За 50 років експлуатації 50-метрова западина поблизу с. Білоусівка  перетворилася на плато з десятків мільйонів тонн золошлаків. Утворюються вони від спалювання вугілля, якого Ладижинська ТЕС використовує на добу близько 5-7 тис. тонн. То ж об’єми золошлаковідвалу збільшуються щодня. А можливість його розширення відсутня. Через це Ладижинська ТЕС періодично потрапляє в Топ-10 найбезпечніших місць промислових відходів за об’ємами та територіальним розташуванням.

Як зазначив Ecobusiness, при теперішніх темпах утворення золошлакових  відходів можливості для їх зберігання можуть бути вичерпані вже за 5-7 років. Тому питання екологічного поводження із золошлаками є вкрай важливим як для окремих підприємств теплової енергетики, так і для України в цілому.

Зазначається, що в розвинених країнах уже давно не лише навчилися безпечно утилізувати золошлаки, а ще й отримувати з цього вигоду. Відходи використовують як сировину для будівництва доріг, внутрішнього укріплення шахт, під час будівництва залізничних колій тощо.
В нашій державі проблема утилізації золошлаків – це проблема самих енергетичних компаній.  Адже відсутні регуляторні акти, котрі дозволяють  використовувати такий тип відходів.
Більше дивіться у сюжеті телеканалу Україна