Як розповіла Л’Новинам місцева мешканка Наталія, два тижні тому у суботу придбала в одній з торгових точок на місцевому ринку заморожену рибу в глазурі. Принісши її додому, зрозуміла, що «глазурі» на рибі більше, ніж самої риби. То ж наступної суботи пішла знову до того ж продавця, щоб поцікавитися, чи має він документи на реалізацію цього продукту. У відповідь продавець, який до цього часу був завжди привітним, почав обурюватися та відмовився показувати документи на товар і на ведення торгової діяльності.
Про таке порушення пані Наталія повідомила директору місцевого ринку, на що той зазначив, що не повинен пильнувати, чи мають продавці дозвільні документи. Мовляв, то справа податкової та поліції.
Тоді пані Наталя купила у цього ж продавця ще раз рибу в глазурі, щоб перевірити масу льоду на ній. Як виявилося, на 250 грамів риби припало 70 грамів льоду (28% проти норми у 20%, прописаній на пакуванні).
Тож пані Наталя звернулася із заявою до міського відділу із захисту прав споживачів Ладижинської міської ради. Але відділ міської ради цю
заяву не розглянув, а одразу заяву ладижанки чомусь надіслав до відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства в Ладижині (колишня СЕС). А мали б надіслати до управління захисту прав споживачів, яке після реформи 2019 року знаходиться лише у Вінниці в Головному управлінні Держпродспоживслужби.
Чому Ладижинська міська рада не розглянула звернення жительки міста та не адресувала звернення до органів, які б допомогли отримати від підприємця розрахунковий документ і дозвільні документи на торгівлю цим товаром - невідомо.
Водночас Ладижинське управління Держпродспоживслужби надіслала їй відповідь без вихідного номеру, що говорить про те, що дане звернення не було зареєстровано в установленому порядку, і можливо така відповідь була підготовлена за змовою, щоб не захищати права споживачки, а навпаки – захистити наближеного до них підприємця.
У відповіді йдеться, що Наталія не надала документів, що підтверджують купівлю товару, а тому вони не бачать у наведених фактах порушень прав споживачів. Серед іншого в листі зазначається: «Одним з основних принципів державного нагляду є принцип об’єктивності та неприпустимості проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за поданням таких заяв».
Тобто Наталю практично звинуватили у брехні і попередили про відповідальність.
От і виходить, що якщо хочете вберегтися від подібних випадків і повідомити про порушення прав споживачів, потрібно на місце викликати поліцію, яка має зафіксувати факт порушення – відмову продавця видати чек чи показати дозвільні документи тощо.
А також експерти рекомендують звертатись одразу на гарячу лінію Держпродспоживслужби.
АЛГОРИТМ: ЯК ЗАХИЩАТИ ПРАВА
Сьогодні не знайдеться людини, яка б не стикнулась із порушенням цих прав у своєму житті. Прострочений йогурт у супермаркеті, підробки в онлайн-магазині, несвіжий салат в ресторані... Однак чи завжди потерпілі скаржаться?
Які права споживачів порушуються в Україні і як ефективно за них боротись, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
За даними Держпродспоживслужби, у 2020 році відомство отримало 21 тисячу пропозицій, звернень, скарг і заяв від споживачів.
Найчастіше скарги українців (41,5%) стосувались неналежної якості непродовольчих товарів. У половині випадків скарги українців були успішними. Відомство задовольнило більше, ніж половину вимог і повернуло споживачам близько 10 мільйонів гривень за неякісні товари та послуги.
Як скаржитись ефективно
Багато хто одразу згадує про «книгу скарг», яка перейшла в український бізнес ще з Радянського союзу. Однак її більше не існує. Торік Книгу відгуків та пропозицій офіційно скасували, і її наявність більше не є обов’язковою.
На думку експертів, більшість конфліктів із споживачами можна вирішити на місці. Поскаржитись менеджеру закладу, замінити неякісний товар чи повернути за нього гроші.
Однак, коли це не спрацьовує, або ж це інтернет-магазин, потрібно діяти інакше.
Фахівці радять спочатку зателефонувати на гарячу лінію закладу. Якщо її немає, тоді написати відгук на офіційному сайті, сторінці у соцмережах, Google картах чи форумах з відгуками.
Як свідчить досвід останніх років, іноді публічне обговорення стократ дієвіше, ніж залишені скарги в кол-центрі.
Якщо це не допомагає, то слід звернутись до Держпродспоживслужби. Зробити це можна у будь-який зручний спосіб: особисто на прийомі в територіальному відділі, телефоном, онлайн або поштою.
Цілодобова гаряча лінія працює за номером (044) 364 77 80.
Детальні контакти служби можна знайти на сайті https://dpss.gov.ua.
За фактом звернення Держпродспоживслужба проведе перевірку і, якщо виявить порушення, оштрафує власників, а покупець може отримати компенсацію.
Експерти закликають не боятись відстоювати свої інтереси як споживача.
Але щоб боротьба була ефективною, потрібно добре вивчити свої права.
Додаткові медіа:
