Провести мужнього воїна в останню дорогу зібралася чи не половина міста. Від самої лікарні, звідки тіло Олександра везли до центральної площі Ладижина, жителі громади утворили коридор пошани. Схиливши голови та опустившись на коліна містяни з болем та сльозами проводжали полеглого молодого воїна. Навіть птахи на деякий час замовкли, а тишу пронизував лише безжальний траурний марш місцевого духового оркестру, котрий супроводжував процесію до площі.
Побратими Олександра несли його нагороди. Супроводжував труну і караул зі зброєю у руках. Слідом йшли рідні та пересічні містяни. Процесія розтягнулася майже на усю довжину вулиці.
Сашко був чудовою людиною, мав чимало друзів і був надзвичайно ввічливим – так про нього згадують у Ладижинській ЗОШ № 2, яку він закінчив у 2015 році.
«Добрий, чуйний, скромний, життєрадісний хлопець. Любив школу і життя, завжди готовий був прийти на допомогу. Ми назавжди збережемо в серці його щиру усмішку, теплий погляд, ввічливі слова. Ти наш ГЕРОЙ! Герої не вмирають! Слава ГЕРОЯМ!», – йдеться у дописі.
Вічна пам’ять герою!