Єдина паркова скульптура Ладижинського гаю, яку не загартували вогнем, аби зберегти щемкість моменту, відтепер якісно доповнює строкатий простір місцевого дендропарку витонченістю форм та природним кольором дерева. Звісно, роботу згодом оброблять спеціальними розчинами від шкідників, але  блідість кольору має залишитися та підкреслити тендітність дівчини, котра намагається врятувати своїх братів-воронів від злих чар. Такий сюжет литовської народної казки увічнив у дереві скульптор зі світовим іменем Маріюс Пятраускас (Вільнюс, Литва) на III Міжнародному фестивалі дерев’яної скульптури «Ладижинський гай-2021». 

Зі слів автора, поза як темою фестивалю були «Казки Ладижинського гаю», він вирішив обрати для роботи литовську казку про братів-чорних воронів, котра за сюжетом подібна до відомих нам «Диких лебедів». Різниця лише в тому, що там сестра плела з кропиви сорочки одинадцятьом братам-лебедям, щоб знову перетворити їх на людей, а тут дівчина рятує братів-воронів.
«Моя скульптура має назву «Сестра». У ній я втілив нашу (литовську, – ред.) версію вашої казки «Дикі лебеді». Тільки у нашій казці зла мачуха перетворила братів на чорних воронів. Тому такий в мене був задум створити сестру, ніби вона не сидить і не стоїть, а витає у повітрі. А над головою кружляють брати-ворони, яких вона намагається врятувати. І навіть у неї самої одна рука – то крило птаха. Такого у казці немає, це такий мій творчий задум. Тільки ідея та мотив запозичені з цієї народної казки», – розповів Л’Новинам Маріюс Пятраускас. 
На самій скульптурі литовською мовою великими літерами вигравійована назва казки «Broliai juodvarnias paversti», що у перекладі означає «Брати, перетворені на чорних воронів». Поруч висічене й ім’я автора – так зазвичай роблять усі митці, аби позначити свою роботу. Тим більше якщо вона має музейну цінність, як і переважна більшість скульптур Маріюса Пятраускаса, котрі зберігаються у приватних колекціях в Литві, Україні, Польщі, Німеччині, Франції, Данії, Швеції, Фінляндії, Люксембурзі, США, Канаді та навіть в Австралії.
Маріюс Пятраускас – скульптор у третьому поколінні. З п’ятого класу він навчався у художній школі, з восьмого – почав профільно вивчати скульптуру. А потім закінчив ще й академію. Сьогодні Маріюс вже сам викладає у Вільнюській академії мистецтв і паралельно продовжує працювати зі скульптурами. Улюблений матеріал – не лише дерево, а й бронза, метал та камінь. 
«Сестра» – це вже друга скульптура майстра, котру він зробив для  Ладижинського дендропарку. Першим у 2019 році став Орел, який вже третій рік гордовито височіє над штучним місцевим озером. В планах митця – продовжити дивувати та дарувати естетичну насолоду ладижинцям на наступних фестивалях, адже «Ладижинський гай» з року в рік підвищує свій рівень. 
«Умови тут дуже гарні, прекрасне місто, люди приймають дуже добре, ніяких проблем немає. Дуже приємно сюди приїжджати. Звісно мені трохи далеко їхати, тому що доводиться об’їжджати Білорусь. Але це вже другорядне питання. Тут чудово, бо кожна хвилина на фестивалі – щось нове, адже роботи не повторюються. А ще ми ділимося досвідом, а це неоціненно», – підкреслив Маріюс Пятраускас.

Нагадаємо, III Міжнародний фестиваль дерев'яної скульптури "Ладижинський гай-2021" проходив у Ладижині з 13 по 24 вересня. За цей час відомі скульптори створили для Ладижинського дендропарку 5 паркових скульптур музейного рівня. Про Кота Коцького, Козу Дерезу, Двох баранчиків та їх авторів ми писали раніше. А з іншими персонажами Л’Новини познайомлять вас зовсім скоро…