Ладижин C

Стрічка новин

16:51
До 90 тисяч гривень виплачуватиме безробітним державна служба зайнятості на створення власного бізнесу
09:14
Спортсмени клубу «Крокус» успішно виступили на обласних змаганнях
16:10
Золота піраміда «B2B Jewelry» зацікавила столичних журналістів
13:17
В Ладижинській школі №2 офіційно відкрили відремонтований спортзал
09:14
Тест-систем для діагностики коронавірусу в Україні вистачає, – В. Скальський
08:50
Студенти коледжу виявили хист до hall-art і розмалювали стіни гуртожитку
17:12
Бюджетний барометр Ладижина за 18–25.02.2020
13:08
19 медалей привезли ладижинські спортсмени з Вінниці
11:07
Юнаки з Ладижина здобули призові місця Всеукраїнського турніру
09:22
Обпечену в Ладижинському інтернаті жінку готують до виписки
08:49
У вівторок частина Ладижина на 6 годин залишиться без води
18:47
В Ладижинській ЗОШ №2 зустріли Масницю ярмарком
16:41
В Україні в обіг вводять оновлену банкноту 200 гривень
14:54
Екологи виставили претензії до Ладижинської ТЕС
оновлено
14:34
Рятувальники демонтують конструкції даху ладижинського автовокзалу, які впали на припарковані авто
12:06
За підтримки канадців в Ладижині діятиме клуб підприємців
11:27
Сильний вітер зірвав покрівлю з Ладижинського автовокзалу
оновлено
09:11
У Ладижинському будинку-інтернаті «Троянда» підопічна отримала опіки під час купання
08:23
Увага, штормове попередження
15:50
В одному з водогонів старого Ладижина хлорують воду, мешканців просять використовувати її в технічних цілях
10:42
Про владні рішення, територіально-адміністративний устрій та гроші, - у свіжому номері «L`News»
08:59
Дівчина з Ладижина вивчає спорт, як науку
12:07
Обмеження роботи Ладижинської ТЕС негативно вплинуло на обласний бюджет 2019
Більше новин
» » » Наталя Топалова: «На жаль, у нас в країні немає чітких правил і той хто виграв зовсім не обов’язково поїде на змагання»

Наталя Топалова: «На жаль, у нас в країні немає чітких правил і той хто виграв зовсім не обов’язково поїде на змагання»

Фото: з відкритих джерел
Спорт / ТОП / Інтерв’ю
503
0
Наталя Топалова – тренер-викладач відділення академічного веслування Ладижинської ДЮСШ № 2. Людина, яка «зуби з’їла» на вихованні  чемпіонів, і все життя присвятила своїй роботі, котру любить до фанатизму. Особистість, яка вірить у Бога, життєве призначення та у себе.

В інтерв’ю для «Ладижин Новини» пані Наталя розповіла про «кумівську» українську систему відбору спортсменів, та як їй протидіяти. А ще – про зону відповідальності влади, «зношені» човни та напівздорових дітей.

–  Наталіє, сьогодні підбиваємо підсумки року,  і найперше, чим хочу поцікавитись: яким він був для вас? Що встигли зробити, чого досягти? 

–  Рік пройшов добре, активно, як завжди. Ми вийшли на такий рівень, який дозволяє щороку мати успішні результати. Я щаслива від того, що набуті досвід та знання, допомагають мені хоча б частково керувати тренувальним процесом. Хочу сказати, що всі наші спортивні перемоги закономірні та планові і базуються на результатах.

Найбільше пишаюсь своїми вихованцями. Зокрема 20-річним спортсменом Михайлом Васільєвих (Міша Васільєвих). В цьому році він виграв майже всі змагання в одиночці у молодіжній віковій категорії. До слова, у найскладнішому класі суден. На основному старті сезону – чемпіонаті України серед дорослих – здобув друге місце та потрапив у збірну України в основний склад. На жаль, на чемпіонат Європи нас не повезли, бо була порушена система відбору, а відтак, від нас це не залежало.

Також в цьому році добре виступили Денис Марчук, Софія Джигирей та Настя Олексієнко – вони виграли кубок України.

–  Чи виросла матеріально-технічна база відділення академічного веслування? Як сьогодні проходять тренування?

–  Академічне веслування – складний, дорогий вид спорту, що неабияк впливає на спортивний імідж Вінниччини, та зокрема Ладижина. І питання матеріально-технічного забезпечення стоїть надзвичайно гостро. В останнє інвентар закупляли 30 років тому, це був 88-89 рр.. Тоді як тренувальний човен розрахований на 5 років. Можна сказати, що спортсмени тренуються в фізично не придатних човнах. І якщо дорослі «доношують»  інвентар один за одним, то дітям взагалі немає в чому займатись.

 Тема дитячого спорту – компетенція міських громад і батьків, які бажають, щоб їхні діти фізично розвивалися та зміцнювали своє здоров'я. Зрозуміло, що діти приносять найменші очки, тому гроші на розвиток нашого виду спорту у Ладижині, заробляє невеличка, в порівнянні з дітьми, кількість дорослих спортсменів. Тому на дітей грошей не вистачає. Тому дитячий спорт знаходиться в занедбаному стані, де кількість змагань і забезпеченість інвентарем залишається на дуже низькому рівні.

 Переді мною, як тренером, постають нелегкі завдання: – знайти, зацікавити та утримати дітей саме в таких умовах. І завжди єдиною підтримкою виступають небайдужі батьки. Ті, хто розуміє, що здоров'я їхніх дітей це виключно їхня справа та їх відповідальність.

–  Скільки наразі потрібно коштів, щоб укомплектувати базу?

–  Не менше 4-5 мільйонів гривень. Це човни та весла для дітей, навчальні шлюпки, конструкція-причіп для транспортування човнів до місця змагань (Київ, Дніпро, Миколаїв та інші), деякі вкрай необхідні тренажери. Але й для дорослих спортсменів саме сьогодні необхідно придбати двійку та три човна-одиночки українського виробника. Краще б італійського чи німецького, але такі човни дорожчі втричі, хоча і служать довше. Саме на таких човнах можна конкурувати на міжнародних змаганнях. Так Міша Васільєвих виступає в човні 2011 року, який подарувала нам компанія МХП.

Додам також, що в 2019 році завдяки допомозі облспортуправління ми придбали чотири пари новеньких весел. Це замало, але намагаємося і самі розв’язувати проблеми.

Користуючись нагодою, хочу висловити подяку МХП, безпосередньо Миколі Кучеру, та міському голові Ладижина Валерію Коломєйцеву, який постійно підтримує та допомагає спортшколі. Я вдячна за те, що маю.

–  Де займаєтесь взимку?

–  Займаємось безпосередньо дома на тренувальній базі. Маємо три тренажери. Раніше, років 3-4 тому, навесні, їздили в навчально-тренувальну базу «Цюрупінськ» під Херсоном. Там раніше сходить лід, і є можливість тренуватись. Ми виїжджали туди на півтора місяця. Відтоді спортсмени стали показувати кращі результати та значно підросли у рейтингах.

Гребля – це важкий, я б сказала «пахотний» вид спорту, який  потребує цілорічних тренувань для того щоб залишатись у формі. Успіх лідерства на світовому рівні – це насамперед тренування взимку.

–  Наталіє, як і де будете тренуватись якщо Ладижинська ТЕС зупиниться?

–  Доведеться виїжджати на збір. Але це надто затратно, та й діти навчаються в школах. Зрозуміло, що без теплової енергії станції нам не обійтись. Тому передчасно намагаюсь не засмучуватись і налаштовуюсь на позитив.

–   Які плани на цей рік? До чого готуєтесь?

–   Зараз готуємось до нового сезону. З травня стартують чемпіонати України, далі – Європи та Світу. Плануємо туди потрапити. Проте, на жаль, дуже багато залежить не від нас. У нас в країні  немає чітких правил, і той, хто виграв, зовсім не обов’язково поїде на змагання. Знайдеться тисяча і одна причина, чому спортсмен, який став переможцем, скажімо Чемпіонату України, не може поїхати на змагання в Європу. Така практика працює тільки в нашій країні. За кордоном є чітка система розподілу. Ми, звичайно, ведемо боротьбу з цього приводу з Федерацією, та прагнемо позбавитись цього «кумівства». Зі свого боку працюємо над безумовними виступами.

–  Що потрібно, щоб побудувати в Ладижині національну навчально-спортивну базу олімпійської підготовки ? Чи це взагалі реально?

–  Так, а чому ні? На перспективу це було б непогано, але… Це має бути цілеспрямована політика держави. Щоб побудувати базу водосховища замало. Потрібні відповідні умови та матеріально-технічна база, і все це має функціонувати цілий рік. Зокрема, великі та сучасні спортивні зали. З того, що маємо зараз – неефективне використання та розподіл коштів у спорті.

–  Підростаюча зміна, яка вона сьогодні?

–  Сьогодні дуже складна ситуація з дітьми загалом в Україні. Якщо раніше при відборі діти були на половину готові, тобто вміли стрибати, бігати, то сьогодні вони мало того що напівздорові, так вони ще й не вміють робити рухів, які притаманні дітям. Сьогодні уроки фізкультури у школах не дають дітям тієї фізичної бази, яку повинні. Вони нагадують «контрольний урок», а не сприяють систематичному розвитку дитини. Я приводжу дітей в греблю і вчу віджиматися, підтягуватися, бігати. На жаль, це проблема державного рівня.
До того ж сучасні діти страждають якимось рефлексом «неуважності». А тому на перше місце виходить робота з такими дітьми. Адже вони наше майбутнє.

Зокрема, в греблі потрібно не менше 5 років, щоб спортсмен почав демонструвати результати. Я не форсую події. Вважаю, що це процес поступовий. Так піднявся Михайло Васільєвих, який в цьому році виграв всі чемпіонати. Це за умови правильного способу життя.
Зараз працюю з експериментальною групою дітей, які мають викривлення хребта. Це комплексні заняття в басейні та спортивному залі. Прагну втілити у життя зовсім новий терапевтичний підхід. Хочеться свої знання застосувати в правильному напрямку.

Сьогодні спорт став модним явищем. Бізнесом для заробляння грошей,  який швидше приносить шкоду чим здоров’я. 

–  Ваше кредо:

–  Моє життя – це моя робота, моє призначення. А те, що людина посіє, те і пожне!
Шановний читач, Ви зайшли на сайт як незарєстрований користувач. Рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм іменем.

0 коментарів

Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код: