Ладижин C


Стрічка новин

14:13
Читайте у свіжому номері Л’Новин
12:19
Ладижин на 3 години залишиться без водопостачання
10:08
Олена Черкашина про англійську, Китай та власний світ можливостей
16:57
«Провальна» напруга, або як на Незалежності триває боротьба за життя ладижанки
16:39
17 січня Ладижин попрощався з Марією Провільською
12:55
В Ладижині продовжують виявляти нові випадки коронавірусу
10:00
Яке майно в Ладижині орендують та що ще можна орендувати: міська рада опублікувала перелік
15:15
Пориви в тепломережах Ладижина шукатимуть за допомогою зеленої речовини
16:04
Ладижинська співачка підкорює сцену столичного оперного театру та мріє про свою приватну школу
15:54
Локдаун після 24 січня не продовжуватимуть
15:19
Частині ладижинських пенсіонерів автоматично перерахували пенсію
11:19
Куди дзвонити ладижинцям, якщо негода застала в дорозі
09:45
Понад 35 років у ладижинському гуртку радіоконструювання створюються унікальні винаходи, які застосовуються на практиці
09:37
Чому в абонентів «Тодора» зникли телеканали медіа-групи 1+1
11:17
Ладижинська поліція працює у звичному режимі
10:55
Життя ладижанки з ускладненнями після «COVID-19» залежить від... стабільності напруги в електромережі
17:11
Читайте у свіжому номері Л’Новини
15:41
Кабмін зафіксував ціну на газ для населення до кінця опалювального сезону
15:05
Онлайн конкурс "Найкраща різдвяна зірка" днями завершився в Ладижині
11:37
Як оформити субсидію та інші види допомоги з січня 2021 року: роз’яснення місцевого управління праці
10:23
Першою у новому році у Ладижині народилася дівчинка
12:49
Ладижинські школи почали скасовувати традиційні зустрічі випускників
14:26
В Ладижині відбулися клубні змагання зі спортивного орієнтування «Різдвяний лабіринт»
10:56
Ладижинців запрошують на різдвяне дійство просто неба
16:51
Жорсткий локдаун: що і як працюватиме з 8 по 25 січня
11:39
Перша зірка зійшла – 12 страв принесла
19:06
З ДИТЯЧОЮ МРІЄЮ У СЕРЦІ І БЕЗ БУДЬ-ЯКОГО БІЗНЕС-ПЛАНУ ЛАДИЖИНСЬКА РЕСТОРАТОРКА СТВОРИЛА УСПІШНУ КОНДИТЕРСЬКУ
12:50
Ладижинська дев'ятикласниця Софія Данільцева на першу свою зарплату купила новорічну сукню
12:11
Бюджетний барометр Ладижина за 28.12.20-03.01.21
14:59
+21 випадок коронавірусу за добу в Ладижині
Більше новин
» » » В Ладижині обов’язково потрібно робити старшу школу, – Василь Бобрик

В Ладижині обов’язково потрібно робити старшу школу, – Василь Бобрик

Фото: Ладижин Новини
Освіта / ТОП / Інтерв’ю
400
0

Існує безліч анекдотів на тему: «коли вже мені та теорема Піфагора стане у пригоді». Але насправді, для багатьох «вищою» математикою є елементарна табличка множення, годі й казати про загадкові інтеграли, логарифми, дискримінанти. Тут вже хоча б правильно вимовляти ці слова. 

Тож що ж нам від математики потрібно? Наскільки можливе застосування теоретичних знань зі шкільної програми у практичному повсякденні? Про це «Л’Новини» дізнавалися у вчителя математики Ладижинської школи № 4 Василя Бобрика, котрий, ламаючи стереотипи, пояснює п’ятикласникам поняття периметра не з крейдою біля дошки, а з лінійкою на спортмайданчику.  
– Василь Анатолійович, наскільки вдалим був експеримент на спортмайданчику? Діти зрозуміли, що математика дійсно може їм знадобитися?

– На практичному уроці ми визначили периметр огорожі, площу гумового покриття всього майданчика та тих ділянок, які потребують ремонту. Вимірювали ворота, двері та лавки. Але діти, які дуже вправно справлялися з обчисленнями на практиці, контрольну роботу на цю тему написали гірше моїх очікувань.
 Тобто, абстрактне мислення і практичне застосування – це як дві паралельні площини, а шкільна програма – наука задля науки?

– Так. Виходить, якби я не вивів їх на майданчик, а протягом уроку розв’язав з ними з десяток задач, вони контрольну написали б краще.

 Але якби їм прийшлось щось виміряти в натурі, вони, швидше за все, пригадували б не задачі, а практичний досвід з майданчика…

– В цьому і дилема. Як правильніше, – іти за програмою і витягувати дітей на оцінку без практичних завдань, чи все-таки робити практичні? В мене немає мети вивести всіх на 12 балів, тобто ніколи не пошкодую, що ми вийшли на той майданчик. Сьогодні вони побачили, як вимірюється периметр, в сьомому класі зрозуміють, а в дев’ятому – засвоять ці знання на все життя.

 Периметр, площа – зрозуміло. Точно десь треба буде вирахувати. А інтеграли, логарифм – як це все може згодитися в практичному житті? 

– Кілька років тому я запропонував дев’ятикласникам провести опитування серед вчителів, батьків, перехожих на тему чи доводиться їм мати справу з відсотками? Виявилося що певною мірою вміння вирахувати відсотки стає у пригоді всім. Якби ми питали, чи використовують люди логарифми, відповідь була б: «Ні». Але вивчення логарифмічних та тригонометричних рівнянь має свої позитивні аспекти

 Як ви оцінюєте шкільну програму?

– Її однозначно потрібно змінювати. Але спочатку потрібно змінити суспільну думку. Чимало батьків переконані: якщо вони математику не використовують, то вона взагалі нікому не потрібна. Це не так. По-друге: не правильно оцінювати результати математичної освіти за досягненнями кількох учнів, які здобувають переможні місця в конкурсах та на олімпіадах. Більшість випускників шкіл не в змозі, скажімо, вирахувати розмір переплати при покупці нового смартфона у кредит. 

 Виходить, що перенавантажена шкільна програма навіть заважає добре засвоїти те простіше, що може знадобитися більшості, тобто, не математичним геніям?

– Певною мірою. На початку 2000-х я влітку працював будівельником в Києві. Закладали фундамент 10 на 10. Я – підсобник, але на око бачу, що фундамент – не прямокутний. Кажу про це прорабу, а він просто ігнорує. Прислухались і він, і бригада тільки коли я сказав, що за халтуру нам можуть не заплатити. Тоді виміряли. Виявилося, що розбіжність в діагоналях – понад метр! На виправлення цієї помилки витратили додатковий день. В результаті з цим прорабом сварилися постійно. Він не міг порахувати об’єм, скільки замовити бетону... Людина працює, а в геометрії зовсім не розбирається Хіба в такій бригаді заробиш? А скільки таких «спеціалістів» скрізь – і на виробництві, і в кабінетах.

 І що з нашою освітою робити?

– В Ладижині обов’язково потрібно робити старшу школу. Оскільки організувати якісне профільне навчання серед 25-50 учнів школи неможливо. Це те, про що роки й роки тому говорив колишній директор четвертої школи Володимир Руденко. Чекаємо на закон про гімназії, ліцеї, а тим часом в Гайсині, наприклад, вони вже давно є. 

– Нинішній навчальний рік оголошений в Україні роком математичної освіти. Відчутно? Взагалі, наскільки в нашому місті підтримуються інтелектуали? Створюються умови для їх розвитку?

– Відділ освіти оплачує поїздки математикам на змагання. Якщо переможуть, то отримають невеличку грошову винагороду. Вчителі можуть додатково вести математичний гурток за 280 гривень на місяць і при цьому ще паралельно заповнювати стоси паперів. Але набрати 15 учнів за власним бажанням нереально. Зараз у всьому світі приділяється увага STEM-освіті. Це такий напрям, при якому в навчальних програмах посилюється природничо-науковий компонент + інноваційні технології.

 Маєте якісь власні напрацювання у цьому напрямку? Робили спроби модернізувати шкільний освітній процес?

– Двічі подавав грантові заявки на покращення технологічної бази в нашій школі. Була спроба отримати навчальні комплекти Lego Education. Але таких шкіл в Україні багато, а спонсорів мало. Тому минулого року ми з колегами – Наталею Паламарчук і Сергієм Данильчуком – самі закупили набори Лего для навчання дітей основам програмування. З деталей щось складається, на планшеті програмується. Зібрали, наприклад, кота. Якщо все зроблено правильно, коли кота гладити, він буде муркати чи нявкати, якщо підіймати за хвоста – буде гарчати. Гітара та скрипка будуть грати. Машинки-роботи програмуються на об’їзд перешкод. Фабрика роботів збирає маленьких роботів. На уроці дитина, якщо правильно розв’язала рівняння, чи ні, іде далі. А тут, якщо неправильно запрограмував, потрібно відразу ж знаходити і виправляти помилку, бо далі руху не буде.
 Уявляю, в якому захваті діти, коли це цікаво навіть дорослим! А в чому проблема? 

– Немає приміщення для занять. Потрібно тепле, просторе приміщення, з провітрюванням, щоб був туалет.  І де краще збиратися, як не в школі? Але орендувати клас не можна. Можна лише вести гурток. Якби відділ освіти закупив цих роботів – нехай би так і було. Але їх купили ми. Нещодавно дитина обірвала ненароком шлейф, а його ціна півтори тисячі гривень. Одна деталь виходить з ладу – і робот не функціональний. Маємо робити і запас запчастин, і нових роботів купувати. 5-6-класники, які минулого року на наших роботах працювали – програму вже пройшли. 

 Висновок в результаті напрошується сумний: те, що реально можна застосовувати в житті, для власного розвитку – гальмується недолугою шкільною програмою та небажанням тих, від кого залежать зміни, їх робити. Але давайте закінчимо розмову на оптимістичній ноті: займатися математикою у будь-якому випадку корисно. Це аксіома. Чому?

– Хороші математичні здібності в початковій школі — вірна передумова до того, що надалі дитина буде не тільки добре розуміти математику, а й успішно справлятися з іншими шкільними дисциплінами. Також математика покращує можливості абстрактного мислення, здатність концентруватися, тренує пам’ять і підсилює швидкість мислення. Математика – основа для занять інформатикою, а це – вхід в IT-світ і дуже непогану кар’єрну перспективу.  Якщо одного дня ви вирішите організувати власний бізнес, то без математичних методів прогнозування, моделювання та аналізу успіху в організації власної справи досягти складно. Математика є втіленням природного порядку і немає нічого дивного в тому, що вона впорядковує наш розум.
Спілкувалася Оксана Гайсин

Шановний читач, Ви зайшли на сайт як незарєстрований користувач. Рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм іменем.

0 коментарів

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.