Андрію, грибна ферма – це правильна назва для такого господарства?– Саме так нас і називають – «грибна ферма», тому що вона розміщена невеличкою фермою. Такий самий і догляд за грибами, як за тваринами. Все так само, тільки в нас ростуть грибочки. І вдень і вночі постійний контроль має бути. Тому що для грибів необхідно створювати мікроклімат. Зимою та восени в нас не може бути необхідної температури, тому ми для грибочків створюємо такий мікроклімат, щоб вони виростали чистенькими, гарненькими і збитими були.
Як наважилися почати такий бізнес?
– Спочатку спробували маленькими масштабами вирощувати для себе. Подивилися, що воно йде. Виявили недоліки, котрі в нас з’явилися. А коли справа пішла, ми вирішили трішки розширитись. В перспективі плануємо вийти на 10 тонн.
Це на місяць?
– Так на місяць. Коли засаджується грибниця, має пройти місяць, щоб гриби виросли. Є в нашому господарстві такі періоди: місяць триває збір врожаю і місяць – вирощування. Тобто циклічність збору врожаю – раз на 2 місяці. От наступний врожай в нас буде вже перед Новим роком.
Дуже доречно: якраз піст Різдвяний, святкові столи. А якою є періодичність збору врожаю? Ви збираєте гриби щодня, через день, чи ще якось інакше?
– У вирощуванні грибниць є таке поняття, як 3 хвилі. Тобто вирощування гриба ділиться на фази. Перша хвиля – гриби збираються цілий тиждень підряд. Потім, коли все вирізали, чекаємо днів п’ять, і виростає друга хвиля. Цю хвилю зрізаємо за днів п’ ять. Зрізаємо всі під «нуль», потім поливаємо, і росте третя хвиля. Коли вже зрізається третя хвиля, то міцелій вже втрачає свою силу, тому немає сенсу чекати четвертої хвилі. Дехто з грибоводів чекає і на четверту хвилю. Але ми переконалися, що сенсу в цьому немає, бо грибів в четвертій хвилі виростає мало. Тому, якщо суто для себе вирощувати гриби в домашніх умовах, щоб три грибочки виростити, то можна і чекати – воно буде постійно рости. Але з кожним разом періодичність появи гриба буде збільшуватися. Тобто вони з’являтимуться рідше.
Отже, для промислових масштабів міцелій потрібно щоразу закуповувати новий?
– Так. Після третьої хвилі потрібно буде весь міцелій вивозити та дезінфікувати камеру для того, щоб очистити її від усіляких болячок. Щоб гриб був чистенький і біленький, обов’язково потрібно дезінфікувати. Потім закупляється міцелій, і це вже буде фаза «один» – адаптація міцелію до температури приміщення.
Отже, вирощування грибів – не надто проста справа.
– Так. Коли я в це заглиблювався теоретично, то теж думав, що раз-два і все буде добре. Але, коли переходиш до практики, все набагато складніше. Навіть скажу, коли я був на маленькому об’ємі на практиці, було все по-іншому. А коли перейшли до великих об’ємів, повірте, було дуже багато нюансів, за які ні ютуб, ні книжки нічого не розкажуть.
Можливо, це комерційна таємниця?
– Ніякої таємниці тут немає. В кожному господарстві підлаштовуються під свої обставини: як виростає гриб, як його поливати. Це може знати лише технолог, котрий буде дивитися за цим від «нуля» до зародження гриба. Без помилок, звісно, не буває. Є свої ризики, але це вирощування грибів – дуже цікавий процес.
Маю уявлення, що грибниця в закупці не дешева. А щоб вийти на такі об’єми, як у вас, – це, напевно, зовсім не дешеве задоволення. Ви взагалі прибуток маєте?– Невеличкий, але маємо. Поки що ми навчаємося. Для того, щоб отримувати великі прибутки, потрібно мати дві такі грибниці. Треба вкладати кошти. Наразі все, що отримуємо, ми вкладаємо у ферму. Але для того, щоб зробити це мега професійно, потрібен дуже великий капітал. Та, якщо робити все не автоматизоване, як займалися наші бабусі, то все більш-менш доступно.
А у вас автоматизований процес вирощування грибів?
– В нас наполовину автоматизований. Ми ж починали з нуля, і не такі вже й багаті, щоб все автоматизувати. На це потрібно десятки тисяч доларів.
– В основному це наша родина.
Куди реалізуєте гриби? До речі, вони у вас сертифіковані?
– Спочатку ми пробували реалізувати самі на ринках. Наразі ми займаємось документацією. Ми віддали наш гриб на дослідження, щоб отримати сертифікат, щоб постачати нашу продукцію до супермаркетів. Зараз в основному в нас роздрібна торгівля.
Крім печериць плануєте вирощувати інші види грибів? Білий, наприклад?
– В напрямку грибів ми поки що зупинимося на цьому. Максимум, що ми будемо вирощувати, це королівський гриб – це коричневий шампіньйон. Але в Гайсині та Ладижині він не дуже користуються попитом, тому що люди не розуміють, бояться. Він і дорожче коштує. Це більш столичний продукт для великих міст. Ми навіть певний час пропонували королівський шампіньйон по собівартості, щоб люди зрозуміли, що це свіжий гриб.
Бажаємо семирічанським грибоводам завжди щедрого врожаю.
Якщо в когось виникло бажання вирощувати гриби для власних потреб, радимо все ретельно обдумати. Адже ідея мати свіжі гриби на столі круглий рік справді дуже спокуслива. Але і попрацювати доведеться чимало.
До речі, в Європі вирощування грибів – дуже прибуткова справа. Річ у тім, що в деяких країнах, наприклад в Австрії, збір дикорослих грибів карається в адміністративному порядку штрафами в абсолютно астрономічних розмірах.
Спілкувалася Тетяна Поліщук