«Державне підприємство «Гайсинське лісове господарство» повідомляє, що з 7 листопада 2020 року в мисливських лісових угіддях підприємства (Гайсинське, Басаличівське, Ладижинське, Ситківецьке, Соболівське, Губницьке лісництва) розпочинається колективне та облавне полювання на парнокопитних тварин. Днями полювання є субота та неділя. Тому з питань безпеки просимо поціновувачів грибного полювання та простих відпочивальників обмежити в ці дні відвідування лісових масивів. Дякуємо за розуміння!», – йдеться в повідомленні.
Така інформація обурила любителів тихого полювання, адже грибний сезон саме в розпалі. В коментарях під повідомленням вінничани запитували, що робити грибникам, якщо в них лише субота і неділя – вихідні дні?
«Ладижин Новини» вирішили поцікавитися, наскільки подібна ситуація може бути небезпечною для любителів збирати гриби. Ми розпитали місцевого жителя Сергія – мисливця з 35-річним стажем, чи реальною є загроза отримати поранення в місцевих лісах після офіційного старту сезону полювання.
Пане Сергію, наскільки ситуація, що виникла, є загрозливою для грибників?
- Мушу зазначити, що всі члени ТМР (Товариства мисливців та рибалок), роками платять внески, ходять на заготівлю сіна, солонцю та годівниць для звірів. Ми так само чекаємо початку сезону полювання, як і грибники початку грибного. Але, якщо вже мова про ліс, то кожен лісник чи лісничий знає, коли можна пускати людей до лісу, а коли ні. Якщо мисливець не отримав відстрільної картки, він до лісу не піде. Якщо почалося полювання на зайця, мисливці в ліс також не йдуть – це все відбувається в полі, на пахоті чи в лісосмузі. Як кажуть, береженого Бог береже. Коли ми йдемо на полювання і бачимо, наприклад, що в лісі є люди, чи машини під лісом стоять, перед початком полювання бригадир мисливців дає нам інструктаж, всі розписуються, що ознайомлені з правилами та межами полювання. Все має дотримуватись на вищому рівні. Але, зазвичай у грибників свої місця, а у мисливців – свої.
- Дуже рідко. Буває, як йдемо коло річки, то рибалки сидять. Вони теж відпочивають. Ми з ними спілкуємося, і йдемо собі далі. Вбили чи не вбили, це інше питання. Ноги точно вбили в цю суботу і неділю, але я відпочив та поспілкувався з природою.
- Був цього літа з дружиною на тихому полюванні. Приїхали до лісу, а там народу – тьма. А грибів не було, бо не було дощів. Усе висохло. Я пройшовся по тих місцях, де раніше постійно збирав гриби, а там нічого немає.
- В Ладижині немає. Але зустрічав жінок-мисливців у Гайсинському товаристві.
- Було таке. Один випадок трапився у суботу 31 грудня. З товаришем ми зібралися на полювання. Це був базарний день в Ладижині. Люди їдуть на базар, а ми полюємо. Кажу, давай зробимо одну гонку навколо села і ближче до бруківки. Пройшли ми одну гонку, дві лісосмуги та нічого не бачили. Аж раптом дивлюся – біжить по полю лис і несе в зубах мішок. Я вибіг наперед, перекрив йому можливість втекти, зарядив картеч крупну. Ну, думаю, на дальність його візьму. Підпустив лиса ближче. Вистрілив і підбив. Лис мішок покинув і поскакав в один бік, а мішок – в інший. Я підійшов ближче. Лис дівся, а мішок залишився. Я його ногою, а він підскакує той мішок. Я його розв’язую, а там фазани й курочки. Я озирнувся і думаю: скажуть, що ми з товаришем та колективом ходимо по курниках і кури збираємо. Тихенько зав’язав той мішок, подзвонив товаришу. Так у нас Новий рік був з курятиною та фазанами. Але досі я думаю, що хтось або «частував» курники чужі, не доніс додому і покинув, а лис бродив по полю і знайшов цей мішок з курми і поніс додому лисенятам, (бо нору я знайшов неподалік від мішка – метрів 50 ліворуч), або ж хтось на базар віз, а лис поцупив.
- Ви ж знаєте, мисливці забобонні в таких питаннях. Поки що за всі 35 років все було добре. Чого і всім мисливцям та грибникам бажаю.
При цьому в день один мисливець може підстрелити лише одного зайця-русака, а от лисиць – не лімітовано.