля?»
– Шановний Юрію, ні, це не погроза, а запрошення до співпраці. Ми прагнемо, щоб усі наші проекти були дотичними до життя регіону та жителів. Один з пріоритетів нашої компанії – піклування про жителів тих територій, де розташовані наші потужності – потужності МХП. Що стосується біогазового комплексу, ми в МХП віримо в силу альтернативної енергетики, зокрема зеленої. Ми віримо, що це дозволить нам здобути не лише енергетичну незалежність компанії, але й енергетичну незалежність України в цілому. Наша мета – бути екологічно-безпечною, екологічно-відповідальною компанією. Саме для цього вперше в 2013 році ми запустили біогазовий комплекс на базі нашої птахофабрики «Оріль-Лідер», який показав свою ефективність. Наступним кроком став запуск другого біогазового комплексу на Вінниччині.
Кожен процес дійсно має свої технологічні особливості, і робота біогазового комплексу не виняток. Тому я хочу детально пояснити, як відбувається цей процес.
Із пташників Вінницької птахофабрики, де вирощуються бройлери, шлях органічної суміші йде в трьох напрямках: у послідосховища та на поля, спочатку в бурти Зернопродукту, а незабаром і на біогазову станцію. Та частина суміші, яка з початком роботи біогазової станції надходитиме на станцію, буде ферментуватися і йтиме на поля у вигляді так званого дигестату – це ферментована органічна суміш. Що таке бурти – це спеціальні майданчики розміром 80х50 м, при виборі яких враховується роза вітрів. Перед вивезенням суміші ґрунт встеляється не менш, як 10-сантиметровим шаром соломи, яка має поглинати вологу, і не дає суміші контактувати з ґрунтом. Максимальне завантаження одного польового бурта – 2 тис. тонн. Санітарно-захисні зони, тобто відстань від майданчиків до житлових забудов – не менше 500 м, як і вимагається законом. У польових буртах суміш затримується від кількох днів до року, поки не буде розкидана на полях розкидачами. За добу можна внести добриво на площі 150 га. І саме в період внесення суміші розповсюджується її специфічний запах. На жаль, нікуди від цього не дінешся, бо це органіка. Але, знову ж таки, запах чути до тих пір, доки не приореться трактором. А трактори ідуть відразу за розкидачами.
І хочу ще раз акцентувати увагу, що біогазові комплекси – це високотехнологічні об’єкти, що перетворюють побічні відходи тваринного походження сільського господарства у зелену енергію і чисту органічну суміш за найвищими світовими екологічними стандартами.
Окрім цього кожен знає, що поголів’я сільськогосподарських тварин і, відповідно, кількість внесених органічних добрив дуже зменшилась, порівняно з 1990 роком. В той же час валовий збір багатьох сільськогосподарських рослин зростає. Внаслідок таких змін ми спостерігаємо негативну динаміку до деградації ґрунтів і зменшення вмісту гумусу. Іншими словами, ґрунти дуже виснажені, тому цьогоріч МХП запустив пілотну програму відновлення родючості українських ґрунтів за допомогою органічних добрив на базі біогазового комплексу «Біогаз-Ладижин» у Вінницькій області. Мета цієї програми – сталий та збалансований розвиток аграрного сектору в регіоні, основою якого є екологічно-чисте виробництво. Цілі компанії, як бачите, абсолютно прозорі.
– Наступне питання, швидше репліку, ми отримали від Василя Смажелюка, який після виходу в ефір нашої першої програми “МХП ближче до громад” написав нам, що таким чином вже стартувала передвиборча агітація. Пані Ірино, можете розповісти, яким чином наше спілкування пов’язане з виборами?
– Пане Василю, наш інформаційний проект жодним чином не пов’язаний з виборами. Це швидше просвітницька програма. Люди хочуть мати більше інформації про діяльність та плани МХП у Вінницькій області. Відповідно, ми йдемо на зустріч запиту та інтересам людей. Дякую.
– Маємо ще одне запитання, воно анонімне, і звучить так: Що зміниться для компанії після набуття чинності Закону України Про ринок землі?
– Дякую. Питання справді актуальне і цікаве. Спробую пояснити. І давайте розпочнемо з основ. Головне, це все таки право власності на землю. І дозволю собі зараз процитувати цивільний кодекс України, який і визначає право власності. Отже, як визначає закон: «Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Щоб було зрозуміліше, розберемо це на прикладі нерухомості – квартири чи будинку, власниками яких є більшість українців. Якщо ви маєте у власності квартиру, то це і є право володіння – ви володієте нерухомістю. Право користування – ви користуєтеся своїм помешканням, живете, здаєте, просто зачинили врешті, і воно стоїть порожнє. Право розпоряджатися своїм майном – це ваша можливість продати квартиру. Ви можете продати свій дім чи квартиру. Це абсолютно вільно. Оце і є суть права власності – ви можете вільно розпоряджатися своїм майном.
А тепер давайте розберемося з цими складовими права власності на прикладі землі. Право володіння означає, що власники земель сільськогосподарського призначення володіють своїми паями на праві приватної власності. Право користування також є, власник може землею користуватися – обробляти її, здавати в оренду, врешті, нічого на ній не робити. А от право розпоряджатися цією землею держава свого часу в громадянина чомусь забрала, що абсолютно суперечило законам України. В усьому світі, за невеликим винятком недуже демократичних та успішних країн, існує ринок землі, і кожен власник може розпоряджатися своєю землею на свій розсуд: взяти кредит на розвиток бізнесу, здати в оренду за ринковою ціною, легально і прозоро продати свою землю.
І останнє. Позиція нашого холдингу щодо ринку землі. МХП – підприємство, яке працює на землі, і ми, звісно, не можемо бути осторонь цього процесу. Однозначно, МХП підтримує запровадження ринку землі. Для компанії земля не є основним бізнесом. Коли буде працювати ринок землі, МХП готовий купувати чи брати в оренду землю, залежно від ціни та доцільності інвестицій. Буде цікаво – будемо купувати, не буде цікаво – нехай купують наші партнери, а ми будемо лише щасливі співпрацювати з ними. Але головне, власники землі повинні мати повне право своїм майном розпоряджатися. Очевидно Україна правова і демократична держава. Тому пріоритетом у земельному законодавстві повинні бути саме інтереси людей.
– Дякую, пані Ірино за змістовну відповідь, це була швидше стисла юридична консультація.
І маємо ще одне запитання, яке теж пов’язане зі змінами. В попередній програмі ми з вами говорила про те, що МХП трансформується з сировинної в кулінарну компанію. Чи означає це, що в МХП обмежений ринок збуту курятини? Куди будете експортувати готову продукцію та напівфабрикати?
Ну що ж, перш за все – те, що стосується експорту. За результатами минулого року МХП експортував продукцію до 85 країн світу, включаючи Європу, країни близького сходу, СНД, Азії та Африки, тому казати про обмеженість ринку збуту не можна. Що стосується трансформації, то тут йдеться про те, щоб стати ближче, так би мовити, до тарілки споживача. Споживацькі звички і вподобання змінюються. Ми зараз спостерігаємо величезне зростання категорії так званою «ready to cook» та «ready to it» в США та Європі. Що це означає – це буквально йдеться про споживання папівфабрикатів, або вже готової їжі, коли немає потреби готувати, коли ви купуєте продукти фактично готові до споживання, які, можливо, треба лише розігріти у мікрохвильовці, або на пательні, і ви на це витратите буквально 10-15 хвилин свого часу.
Ну, і власно кажучи, українці теж починають надавати перевагу продукції цих категорій. Ми в МХП віримо, що сучасний бізнес повинен вміти адаптуватися до нових умов та всіх викликів, які нам кидає сьогодення. Тому ми йдемо за вподобаннями нашого споживача і змінюємо наш бізнес відповідно до потреб.
Наприклад, якщо брати категорію «ready to cook», тобто, готове до споживання, або вже приготовлене, цього року ми запустили бренд маринованого курячого м’яса «Секрети шефа». Зараз в лінійці вже 12 позицій на будь-який смак. Враховуючи, що через карантин ми дуже обмежені в подорожах, ми вирішили запропонувати людям такі собі кулінарні подорожі. Тобто, гасло «Кухні Світу в тебе вдома» – саме про це. В асортименті – курочка за рецептами різних кухонь – це італійська, грузинська і азійська.
А в категорії «ready to it», тобто готова вже до споживання, в нас теж амбітні плани. Вже запущено чимало позицій в лінійці «ХО» від «Бащинського», (це наша торговельна марка), це і снеки, це і сендвічі. А в серпні-вересні запускаємо новий бренд готової до вживання курки. Деталей поки що розкривати не можу. Будемо чекати появи нового продукту.
Знову ж таки, якщо ми говоримо про трансформацію, варто не забувати і про інші кроки в цьому напрямку. В тому числі і запуск нових бізнес-моделей від МХП. Наприклад, нещодавно ми відкрили гастростудію «Секрети шефа» . Цей формат поєднує в собі і магазин і кафе – ми пропонуємо споживачам скуштувати щось прямо на місці, наприклад, фантастично-смачну шаурму або бургер, і одночасно купити продукти додому.
Паралельно ми запускаємо новий франчайзинг-формат «М’ясо-маркет». Так, наприклад, 17 липня ми перший такий магазин відкрили в Ковелі, 24 липня наші партнери відкрили «М’ясо-маркет» у Сумах. Наступне місто – Миколаїв, далі Дубно, Черкаси, і загалом ми плануємо до кінця року відкрити вже 50 таких «М’ясо-маркетів». На відміну від існуючих точок фірмової торгівлі «Наша Ряба» в «М’ясо-маркеті» буде значно ширший асортимент: різноманітні види м’яса, бакалія, крупи, макарони, молочні продукти. Власне кажучи, в цьому магазині можна зробити повноцінні закупи до вашого столу до вечері чи обіду. То ж коли ми кажемо про трансформацію компанію, то це точно не означає, що в МХП якісь проблеми. Точно ні. Це означає, що ми, як компанія, хочемо стати ближче до споживача.
– Що ж будемо чекати відкриття м’ясо-маркету і в Ладижині. Адже гастрономічні вподобання містян доволі різноманітні.
Гаразд про їжу поговорили, тепер – про видовища. Чи пройде цього року під Ладижином черговий Трактор-фест?
Зважаючи на заходи щодо протидії коронавірусу протягом 2020 року на жаль Трактор-фест поблизу Ладижина цього року проводитися не буде. Хочу сказати просто для довідки, що в 2018, 2019 роках Трактор-фест охоплював величезну кількість учасників, як запрошених гостей, так і місцевих жителів. Це було від 1500 до 2000 учасників. На сьогоднішній день коронавірус вносить свої корективи в наше життя, й на жаль, заради нашої з вами безпеки, заради нашого з вами здоров’я, ми не можемо проводити масштабні публічні заходи.
– А шкода. Впевнена, багато хто чекав на цей захід.
І, якщо вже згадали про коронавірус, хочу спрямувати нашу тему ближче до діяльності благодійного фонду. В першому інтерв’ю мова йшла про допомогу медичним закладам в умовах карантину. Маю швидше не запитання, а пропозицію. На Вінниччині є чимало сільських шкіл, котрі мають проблеми із забезпеченням комп’ютерною технікою і, найголовніше – інтернетом. Якщо, не дай Боже, наступний навчальний рік розпочнеться з онлайн-навчання, чи планує компанія допомагати сільським школам на території присутності, а також малозабезпеченим сім’ям, котрі не можуть купити дитині комп’ютер та платити за інтернет-послуги?
– Дякую, Питання дійсно дуже правильне і логічне. Але, на жаль, масштабно – ні, ми цього робити не будемо, адже бюджет фонду планується заздалегідь. Проте, точково фонд може піти на зустріч, враховуючи важливість цього питання, і це стосується тих громад, де присутні великі потужності нашого холдингу. Очевидно, це стосується в першу чергу і Вінниччини. Важливо щоб ця ініціатива була підтримана не лише з боку компанії, а й іншими зацікавленими сторонами. В першу чергу громадами.
– Зрозуміло. Пані Ірино, щодо діяльності благодійного фонду, які проекти наразі реалізуються на території Вінницької області?
О. про це можна розповідати годинами, я спробую розповісти коротенько. Від початку 2020 року на території Вінницької області працівники благодійного фонду «МХП-Громаді» реалізовують наступні проекти: в першу чергу це наш популярний, відомий «Соціальний магазин» – там, де відбувається реалізація продукції МХП (куряча четверть, олія рослинна) за пільговими цінами – 50% ринкової вартості. Це для населення міста Ладижин та 19 населених пунктів Вінницької області. Завдяки «Соціальному магазину» ми охопили близько 13 тис. осіб. Також з 1 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року в усіх соціальних магазинах діє програма для медиків. Тобто кожен медик, в тому числі і з сільських амбулаторій, може купувати продукцію торговельної марки «Наша Ряба» у «Соціальному магазині» за пільговими цінами. А медиків – близько 400 чоловік.
Пункт №2 – це проект «Посій насіння з МХП». Це придбання і передача пайовикам МХП насіння городницьких культур: буряк, морква, капуста, петрушка, огірки. Благодійний фонд уже передав таке насіння більш як 44 тис. осіб. І протягом червня-липня поточного року пройшов другий етап безкоштовної передачі кришок для консервування городини.
Пункт № 3. Теж дуже популярний проект «Лікар для села». Це виїзди в населені пункти для надання кваліфікованого медичного обстеження лікарями. Власне кажучи, така собі невеличка мобільна амбулаторія, з якою виїжджають кардіолог, терапевт, офтальмолог. Спочатку року в рамках цієї програми вже було оглянуто близько 1200 людей, ми провели 2800 обстежень, а також ми роздавали безкоштовно пайовикам МХП десь 446 окулярів.
Пункт №4 – співфінансування 17 обласного конкурсу Вінницької області. Це реалізація проектів з розвитку територіальних громад. Близько 29 проектів взяли участь на загальну суму близько 2-х млн грн. Це конкурс мікрогрантів «МХП-Громаді» на території Вінницької області. Зараз на розгляді конкурсної комісії 19 проектів. Сума співфінансування проектів складає близько 1 млн грн.
Нова програма, яку ми запустили в цьому році – це «Донор МХП». Ми хочемо здійснити забір крові 430 співробітників підприємств нашого холдингу. Дуже шляхетна гуманітарна акція, і ми вважаємо, дуже необхідна в сьогоднішніх умовах.
Також це утримання і харчування дітей в дошкільних навчальних закладах у місті Ладижин.
Наш теж один із улюблених проектів, це проект «Лелека». Це фінансова допомога пайовикам МХП, (як правило 2 тис. грн) при народженні дітей. Інші проекти – це реалізація інфрастурктурних проектів – ремонт доріг, облаштування вуличного освітлення і багато всього іншого. І таких інфрастуруктурних проектів ми вже реалізували на суму близько 20 млн грн.
Ну і безумовно, це допомога медичним закладам і жителям Вінницької області щодо протидії COVID-19. Ми вже передали Вінниці медобладнання і засоби індивідуального захисту на суму близько 10 млн грн.
І також новий наш проект – «Центр активного довголіття». Це організація дозвілля і навчання літніх людей. Проект вже реалізовано у 8 громадах.
Також у нас є ще один дуже цікавий проект «Зелена планета з МХП» – ми купляємо зелені насадження – дерева та кущі, і висаджуємо спільно з жителями громад, для того, щоб покращити екологічну ситуацію.
Ось так, якщо коротко, про наші проекти, які реалізує благодійний фонд «МХП-Громаді» у Вінницькій області.
– Чи має Вінницька птахофабрика свою профспілкову організацію? Якщо так, хто голова цієї профспілки? Скільки людей до неї входить? Чи забезпечує вона членів профспілки та членів їх сімей соціальним захистом, пільговими путівками на лікування та оздоровлення?
– Скажу так: на Вінницькій птахофабриці практика профспілок не показала високої ефективності, тому на підприємстві існує окрема мотиваційна програма, яка передбачає поїздки на відпочинок, подарунки для дітей, інші заходи.
– В Україні може бути і так.
Гаразд, наступне запитання: "Ні для кого не секрет, що в Ладижині вже певний період часу є проблеми з водою – це і обміління Південного Бугу, і зниження рівня води в криницях. Дехто пов’язує цю ситуацію з роботою переробного комплексу Вінницької птахофабрики, мовляв підприємство бере багато води з Південного Бугу, через що річка міліє, та ще й артезіанські свердловини використовує, що знижує запаси підземних вод, які підтримують рівень води в криницях. Можете розповісти, що насправді відбувається? Скільки води на місяць підприємство компанії бере з Бугу, і що там зі свердловинами? Вони взагалі існують?"
– Розповідаю: раніше, можливо, і були проблеми з обмілінням, але це точно не зумовлено роботою наших підприємств. Зараз ми бачимо абсолютно іншу картину: води в Південному Бузі в достатній кількості. Обмежень нижче за течією цього літа ніхто вводити не збирається, як в минулому році. Наразі ми перебуваємо в 11-річному циклі, і з цього року все має йти до збільшення наповнюваності озер, річок і підземних горизонтів.
Свердловини Вінницька птахофабрика не використовує для своїх виробничих потреб. Беремо тільки з Південного Бугу.
Ми відкриті, і вже 4 роки звітуємо за міжнародним стандартом GRI. В нас на сайті є пряме посилання на англійську версію. Кому цікаво, хто володіє англійською мовою, можете зайти почитати.
Воду завжди брали в межах лімітів. Ніколи Вінницька птахофабрика не перевищувала і 60% від дозволеного.
– Що ж, наш ефір непомітно добіг до завершення. В наступній програмі ми таки плануємо розповісти про роботу біогазового комплексу під Ладижином. Тому, слідкуйте за нашим ефіром. Пані Ірині щиро дякую за спілкування. Всім вдалого дня, залишайтесь на правильній хвилі і бережіть себе та близьких!
Спілкувалася Тетяна Поліщук.