Пропозицію за тиждень позбавити населенні пункти від смороду внесла Всеукраїнська громадська організація (ГО) «Фонд розвитку водоочисних технологій». Зустріч представників ГО з селищним головою Тростянця відбулася 3 липня. Результатом співпраці мав би стати кооператив, утворення якого необхідно, щоб придбати спеціальну мобільну техніку для очищення відходів з бардополів шляхом магнітної сепарації. Кінцевий продукт перероблювання – вода та ґрунтосуміш, готова до реалізації. За словами голови правління ГО Юрія Загороднюка, вартість тростянецького проєкту коливатиметься в межіх 220 тис. у.о. Окупність – 3 місяці.
«Ми переробляємо барду в ґрунтосуміш для підвищення родючості. Це біотехнологія, перевірена за участю експертів Києво-Могилянської академії, Київського політехнічного університету, мед університету ім. Богомольця та Інституту спирту. Ця технологія повністю прибирає запах – немає виділення сірководню. А в результаті перероблювання утворюється такий ґрунт», – каже Юрій Загороднюк.
Та оптимізму столичних гостей селищна голова Тростянця Людмила Червонецька не розділяє. За її словами, зустріч дійсно відбулася, проте на ній не було запропоновано конкретики. Через що влада Тростянця продовжує шукати більш прийнятні варіанти.
«Це більше була ознайомча зустріч. Хоча вона нас зацікавила, тому що ми сьогодні ведемо пошуки, де тільки можемо як допомогти ДП «Тростянецький спиртзавод» зачистити і утилізувати ті відходи, які вони 2,5 роки, не задумуючись над утилізацією, скидали на бардополя. Сьогодні на бардополях знаходиться десь в межах 80 тис. м3 барди, яка бродить, гниє, виділяє сірководень і не дає людям жити. Тому нас цікавить усе – і біогазові установки, очисні споруди, і метантенки. Схема по кооперативу, можливо, була б і цікава, але потрібно провести зустріч в конкретному форматі з виробником і всіма зацікавленими особами. Потрібно розуміти хоча б наближений бюджет. А далі вже можна працювати в цьому напрямку», – розповіла в інтерв’ю для Ладижин News Людмила Червонецька.
Щодо масштабів екологічної катастрофи, то вони значно ширші і виходять за межі Тростянця. Адже поблизу є ще 2 міста, які потерпають від неприємних запахів з відстійників – Ладижин та Гайсин. То ж досвід районного центру може бути корисним і для сусідів. Місцевий активіст Юрий Васильев наголошує, що проєкт, запропонований киянами, може допомогти вирішити не лише проблему смороду, а й забезпечити потребу населення у воді для господарських потреб:
«Проблема з питною водою гостро стоїть в тому числі й для Ладижина. Чому ми беремо воду з Бугу, а не з інших джерел? Тому що в підземних резервуарах, які тут знаходяться, питної води немає. І ми вдячні нашим друзям і партнерам, котрі приїхали в Ладижин та готові допомогти місту та навколишнім територіям повернути воду в господарське використання та надати їй належний статус».
Про це під час зустрічі представників Фонду розвитку водоочисних технологій з активістами Ладижина повідомив Юрій Васильєв в коментарі для L’News. В Ладижин столичні фахівці приїхали одразу після наради в Тростянці. Адже з місцевими активістами вони співпрацюють вже 2 роки, а ладижинське підприємство «Біолік» наразі виробляє препарат, який може нейтралізувати запах на відстійниках.
Та поки що питання усунення смороду в Тростянці, як і в Гайсині та Ладижині, залишається відкритим. Тростянецькі активісти продовжують блокувати роботу спиртового заводу, керівництво якого не бажає співпрацювати з громадою. Влада шукає вихід.
