Кооперація – вид діяльності, який не прижився в Україні у 80-х роках минулого століття, впевнено починає входити в економіку країни сьогодні. Особливо у сфері обслуговування. Хоча українці старшого та середнього віку ще асоціюють кооперативи з невдалим радянським досвідом і не приховують своєї недовіри, є й ті, хто не побоявся вийти на цей «незвіданий» шлях та стати першопроходцем. 

Обслуговуючий кооператив «Голден Флора» взаємодіє з мешканцями регіону майже 2 роки. За цей час його членами вже стали понад 30 осіб, які співпрацюють з кооперативом за різними схемами: хтось у себе висадив надані кооперативом саджанці лаванди (до речі, цієї весни користувачі соцмереж мереж могли бачити неймовірно красиві фотосесії, зроблені на лавандовому полі Голден Флори під Ладижином), хтось – лікарські рослини чи бузину. Напрямків багато. А потенціалу ще більше, адже кооператив вже встиг виграти кілька грантів та придбати сучасне обладнання для переробки, сортування та фасування продукції.Обладнання за грантові кошти

Як розповів в інтерв’ю для «Л’Новини» один із засновників «Голден Флори» Станіслав Розсоха, минулого року кооператив виграв грант від Проекту "Партнерство для розвитку міст" проміс / pleddg та придбав оптичний фотосепаратор. Це сучасне обладнання, яке очищує/сортує за кольором круп’яні культури. 

«Завдяки цьому обладнанню ми цього року вже активно сортували культури. Але це більше стосується культур, які мають гарну цінову політику, тому що це доволі кропітка робота і дорога. Наприклад на ринку сушені ягоди бузини чорної коштують 180 грн/кг. Але ж коли ягоди збиралися, туди разом зі стиглими, могли потрапити і зелені. При висиханні вони стають білими. І їх потрібно забирати. Через високу ціну на ринку за кілограм сушеної бузини можна собі дозволити заплатити і 3,50-4 грн за її очистку. Так само ядра нашого волоського горіха, ті, що люди носять на базар. Світлі ядра коштують дорожче, а темні – вдвічі дешевше. Наше обладнання може розкласти темний горіх окремо, а світлий окремо. Цінова політика цього продукту дозволяє це зробити. Так само квасоля. Припустимо, є в бабушки 2 мішки квасолі різної, але цінується біла, ми можемо розкласти квасолю за кольором. А якщо пшеничка коштує 6-7 грн/кг, то це дуже невигідно», – пояснив Станіслав Розсоха. 

У листопаді 2020 року в рамках проєкту "Від спільних дій до добробуту кожного!", який впроваджує ГС "Пік-Арт" за фінансування Проекту "Партнерство для розвитку міст" проміс/pleddg в кооперативі з’явилась установка для парової дистиляції рослинної сировини. Наразі тривають пусконалагоджувальні роботи та невдовзі кооператив зможе виробляти ефірні олії. Днями Голден Флора придбала ще й обладнання для фасування. 

Наразі в Годен Флорі майже вся продукція перероблена і реалізована. По закінченню цієї діяльності в кооперативі почнуть готуватися до робіт, запланованих у 2021-му.

Велкам на фотосесію у вінницькій «сакурі»! 

Першими в наступному році тішитимуть око кооператорів 2,5 гектари вишневого саду, який цієї осені заклали на лівому березі Пд. Бугу (під Басаличівкою) поряд з лавандовим полем. Станіслав Розсоха зазначив, що висаджені деревця особливого урожайного сорту і цвістимуть не гірше японської сакури. 

«Це наша вінницька «сакура». Деревця низькорослі (2,5-3 м), тісненько посаджені (1,3 м одне від одного) і 4 м міжрядка. Для фотосесії буде дуже гарна локація. Це угорський сорт Дебрецени Ботермо – родючий, гарно цвіте, дуже насичена. Тобто можна буде і сфотографуватися. Будемо сподіватись, що зима буде м’якою, їжі для зайчиків буде досить і вони до наших дерев не доберуться. Ми не встигли цього року зробити для саду огорожу, але обробили деревця спеціальною сумішшю», – розповів Станіслав Розсоха.
Плани на наступний рік «наполеонівські»

На думку співзасновника кооперативу Станіслава Розсохи, сьогодні класичне землеробство стає ризикованим через зміну кліматичних умов. Фермери вже самі бачать, що потрібно щось змінювати. Тому попит на посадковий матеріал Голден Флори є.

«Посадкового матеріалу для вирощування лаванди ми цього року продали десь на 3 га. Зараз закладено майже на 40 га саджанців бузини чорної, лаванда також закладена. П’ятипал ми висадили десь на 30 соток – це теж велика кількість, адже він садиться, як полуниця. Плануємо закласти до 40 га шипшини – черенки і саджанці хочемо взяти в одеській області, там є одне товариство, котре займається вирощуванням та переробкою шипшини. До речі, шипшину вручну ми збирати не будемо – закупимо комбайн. Плоди шипшини підуть на заморозку, на концентрат і на сушку. Фактично 95% плодів шипшини йде на експорт», – зазначив Станіслав Розсоха. 
Соціальна складова

Цього року в кооперативі висушили близько 200 тонн ягід чорної бузини. Приймали її не лише не в Ладижині. Щоб зібрати такий об’єм ягід кооператорам довелося поїздити по всій Україні. І це не тому, що в нас не росте бузина, а тому, що немає кому її збирати, пояснив Станіслав Розсоха. Тому в кооперативі вирішили: «якщо Магомет не йде до гори, то гора прийде до Магомета» – і пішли на зустріч потенційним співзасновникам, запропонувавши їм на різних умовах посадковий матеріал. Мовляв, не потрібно нікуди йти. Садіть в себе вдома, вирощуйте та здавайте продукцію в кооператив. До того ж це вигідніше, ніж отримувати паї.
«Наступного року плануємо реалізувати масштабний проект в якому є важливою і соціальна складова. Ми даємо людям посадковий матеріал для сумісного вирощування. Таким чином ми вбиваємо двох зайців. Перший – ми отримуємо сировину для свого виробництва. Другий – та сама соціальна складова, яку я бачу. Я сам з села з Теплицького району – це моя батьківщина. І прикро бачити, як села занепадають, бо агрохолдинг, який обробляє ці поля, привозить техніку з Гайсина чи ще звідкись, механізатори теж їхні, тобто для селян роботи немає. Люди виживають лише завдяки натуральному господарству. І той пай, який вони отримують за 2,5 га – цих 10 тис. грн, насправді це копійки. 
Ми не беремо землю в оренду. Ми укладаємо договір спільного вирощування. Тобто з вашого боку надається земельна ділянка, з нашого – посадковий матеріал, а всі витрати з вирощування беремо на себе. І в кінці ви отримуєте 20-25% з прибутку. Якщо хтось має оприскувач, косилочку там, щоб обробляти висаджений матеріал, він буде мати прибуток більший, при чому витрати на закупку паливо-мастильних матеріалів, витрати на робочу силу здійснюємо ми. І у кінцевому результаті людина зможе мати з 1 га в кілька разів більше, ніж зараз за пай. І ця людина буде співвласником нашого бізнесу. Бо що таке 10 тис. грн на рік для родини, яка не має роботи в глухому селі? Треба купити дрова, одягнути дитину до школи, нагодувати родину», – зауважив Станіслав Розсоха. 

Співпраця з громадами

Наступного року у Голден Флорі планують охопити якомога більше громад і створити в них приймальні пункти. Також пропонуватимуть громадам вирощувати на землях запасу шипшину, бузину, чи ще щось. З прибутків, отриманих з вирощування ягід чи рослин, громади матимуть змогу розвиватися.

«Ми ж не відмовляємося від дикоросів. Так само землі громади – землі запасу, пасовища, (для бузини ж не потрібна рілля). От ця земля стоїть, але не приносить прибутків. Тобто ми готові співпрацювати не лише з приватними особами, фермерами, ми готові співпрацювати з громадами. 

Роботи в селі немає. В соцмережах хтось там періодично пише, що потрібна допомога в облаштуванні дитячого майданчика, то церкву перекрити, то ще щось. Я і сам так кошти перекидав. Благодійність – дуже хороша справа, але без розвитку самого села вона приречена. А якщо там закласти якихось 50 га цих культур, вони можуть дати дуже гарний фінансовий поштовх. За ці гроші можна буде ремонтувати ті самі дороги, майданчики, хоча б розвивати село, мати свою пошту, встановити банкомат. Бо якщо люди повиїжджають із села, агрохолдинги просто знесуть бульдозерами покинуті хати, позасівають землю і не залишиться в нас батьківщини», – наголосив Станіслав Розсоха.

На завершення нашої розмови співзасновник першого в Ладижині кооперативу «Голден Флора» Станіслав Розсоха звернув увагу на те, що зараз люди дуже важкі на підйом. Багато хто цікавиться діяльність кооперативу, а до справ руки не доходять. А тих, хто дійсно має бажання співпрацювати з кооперативом, запрошують оглянути потужності Голден Флори, котрі розташовані на території Ладижинської територіальної громади в селі Заозерному. Саме там можна побачити, як працюють люди і обладнання, і переконатися, що процес іде, а кооператив працює.