Ладижин C


Стрічка новин

09:44
Сезон полуниці запізнився на 2-3 тижні, та незабаром ягода подешевшає, – Андрій Ліневич
16:05
Лікарка з Ладижина очолила «первинку» Краснопільської громади
10:28
ДТЕК готовий продавати електростанції
оновлено
15:26
Читайте у свіжому номері
10:45
Почалося голосування за кращий проєкт, який можуть реалізувати на території Ладижинської ТГ
11:18
Бюджетний барометр Ладижина за період з 31 травня по 06 червня 2021 р.
09:19
В Ладижині відбувся турнір пам’яті воїнів, полеглих в АТО
08:36
У Ладижинському коледжі відбулася зустріч випускників
18:39
Відновлений рух поїзда Черкаси-Львів, який робить зупинку в Ладижині
16:14
Каяк, песик, вода і нічого зайвого, – Павло Нагорний про водні види спорту
15:53
Ладижанка Світлана Кринична стала переможницею Всеукраїнського конкурсу
09:54
Третій енергоблок Ладижинської ТЕС вивели в аварійний ремонт через свищ дренажу НВС
15:11
Ягода кольору індиго: лохина підкорює Вінниччину. Під Гайсином закладуть 10 га кущів
12:27
Цензура у Ладижині: Регламент міської ради планують доповнити статтею про дисципліну та етику
оновлено
12:05
Інквізиція по-ладижинськи: на сесії планують засудити дії депутата
документ
11:44
Ремонт на Площі фонтанів: Ладижинська міська рада намагається через суд скасувати висновки про результати моніторингу Держаудит служби
17:03
Читайте у свіжому номері
15:46
В Ладижині футбольний турнір присвятять пам’яті воїнів АТО
17:50
«Авангард-Ладижин» двічі обіграв гостей на своєму полі
15:43
В День захисту дітей ладижинській малечі покажуть військову техніку та нагодують солдатською кашею, а ще обіцяють цікаві конкурси та майстер-класи
10:11
Бюджетний барометр Ладижина за 24-30.05.2021
16:22
Недоступний Ладижин: міські візочники мріють про пандуси біля будівель
11:54
Хто поверне ладижинцям незаконно зібрані штрафи за неправильне паркування?
16:49
8 червня в Ладижині планується «гаряча» сесія міськради
16:13
Навколо Ладижина стало більше плазунів, з’явилися бобри… Поважати треба всіх
16:45
Читайте у свіжому номері
15:21
Для випускників Ладижинських шкіл сьогодні пролунав останній дзвоник
11:44
36 ладижинців цього року стали випускниками Ладижинської музичної школи
11:06
В Ладижині пройшли обласні змагання з боротьби самбо
10:08
Ладижинська «Радість» – володарка Гран-прі Всеукраїнського фестивалю
Більше новин
» » » Професія агронома обійшла за престижністю юристів

Професія агронома обійшла за престижністю юристів
PR

Фото: Ладижин Новини
МХП / ВІДЕО / Люди і бізнес
5 540
0

Агрономія – одна з найдревніших видів діяльності, коріння якої тягнуться ще з тих часів, коли люди тільки почали обробляти землю. Але під впливом прогресу крім профільних аграрних знань сучасний агроном має освоїти аграрну інженерію та аграрне право, крім того, володіти управлінськими вміннями, а ще навиками планування та тайм-менеджменту.
 
Сьогодні аграрний бізнес стрімко розвивається і, за оцінюванням експертів, ця тенденція збережеться впродовж найближчих 15-20 років. При цьому вже сьогодні сучасні агропідприємства відчувають гостру нестачу висококваліфікованих працівників. Про особливості роботи агронома, та можливість отримати офіційну та високооплачувану роботу Л’Новини говорили з головним агрономом МХП-Агрокряж Віктором Педоренком. Розмова відбулася на хвилі радіо «Лада» (101,6 Fm) у програмі «Люди і бізнес».

Пане Вікторе, вкотре переконуюся в циклічності подій. Колись, ще за часів наших дідів, професія «агроном» була надзвичайно престижною. Пройшов певний час, масштаби індустріалізації дійшли певної межі. І сьогодні розвиток аграрного сектору на Вінниччині повертає представникам цієї спеціальності  колишню славу. Але це вже зовсім не так, як було колись. Підозрюю, що прогрес величезний. То хто ж він – сучасний агроном? Яка сфера його відповідальності? І якими знаннями та навичками потрібно володіти, щоб така потужна компанія, як МХП-Агроркряж, наприклад, отримувала прибуток?
– Сучасний агроном – дипломований фахівець у сфері сільського господарства, який володіє широким набором навичок і знань. Агроном сьогодні повинен уміти все, починаючи від планування товарно-матеріальних цінностей, розумітися на економічних питаннях і закінчуючи всіма технологічними процесами, які відбуваються на підприємстві до збору врожаю і збору даних,  планування врожаю.

Якщо провести паралелія бачу що тут уже і менеджером потрібно бути, і маркетологом.
– Так, і менеджер і маркетолог, фахівець із постачання, економіст – декілька професії в одному цілому. 

– І до цього всього необхідно мати ще й дуже гарні людські якості, щоб керувати великим колективом.
– Звісно,  якщо великий колектив, треба мати позитивні якості і позитивну характеристику для того, щоб показувати якийсь приклад людям. Щоб люди йшли працювали і підтягувались до якогось певного рівня.

– Пане Вікторе, Ви є Яскравим представником своєї спеціальності, тому точно знаєте, наскільки сьогодні є популярною професія Агроном. І що могли б сказати про якість підготовки сучасних кадрів?
– Щодо сучасної підготовки кадрів, я б їх розділив на три категорії. Перша – люди, які навчалися за спеціальністю агроном, але пішли працювати у бізнес – в продажі насіння, де взагалі менше працюють на землі, а більше працюють в продажах. Друга категорія – це люди, які закінчують аграрний університет чи йдуть у напрямок «агрономія» для того, щоб попрацювати і виїхати за кордон на практику і там залишитися працювати.   І третя категорія – люди, які дійсно пішли вчитися, щоб залишитися в Україні та працювати на своїй рідній землі. І таких сьогодні найменше.

– Якими вони приходять до вас? Що скажете про якість освіти?
– Щодо якості освіти, сьогодні ми не вимагаємо, щоб наш спеціаліст був повністю навчений.  Головне – це мати бажання працювати. Основним принципам ми навчимо його на місці,  коли вже він буде працювати. Тому що технології кожен рік змінюються. П'ять років тому, навіть два роки тому так не було. Все змінюється, техніка змінюються, змінюється самий підхід до обробки грунту, до посіву. Те, що вони там вивчають в університеті, то зовсім інш. В нас найновіша техніка, яка на сьогодні використовується в Україні.  І тоді, коли студенти прийдуть вже до нас на роботу, їм треба основні знання, які вони можуть отримати – біологія та хімія. 

 Нещодавно МХП підписала меморандум про співпрацю з Вінницьким аграрним університетом, згідно з яким студенти Ладижинського фахового коледжу зможуть проходити практику на підприємствах компанії, а згодом і отримати там роботу. Чи є Агрокряж одним із тих майданчиків, де проходитимуть практику наші студенти?
– На сьогодні ми приймаємо на практику. 15 квітня, коли почнуться вже масові весняно-польові роботи, ми готові 2-5 студентів взяти до себе на практику.

– Що для цього потрібно?
–  Для цього треба бажання. Є студенти, які просто приходять з направленням для того, щоб розписатися у направленні й потім побути вдома,  прийти і здати, наприклад, дипломну роботу. Ще є студенти, які приходять, щоб дійсно вдатисяу весь виробничий технологічний процес від початку посіву і до збирання врожаю. Такі теж є, але таких мало.  

– Якщо вже навчання, і Ви говорили про те, що кожні два роки щось змінюється, щось нове додається. Як часто вам доводиться підвищувати кваліфікацію вже тих людей, які працюють у вас на підприємстві?
– Наші агрономи навчаються постійно. Ми постійно вивчаємо нові технології,  постійно рухаємося вперед. З урахуванням тих процесів, які постійно змінюються, агроном сьогодні день повинен знати усе по своєму  напрямку. Він постійно знаходиться в пошуку, слідкує за тим, як змінюється клімат, як змінюються технології, вивчати ці технології. Тому він навчається постійно.  Якщо говорити про навчання, то кожен рік зимою,  коли вже менше робити, тоді ми їдемо на 2-3 тижні, навчаємося. Запрошуємо до себе консультантів, спеціалістів із різних компаній, з якими ми співпрацюємо. Так, як студенти на парах, так і ми сідаємо, і нам зачитують повністю лекції, проводяться семінари.  Крім того, ми відвідуємо всі Дні поля, на які нас запрошують представники різних компаній. То ж ми їздимо на всі семінари, які вони проводять. Це свого роду навчання та спілкування з колегами: можна чогось навчитися, щось нове послухати, що ми розкажемо.  До нас приїжджають багато закордонних спеціалістів, які нам також розказують про свої технології,  про свою техніку, яку ми потім використовуємо на своїх полях. Ми порівнюємо,  яка технологія краща. 

– Наскільки відрізняються закордонні технології від наших?
– Суттєво відрізняються. По-перше, в них вузька спеціалізація: якщо він вивчає агрономію за напрямком ґрунтознавство, то він не вивчає більше нічого, але доходить до найдрібніших деталей та проблем. Скажімо, ми можемо навіть не звернути уваги на них.  Але кожен із них спеціалізується у своїй професії: якщо він агрохімік, значить він не буде займатися насінням, а
займається тільки добривами. Немає такого, щоб вони займалися всім, і одночасно нічим. Вони знають у своїй сфері усе до найменших дрібниць. 

– Але ж на підтримку наших агрономів хотілося б уточнити: не можна сказати що вони знають усе, але поверхнево?
– Ні, наші агрономи знають усе. Звісно, є такі питання, яким ми приділяємо менше уваги, але й технологія в нас різна. Ми дивимося, вивчаємо нові технології, застосовуємо власну практику. Є в нас і такі методи, які в нас працюють краще.  Тобто, ми можемо зробити щось по-своєму не так,  як нам там рекомендують, і воно спрацює.

– Чи входить до процесу підготовки агрономів вивчення такої науки, як кліматологія? Адже за останні 10 років наші аграрії бачили чимало сюрпризів від природи. Ви ж маєте якось пристосовуватися до мінливої погоди?
–  Сьогодні така наука, як кліматологія, навіть в Україні не дуже вивчається.   Але кожен Агроном скаже що один рік не схожий на інший. Кожен рік відрізняється по-своєму. Кожен рік несе якісь виклики агрономічній службі, і ми маємо реагувати на ці виклики і спрацювати так, щоб досягнути найкращого врожаю. Наприклад, минулого році ми у ці дні вже починали сіяти, цього року ми тільки закриваємо вологу. Що буде далі – теж ніхто не може спрогнозувати. Жоден прогноз не покаже погодні умови так, щоб ми могли бути впевнені у їх правдивості.

– Які землі (територіально) обробляє ваша компанія, і які с\г культури домінують на полях МХП-Агрокряж? 
– МХП-Агрокряж працює на території двох областей – Вінницької  та Хмельницької – 20 тис. га землі.  Сіємо усі культури, які є на території України. Випробували, сіяли льон, сочевицю, квасолю. Сьогодні  залишили озимий ріпак, озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник і гречку –  п'ять основних культур.

– Гречка – найдорожчий товар на ринку.
– Так, і своя, не китайська. 

– А з екзотики щось сієте?
– З екзотики – це льон. Це, хоч і українська культура, але вже вона стала екзотичною.

– А чому?
– Тому що її мало вирощують на території  України. Ми три роки вирощували, але так сталося, що економічно не вигідно вирощувати цю культуру. Тому ми її теж скоротили. Ми перейшли на інші культури, котрі дають   найбільшу EBITDA, більшу маржу. Підприємство має бути прибутковим. Тому ми вирощуємо ті культури, які найбільш привабливі. Але ми не порушуємо сівозміну.  В нас все виконується за планом, і та сама сівозміна, яка має бути, ми її виконаємо. Так, вона не така, якою 10 тому. Але ми проводимо чергування культур і вносимо всі необхідні органічні і мінеральні добрива для того, щоб отримати результат, але разом з тим не нашкодити землі.

– Чи траплялась у вашій практиці історія, що, наприклад, через зміни клімату довелося закінчувати рік в мінусі?
– Було таке у 2015 році. Ми знаходимося у південній частині Вінницької області у Могилів Подільському районі. В нас була посуха, яка в 15 році знищила велику кількість посівів. Ми їх просто передискували: повністю 2 тис. га посівів сої ми передискували, тому що там не було що збирати.

– Щоб передбачити подібні ситуації, я так думаю, що в агрономів є ціла низка якихось нових розробок і технологій. Що використовуєте, щоб запобігти подібним випадкам і краще обробляти землю та менше впливати на неї?
– Технології не стоять на місці, вони рухаються далі. Ми, наприклад, використовуємо диференційований посів кукурудзи та соняшника. Тобто ми вивчаємо наші ґрунти на полях, дивимося, які є проблеми, і, відповідно, обираємо для кожного поля кількість насіння і добрив.  Можемо в одному місці посіяти більше 5-ти насінин і трішки додати добрива. А в іншому місці, якщо там є проблема, можемо зменшити норму висіву насіння і добрива й посіяти менше. За такою технологією ми бачимо проблему поля, формуємо карти здоров'я поля, і дали ми вже бачимо, що потрібно робити. Якщо ми бачимо, що є певні проблеми,  тоді ми зменшуємо норму висіву насіння,  орієнтуємося не те що буде посуха, і нам вистачить цього насіння для того, щоб отримати хоча б якийсь мінімальний врожай, і це краще, ніж не отримати взагалі нічого.

– Тобто це не інтуїтивна якась практикане якісь спостереження і народні прикмети це – гарна база знань, якась послідовність…
– Так, це і гарна база знань і послідовність, яка вивчається та накопичується. Щороку ми робимо підсумки і дивимося, яких помилок припустилися цього сезону, щоб не припуститися помилок у наступному році. Все аналізується, робляться висновки, а потім працюємо на випередження, щоб мінімізувати ці помилки надалі. Але один рік на інший не схожий. Може бути так, що в одному році були одні помилки, а на наступний –  щось і можуть бути інші помилки. І щоб ці помилки мінімізувати, для того ми і навчаємося постійно.

– Що скажете молодим людям, які люблять землю, вміють працювати на ній, але вагається з вибором професії. Чи варто ставати агрономом?
– Сьогодні професія агронома в Україні затребувана та високооплачувана.  Щодо кадрів –  на нашому підприємстві середній вік агрономів – 38 років.   В основному це молоді хлопці, які вже пройшли період навчання, які прийшли до нас і вагалися. Були такі випадки, що хлопці приходили з іншими професіями, але потім пішли працювати, побачили що це їм вдається та подобається. Трошки підучилися і сьогодні вони в нас працюють агрономами. Професія затребувана. Буквально вчора прочитав, що найбільша зарплата агронома в Україні у 2020 році – 135 тис. грн.  Все залежить від того, які функції виконує агроном, які обов'язки він не бере на себе, яка в нього відповідальність.  Але цю професію треба любити. А щоб зрозуміти це – варто спробувати. Тому ми не беремо повністю сформованого спеціаліста. Краще взяти людину, навчити її, щоб подивилася, чи це дійсно її справа. Якщо людина має бажання навчитися, вона навчиться і дійде до необхідного рівня, щоб дальше працювати. 

– Пане Вікторе, щиро бажаю Вам і вашому підприємства завжди мати можливість готувати для себе найкращі кадри в Україні і паралельно з цим забезпечити найвищу заробітну плату тому що це теж дуже важливо.
Спілкувалася Тетяна Поліщук

Шановний читач, Ви зайшли на сайт як незарєстрований користувач. Рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм іменем.

0 коментарів

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.