Експерти ж наголошують, що запропонований варіант поділу на райони – не кінцевий. Мінрегіон готовий продовжувати обговорення. Щодо меж області — вони залишаться незмінними, як записано в Конституції.
Що чекатиме на Ладижин після адміністративної реформи, і чому Вінниччина в аутсайдерах, читайте в нашому матеріалі.
Не райдержадміністрації, а префектури
В інтерв’ю для УНН від 07.08.2019 року віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко наголосив, що райони повинні бути самодостатні та потужні.
«Не 465 маленьких районів, як зараз, які вже передали свої повноваження на об’єднані громади – і не знають, чим займатися. А повинно бути 100 великих районів, з населенням не менше, ніж 150 тисяч людей. (На Вінниччині їх буде 3: Вінницький, Ладижинський та Могилів-Подільський). Це дасть можливість створити дуже класний менеджмент на субрегіональному рівні. Бо у нас зараз 48 тисяч чиновників, які працюють у різних адміністраціях, в районних і обласних, отримують у загальній цифрі 6 млрд заробітної плати…
Ми пропонуємо зменшити кількість адміністративного персоналу, з тим, щоб частину повноважень позабирали об’єднані громади, які вже мають і свої виконкоми, й свій адміністративний персонал. І таким чином – підвищити в рази якість менеджменту, мотивуючи збільшенням зарплати. Але хотілося б, аби це були не райдержадміністрації, а префектури, які мають наглядові й контрольні функції, і не мають доступу до грошей», – сказав Геннадій Зубко.
Обласні ради опікуватимуться об'єктами комунального майна, лікарнями третинного рівня та обласними навчальними закладами.
Хто призначатиме префектів і яка їх функція
За словами віце-прем’єр-міністра, це питання спірне: в одному проекті Конституції префекта має призначати президент, в іншому – уряд (бо в нас парламентсько-президентська республіка). Але призначатимуть префектів на 3 роки, і він зможе обиратись лише два рази й лише в різних районах.
Префект відповідатиме за безпеку людей, за координацію центральних органів виконавчої влади, за дотримання виконання законодавства органами місцевого самоврядування і за захист прав і свобод громадян. У нього немає фінансів і доступу до державних програм, у нього є практична координація силовиків, терорганів усіх міністерств.
У нього немає фінансів і доступу до державних програм, у нього є практична координація силовиків, терорганів усіх міністерств.
«Префект – це державний нагляд. І поки місцеве самоврядування не забігає за червону лінію, він не може мати до них жодних запитань. Якщо тільки вони порушили закон своїм рішенням, або не виконали своїх повноважень, він має втрутитися. І тут уже в нього серйозні повноваження – або зупинити рішення органів місцевого самоврядування, або подати до суду позов щодо неправомірних дій місцевої влади, або втрутитися і подати до правоохоронних органів запит щодо захисту прав і свобод громадян», – повідомив Геннадій Зубко.
Чи є у нас готові префекти
За словами віце-прем’єр-міністра, в Україні необхідно готувати вищі навчальні заклади, які б готували префектів і переймати досвід з-за кордону.
«Якщо взяти за приклад Францію, префектом тут не може бути людина, молодша 45 років. Президентом ти можеш бути обраний із 35, а префектом – тільки з 45. Чому? Бо за їхньою логікою, людина повинна пройти певні сходинки та нести потім велику відповідальність. Префект не може працювати на території, де народився, щоб не було родинних зв’язків. Тобто багато-багато речей враховується», – розповів Геннадій Зубко.
Безповоротна точка
На думку віце-прем’єр-міністра, сьогодні Україна в питанні об’єднання громад проходить безповоротну точку. Є громади, які вже склали свою програму розвитку на 3-5 років. А є такі, котрі «пасуть задніх». У своєму інтерв’ю Геннадій Зубко підкреслив, що там, де немає ОТГ, взагалі немає ніякого планування. Там – дискримінація українців, бо вони не можуть планувати своє життя.
Аутсайдери
Аутсайдерами реформи Зубко назвав Закарпатську та Вінницьку області.
«У Закарпатській – децентралізацію було просто зупинено, бо Москаль вважав, що там вона не потрібна. І якщо можна зрозуміти, чому Закарпатська область – аутсайдер реформи, яка була фактично заблокована, то, наприклад, по Вінницькій області, яка на передостанньому місці по об’єднанню, немає пояснень – чому тут мала кількість громад, мала кількість людей, що в них проживає, мала територія, що покрита громадами», – зазначив віцепрем’єр-міністр.
Чому громади не об’єднуються
Геннадій Зубко бачить різні причини:
– саботаж райдержадміністрацій, бо зрозуміло: коли в тебе в районі створюється ОТГ, ти втрачаєш фінанси, втрачаєш владу;
– вплив політичних груп. Бо йде боротьба за те, хто очолить цю громаду, до якої політичної партії вони будуть належати;
– відсутність лідерів на місцях…;
– у Київській області триває боротьба політичних фінансових груп – бо тут земельний ресурс, найкраща земля, врожаї.
За якими критеріями формуватимуть райони на Вінниччині
Як пояснив vlasno.info експерт з децентралізації Центру розвитку місцевого самоврядування Євген Шаповалов, у Вінницькій області, згідно з позицією Мінрегіону, створять 60-61 ОТГ. Область розділять на 3 райони: Вінницький, Ладижинський та Могилів-Подільський.
Чому саме ці міста стануть районними центрами? В районах мають бути не менше 150 тисяч населення з перевагою міста понад 50 тисяч населення, або ж його централізоване географічне розташування.
Райони формуватимуть відповідно до меж громад. Наприклад, в теперішньому Томашпільському районі Томашпільська ОТГ відійде до Могилів-Подільського, то Вапнярська ОТГ – до Ладижинського району.
Перспективний план чи запропонована модель?
Як повідомляє vlasno.info, наразі чинним документом, згідно з яким відбувається формування ОТГ, є Перспективний план. Саме за нього голосує обласна рада та затверджує Кабмін.
Але є ще запропонована модель адміністративно-територіального устрою. Вона буде визначальною, коли Верховна рада ухвалить відповідні закони. Це означатиме закінчення добровільності об'єднання громад.
До початку адмінреформи принцип добровільності буде збереженим.