Збирач соку з 5-річним стажем, ладижинець Сергій Пасічник поділився з Л’Новинами секретами збирання та приготування корисного напою.
– Сергію, коли вперше почали збирати березовий сік?
– Все почалося, коли я працював на олієпресовому заводі. Поруч з підприємством є невеличкий лісок, де ростуть берези. Якось весною я вирішив спробувати березовий сік. Я працював змінами і дорогою на роботу заїжджав в лісок, свердлив кілька отворів у березах та залишав під ними пляшки до кінця своєї зміни. Потім забирав їх і пив не лише в чистому вигляді, а й консервував та робив квас.
– Як правильно обирати дерево для збору соку?
– Дерево повинно бути молодим, але не надто. В діаметрі – таким, щоб ви могли його обійняти. З такої не зовсім старої, та водночас не дуже молоденької берези, отримуємо 14 літрів соку за 24 години з одного отвору. В мене на подвір’ї росте одна береза, і соку з неї нам всім вистачає вдосталь.
– Коли найкраща пора для добування березового соку?
– Квітень загалом. Але щороку погода різна, як і температура повітря. Взагалі всі орієнтуються на час, коли стає тепло, але не варто чекати, поки з’явиться листя, бо тоді вже сік зникне.
– Скільки ж ви збираєте за сезон березового соку?
– Зараз сезон ще не закінчився, але я вже отримав 50 літрів соку з однієї своєї берези. Загалом сезони бувають різні. Наприклад, того року 100-150 літрів мав зі своєї берези. Все залежить від погоди. От зараз передають похолодання, для тих хто збирає березовий сік це добре, адже листя ще не скоро з’явиться, і ще є час отримати сік.
– Коли лише забираєте сік з лісу, як правильно його цідити, щоб уникнути потрапляння бактерій чи якихось піщинок?
– Насправді він тече через капілярні трубки у накрите відро, яке спеціально для цього обладнане, тому потрапляння туди якихось чужорідних смітинок неможливе. Туди навіть повітря не просочується.
– Чи бувало у вас таке, що тарі, яку ви залишали в лісі, хтось «чіпляв» ноги? Ви ж не знаходитесь весь час біля неї.
– Звичайно. Від цього ніхто не застрахований. Робили шкоду, так, забирали сік. Ну звісно, коли приходиш, і не має того, що ти залишав, то злість бере. Бувало, що залишав кілька пляшок, приходив, а там і сліду від баклажки не залишилось. Бувало, що просто зливали сік, але тару лишали, то це не так вже неприємно. Тому зараз я тішусь від того, що має свою березу.
– А як же робити квас?
– Потрібний звичайно ж березовий сік та цукор (2 столові ложки на літр соку) можна додати родзинки, сушені фрукти (груші, сливи). Зараз чув, що експериментують з цукерками-льодяниками – кидають їх у напій, вони залишають солодкий присмак та аромат, який містила ця цукерка.
– Як довго можна зберігати квас та сік?
– Якщо говорити за консервований сік, то зберігати можна, як звичайну консервацію. Якщо говорити за квас, то з часу, як я його зробив, він стає смачним десь через 3 місяці. І протягом 3 місяців його бажано випити, бо потім він може скиснути, або може зірвати тара. Квас має різні терміни, на яких можна відчути різний смак: коли квас стоїть місяць чи півтора, то він має смак солодкого сиропу з легкими бульбашками. Ще через 2 місяці він стає справжнім квасом, в якому чітко відчувається кисло-солодкий смак. А щоб отримати експрес лимонад, то можна просто консервувати сік з додаванням лимону, виходить насичений лимонний напій. А ще додають різні карамельні цукерки. Загалом зараз цей напій виготовляють в різних інтерпретаціях. І я теж щорічно експериментую.
– Чому ви п’єте березовий сік, бо це корисно чи просто любите?
– Мабуть, і те, і інше. А, взагалі, якщо природа дає таку можливість – спробувати щось натуральне без домішок, видобуте природним шляхом, то чому б не збагатити свій організм таким напоєм? Діти мої з зимового чаю переходять на весняний сік з берези. Дуже полюбляють. Тому в мене є стимул збирати його щороку.
Спілкувалась Каріна Галба